
- •Опорні лекції Статична біохімія
- •Лекція №1. Біохімія як наука. Хімічний склад організму. Хімічний склад харчових продуктів
- •З авдання біохімії:
- •Хімічний склад живих організмів
- •Знаходження води
- •Вміст води в харчових продуктах
- •Вода в продуктах
- •3 Основні групи компонентів, що формують хімічний склад харчового продукту:
- •Всі речовини, які входять до складу харчового продукту поділяють на:
- •Вміст білка в тканинах тварин і в рослинах
- •Функції білків в організмі
- •В торинна структура
- •К ласифікація білків:
- •Ф ізико-хімічні властивості білків:
- •У харчових продуктах білки знаходяться в колоїдному стані:
- •Утворення пластівців
- •Глобулярні
- •Денатурація
- •Коагуляція
- •Утворення гелів
- •Ущільнення гелю, виділення рідини
- •Фібрилярні
- •Зварювання
- •Дезагрегація
- •Методи виділення і очищення білків
- •Методи визначення білків
- •Якісне і кількісне визначення білків
- •Визначення вмісту загального та білкового азоту за методом Кьєльдаля
- •Визначення загального білка за біуретовою реакцією
- •Функціональні властивості білків
- •Лекція № 3. Ліпіди. Жири
- •Вміст жирів у харчових продуктах
- •Хімічні властивості жирів
- •Гідроліз в харчових виробництвах:
- •Фактори, які випливають на процес окислення ліпідів:
- •Методи виділення ліпідів із сировини та харчових продуктів і їх аналіз
- •Метод Сокслета для визначення вмісту сирого жиру
- •Лекція №4. Вуглеводи
- •Найважливіші представники моносахаридів і дисахаридів
- •Властивості моносахаридів Фізичні властивості моносахаридів і дисахаридів:
- •Властивості дисахаридів
- •Найважливіші представники полісахаридів
- •Гомополісахариди
- •Роль харчових волокон (25г на добу):
- •Гетерополісахариди
- •Методи визначення вуглеводів у харчових продуктах
- •Зв’язування ароматичних речовин
- •Утворення продуктів неферментативного потемніння та харчового аромату
- •Структурно-функціональні властивості полісахаридів
- •Речовини полісахаридної природи, які змінюють структуру і фізико-хімічні властивості харчових продуктів
- •Модифіковані целюлози та їх технологічні функції:
Хімічні властивості жирів
Гідроліз
жирів (омилення)
‑ гідролітичне
розщеплення гліцеридів. омилення
водою
(при високій температурі та високому
тиску, у присутності спеціальних
каталізаторів). Утворюються гліцерин,
жирна кислота (суміш кислот); омилення
кислотами.
Утворюються гліцерин, жирна кислота
(суміш кислот). омилення
лугом.
Утворюються гліцерин і солі вищих
жирних кислот (мила).
омилення
ферментами
(ферментативний гідроліз), відбувається
в тонкій кишці (ферменти ліпази). Цей
процес сприяє засвоєнню жирів. У
клітинах кишок з продуктів гідролізу
харчових жирів знову синтезуються
жири, специфічні для певного організму.
Відбувається
в процесі зберігання жирів;
Гідролітичний
розпад
жирів, ліпідів зерна, борошна, крупи та
інших жировмісних харчових продуктів
є однією з причин погіршення їх якості
та псування. Прискорюється цей процес
при підвищенні вологості продуктів,
які зберігають, температури, активності
ліпази. Швидкість і глибину гідролізу
масел і жирів можна охарактеризувати
за допомогою кислотного числа, що
нормується стандартом і є показником
якості жиру. Відбувається
при термічній обробці продуктів
(варіння та смаження).
Присмак
мила, який може з’являтися в бульйоні,
є результатом омилення жирів: сіль
(надлишок іонів Nа+)
в процесі гідролізу може призвести до
утворення солей жирних кислот (мила).
Гідроліз в харчових виробництвах: