- •Характеристика різних видів моніторингу інформаційного простору.
- •Інформаційне агентство як ефективний вид бізнесу. Агентства, засновані бізнесменами.
- •Проблема інсайду цільової аудиторії при організації комунікації.
- •8. Інтернет-портали як ключові суб’єкти сучасного віртуального інформа-ційного простору. Поняття News-колектор.
- •9. Проблема інфляції статусу суб’єкта інформаційного процесу. Шляхи розв’язання.
- •10. Інформаційні агентства Харкова. Історія і сьогодення.
- •Інформаційна карта світу в системі моніторингу змк. Основні поняття, можливі висновки на її підставі.
- •Сучасні стандарти інформаційних повідомлень. Характеристика окремих структурних елементів новинарного повідомлення.
- •Інформаційний баланс. Визначення, застосування в практиці роботи прес-служб. Основні поняття, можливі висновки на її підставі.
- •Психологічний медіа-портрет корпорації як форма зовнішнього моніторингу змі у комунікаційному процесі медіа-команд.
- •Інформаційний ринок країн Азії
- •Паспортизація соціальних установ при інформаційному забезпеченні ре-путаційного менеджменту.
- •Світові інформаційні агентства. Визначення статусу, позиції на міжнародному ринку інформації.
- •Дифузія інформації. Використання в комунікаційному процесі.
- •Міжнародні агентства ділової інформації. Порівняльна характеристика лідерів ринку ділової інформації.
- •Джерела динаміки інформаційного простору. Використання в практиці роботи медіа-команд.
- •Провідні інформаційні агентства України. Порівняльний аналіз.
- •Організація роботи прес-служб за умов кризової ситуації.
- •Внесок українських поетів та письменників у створення та розвиток інформаційних агентств України.
- •Організація інформаційної оборони прес-службою владної структури.
- •Передумови створення та розвиток першого у світі інформаційного агентства. Охарактеризувати особливості підходу 3. Вайшенберга.
- •Внутрішньокорпоративна робота прес-служб. Організація внутрішньокор-поративної газети.
- •Інформаційні агентства і держава. Фінансова підтримка, контроль, особливості роботи на інформаційному ринку.
- •Корпоративний веб-сайт як ефективний засіб формування позитивного іміджу компанії. Завдання, структура.
- •Міжнародні асоціації інформаційних агентств. Основні функції, проблеми, які вирішуються такими структурами.
- •Інформаційна та корпоративна безпека бізнесової структури.
- •Роль інформаційних агентств України у формуванні позитивного зовнішнього іміджу держави.
9. Проблема інфляції статусу суб’єкта інформаційного процесу. Шляхи розв’язання.
Под инфляцией статусов понимаются изменения иерархии статусов субъектов информационного процесса в массовом сознании. Такие изменения происходят не только вследствие реальных перемен в политической структуре или в политической конъюнктуре. Инфляция отражает неформальные изменения в весомости тех или иных статусов субъектов информационного процесса.
Субъекту информационного процесса рекомендуется при обретении нового формального статуса (при назначении или избрании на новую должность) увеличить интенсивность своего присутствия в информационном пространстве, затем несколько снизить эту интенсивность, увеличив ее только при появлении реальных возможностей повысить свой формальный статус. Такой подход к планированию интенсивности позволяет на определенном этапе резко сократить количество публичных включений субъекта в информационный процесс, снизив связанные с публичными заявлениями риски и одновременно повысив весомость каждого такого заявления. можно попытаться достигнуть большего, а именно создать устойчивый имидж, или завоевать репутацию.
Субъект является источником динамики информационного процесса. Главное свойство любого субъекта - его активность. Ньюсмейкеру, стремящемуся активно участвовать в информационном процессе в качестве субъекта, не достаточно просто проявлять активность, делая заявления, комментируя те или иные события. Важно точно выстроить систему информационных координат, в которой ньюсмейкер хочет оказаться активным.
Комментарий оказывается типичным случаем активности субъекта, являющейся реакцией на активность другого субъекта. Такой частный случай активности называется реактивностью. Так экс-субъект превращается в составную часть объекта информационного процесса.
Но один и тот же человек одновременно могут являються субъектом информационного процесса в одной системе координат, и объектом - в другой. Не всякая информация, внесенная в информационный процесс субъектом, становится объектом этого процесса. Поэтому чтобы создать объект информационного процесса, надо добиться реакции субъектов. Субъект информационного процесса, перестающий вносить в информационное пространство актуальную информацию, неизбежно перестает быть субъектом, исчезая из него вовсе или превращаясь в объект этого процесса (становясь предметом обсуждения или превращаясь в реактивного комментатора).
Раскрутка участника информационного процесса - это его превращение в постоянный объект информационного процесса путем целенаправленных включений в информационный процесс в качестве субъекта этого процесса, объекта этого процесса и комментатора (части объекта «общественное мнение»). Ценой быстрого скачка в субъекты информационного процесса становится, как правило, почти полное исчерпание потенциала дальнейшей раскрутки. Надо постепенно!:))
10. Інформаційні агентства Харкова. Історія і сьогодення.
1904 року в Петербурзі три міністерства Росії заснували ПТА – інформаційне агентство, що мало статус державного. Керівництво ПТА надавало великого значення отриманню інформації з України - у Києві та Харкові створені відділи.
У 1917 році на відділ ПТА у Харкові покладено функції державно інформаційної структури. 25 грудня – початок біографії Українського національного інформаційного агентства. З 1918 у Харкові працює УкРоста.
У квітня 1921 року Володимира Нарбута до Харкова з Одеси переведено на посаду керівника УкРОСТА. З агентством співпрацювали видатні письменники та поети Смолич, Тичина, Сосюра, Гордієнко, Вишня, Ільф, Петров.
У квітні 1921 р. влада України прийняла рішення про створення на базі УкРОСТА державного інформаційного агентства РАТАУ. Нарбут відзначився ще тим, що став ініціатором створення РАТАУ- Радіотелеграфного агентства України. У 20- ті роки у Харкові було побудовано приймальну та передавальну радіостанції, які разом створили потужний інформаційний комплекс. Через нього йшли потоки новин з- за кордону до Харкова, а потім після редагування по всіх областях України разом з новинами про життя своєї країни. А над будинком №11 встановили великий екран, на якому у вечірні години останні новини з усього світу висвітлювались великим проекційним ліхтарем - світлова газета.
У 1934 році РАТАУ переїхало до Києва, який тоді став столицею України. У Харкові залишився працювати потужний обласний відділ РАТАУ. У 1943 році, відразу після визволення Харкова, тут знову почало працювати агентство, а з січня 1944 – відділ.
За часів незалежної України в Харкові було створено відділ відділ Укрінформу. Харківське агентство «Статус кво». «Свобода» (1, 5 людини - Я і бухгалтер))