11. Сучасні стандарти інформаційних повідомлень. Характеристика окремих структурних елементів новинарного повідомлення.

Повідомлення повинні мати стандартну структуру: слаг-лайн – заголовок (хед-лайн) – лід – корпус (саблід) – бекграунд. Обсяг повідомлення не має перевищувати 24-30 рядків (1200-1500 знаків). Заголовок не повинен перевищувати 1-2 рядки, має починатися з іменника, виключати пасивну форму.

Лід повинен бути готовим повідомленнням, давати відповіді на запитання що, де і коли відбулося, а також звідки це стало відомим. Лід має не більше 5-7 рядків і складає перший абзац повідомлення.

Хедлайн і лід містять не більш як 30% тексту новини, але мають нести не менш як 70% смислового навантаження.

Корпус новини (саблід) складає третій і подальші абзаци, має містити повідомлення про подробиці, прояснювати те, що було сказано у першому абзаці. Кожна чергова подробиця оформляється окремим абзацом.

Бекграунд – довідкова інформація, що має доповнювати повідомленння про подію і дати змогу читачеві оцінити її, порівнявши з іншими.

Обов’язковим елементом повідомлення мають бути цитата, посиланя. Цитата може повторювати зміст заголовка чи поданої інформації, має наводитися лише повністю.

Кожному стандартному повідомленню має передувати його найкоротша версія – блискавка. Блискавка за обсягом не повинна перевищувати 10 слів і містити в собі найважливіше.

Паралельно з блискавкою (не пізніше, ніж через п’ять хвилин) у необхідних випадках (залежно від значення, сенсаційності події) може і повинно запускатися на стрічку експрес-повідомлення. Експрес-повідомлення має складатися із заголовка і ліда у вигляді 1-2 речень з посиланням на джерело і мінімум подробиць.

Автори і редактори після поширення стандартного повідомлення прагнуть підготувати розширену інформацію (з додатковими подробицями, новими версіями).

На стрічці повинна бути присутньою зведена інформація з коментарями і розкриттям динаміки події, яка може використовуватися як тема дня.

11. Інформаційний баланс. Визначення, застосування в практиці роботи прес-служб. Основні поняття, можливі висновки на її підставі.

Информационный баланс - это соотношение количества позитивных, нейтральных и негативных публикаций по данной теме или по данному информационному поводу. Для получения картины информационного баланса достаточно весьма условного деления всех публикаций на три следующие группы: негативные n-, позитивные n+ и нейтральные n0. Для получения объективной картины удобно построить тройчатую столбчатую диаграмму.

На столбчатой диаграмме негативные публикации удобнее расположить слева, нейтральные публикации - в центре, позитивные публикации - справа. Больше негатива – «топор войны», позитива – «топор победителя».

Измерив информационный баланс, можно аргументировано ответить на вопросы:

1. Находится ли данный орган государственной власти и/или его руководитель в состоянии информационной войны с кем бы-то ни было?

2. Воспринимает ли аудитория данный орган государственной власти и/или его руководителя в качестве героя или антигероя (то есть, растет ли или, наоборот, снижается, доверие аудитории после ознакомления с публикациями)?

3. Вокруг каких тем и информационных поводов возникают доминирующие и преобладающие очаги возбуждения информационного пространства?

4. Как воспринимает аудитория данный орган государственной власти и/или его руководителя в контексте важнейших тем информационной повестки?

5. Достаточно ли внимания уделяется в СМИ данному органу государственной власти и/или его руководителю, или же слишком много внимания?