- •1.1. Предмет психології та її завдання
- •1.2. Рефлекторна природа психіки
- •1.3. Психіка і свідомість
- •1.4. Основні галузі психологічних знань
- •1.5. Зв’язок психології з іншими науками
- •1.6. Основні напрями в сучасній психології
- •2.1. Основні вимоги до методів психології
- •2.2. Основні методи психології. Спостереження,
- •2.3. Додаткові методи: тест, опитування, бесіда, аналіз
- •2.4. Кількісний та якісний аналізи дослідження психічних
- •3.1. Виникнення та розвиток психіки
- •3.2. Розвиток механізмів психічної діяльності
- •0,5 Метра за секунду; на противагу цьому швидкість провідності збуд-
- •3.3. Розвиток психіки на різних етапах еволюції тваринного
- •3.4. Виникнення та історичний розвиток людської свідомості
- •0,4 Відсотка великих півкуль, у орангутанга та шимпанзе — 3,4, а у
- •4.1. Поняття про особистість та її структуру
- •4.2. Активність особистості та її джерела
- •4.3. Розвиток і виховання особистості
- •5.1. Поняття про групи
- •5.2. Міжособистісні стосунки у групі
- •5.3. Психологічна сумісність і конфлікт у міжособистісних
- •6.1. Поняття про діяльність
- •6.2. Мета і мотиви діяльності
- •6.3. Структура діяльності
- •6.4. Засоби діяльності, процес їх засвоєння
- •6.5. Перенесення та інтерференція навичок
- •6.6. Основні різновиди діяльності
- •6.7. Творча діяльність
- •7.1. Поняття про мову та її функції
- •7.2. Фізіологічні механізми мовної діяльності
- •7.3. Різновиди мовлення
- •8.1. Поняття про спілкування
- •8.2. Засоби спілкування
- •8.3. Функції спілкування
- •8.4. Різновиди спілкування
- •9.1. Поняття про увагу
- •9.2. Фізіологічне підгрунтя уваги
- •9.3. Різновиди і форми уваги
- •9.4. Властивості уваги
- •10.1. Загальна характеристика пізнавальних процесів.
- •10.2. Фізіологічне підгрунтя відчуттів
- •10.3. Класифікація і різновиди відчуттів
- •10.4. Основні властивості відчуттів
- •200 Тисяч разів підвищується. Явище адаптації помітно виявляється
- •10.5. Відчуття і діяльність
- •11.1. Поняття про сприймання
- •11.2. Різновиди сприймань
- •11.3. Властивості сприймань
- •11.4. Спостереження і спостережливість
- •12.1. Поняття про мислення. Соціальна природа мислення
- •12.2. Розумові дії та операції мислення
- •12.3. Форми мислення
- •12.4. Процес розуміння
- •12.5. Процес розв’язання завдань
- •12.6. Різновиди мислення
- •12.7. Індивідуальні особливості мислення
- •13.1. Поняття про уяву
- •13.2. Зв’язок уяви з об’єктивною дійсністю
- •13.3. Фізіологічне підгрунтя уяви. Уява і органічні процеси
- •13.4. Процес створення образів уяви
- •13.5. Різновиди уяви
- •13.6. Уява і особистість
- •14.1. Поняття про пам’ять
- •14.2. Теорії пам’яті
- •14.3. Різновиди пам’яті
- •14.4. Запам’ятовування та його різновиди
- •14.5. Відтворення та його різновиди
- •14.6. Забування та його причини
- •14.7. Індивідуальні особливості пам’яті
- •15.1. Поняття про емоції і почуття
- •15.2. Фізіологічне підгрунтя емоцій і почуттів
- •15.3. Вираження емоцій і почуттів
- •15.4. Форми переживання емоцій і почуттів
- •15.5. Вищі почуття
- •16.1. Поняття про волю
- •16.2. Довільні дії та їх особливості
- •16.3. Аналіз складної вольової дії
- •16.4. Основні якості волі
- •16.5. Безвілля, його причини і переборення
- •17.2. Типи темпераментів
- •17.3. Основні властивості темпераменту
- •17.5. Роль темпераменту в діяльності людини
- •18.1. Поняття про здібності
- •18.2. Структура здібностей
- •18.3. Різновиди здібностей
- •18.4. Індивідуальні відмінності у здібностях людей та їх
- •1017 Г. Але всі вони були видатними людьми з високим рівнем ро-
- •19.1. Поняття про характер
- •19.2. Структура характеру
- •19.3. Основні риси типового характеру
- •19.4. Природа характеру
- •19.5. Формування характеру
10.1. Загальна характеристика пізнавальних процесів.
Поняття про відчуття
Пізнавальна діяльність — це процес відображення в мозку люди-
ни предметів та явищ дійсності.
Відображення реальності в людській свідомості може відбувати-
ся на рівні чуттєвого та абстрактного пізнання.
Чуттєве пізнання характеризується тим, що предмети і явища
об’єктивного світу безпосередньо діють на органи чуття людини — її
зір, слух, нюх, тактильні та інші аналізатори і відображуються у моз-
ку. До цієї форми пізнання дійсності належать пізнавальні психічні
процеси відчуття та сприймання. Враження, одержані за допомогою
відчуттів і сприймань, несуть інформацію про зовнішні ознаки та влас-
тивості об’єктів, утворюючи чуттєвий досвід людини.
Вищою формою пізнання людиною дійсності є абстрактне пізнан-
ня, що відбувається за участю процесів мислення та уяви. У розвине-
ному вигляді ці пізнавальні процеси властиві тільки людині, яка має
свідомість і виявляє психічну активність у діяльності. Істотною особ-
ливістю мислення та уяви є опосередкований характер відображення
ними дійсності, зумовлений використанням раніше здобутих знань,
досвіду, міркуваннями, побудовою гіпотез тощо. Об’єктом пізнання у
процесах мислення та уяви є внутрішні, безпосередньо не дані у відчут-
тях властивості об’єктів, закономірності явищ і процесів.
Важливу роль у пізнавальній діяльності людини відіграє пам’ять,
яка своєрідно відображає, фіксує й відтворює те, що відображується
у свідомості у процесі пізнання.
Важливою характеристикою пізнавальної діяльності є емоційно-
вольові процеси, які спонукають особистість до активних дій, вольових
актів.
Пізнання предметів і явищ об’єктивної дійсності, психічного жит-
тя людини здійснюється всіма пізнавальними процесами. Підгрунтям
розумового пізнання світу, яким би складним воно було, є чуттєве
пізнання. Разом з тим сприймання, запам’ятовування, відтворення та
інші процеси неможливі без участі в них розумової діяльності, пережи-
вань і вольових прагнень. Але кожний з цих процесів має певні зако-
номірності й постає у психічній діяльності або як провідний, або як до-
поміжний.
Відчуття — пізнавальний психічний процес відображення в мозку
людини окремих властивостей предметів і явищ при їх безпосередній дії
на органи чуття людини.
Відчуття — це найпростіший психічний процес, первинна форма
орієнтування живого організму в навколишньому середовищі. З
відчуттів починається пізнавальна діяльність людини. За допомогою
різних аналізаторів вона відбирає, нагромаджує інформацію про
об’єктивну реальність, про власні суб’єктивні стани й на підставі одер-
жуваних вражень виробляє адекватні умовам способи реагування на
зовнішні та внутрішні впливи. Органи чуття — це єдині канали, по
яких зовнішній світ проникає у свідомість людини. Відображуючи
об’єктивні характеристики предметів і явищ, відчуття існують у свідо-
мості як суб’єктивні образи об’єктивного світу. Ця особливість від-
чуттів зумовлена, з одного боку, природою самих відчуттів як про-
дукту відображувальної діяльності мозку, а з іншого — психічним
складом особистості, що відчуває.
Для відчуттів характерне їх позитивне або негативне емоційне за-
барвлення. Приємні або неприємні відчуття сигналізують про пози-
тивну чи негативну дію подразника й викликають відповідну дію на
нього. Життєва і гностична роль відчуттів дуже важлива, оскільки
вони є єдиним джерелом наших знань про зовнішній світ і про нас
самих.