Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Дзера, Кузнєцова - Цивільне право України_Ч.1_ф....doc
Скачиваний:
12
Добавлен:
15.07.2019
Размер:
5.05 Mб
Скачать

Глава 1

прав на управління справами товариства, розподіл та отримання прибутку та ін. корпоративні відносини, дуже схожі з зобов'язальними, що дає підстави розгля­дати їх як різновид зобов'язальних. Водночас корпоративні відносини мають значну специфіку, що дозволяє розглядати їх як самостійну категорію майнових (організаційно-майнових) відносин.

В умовах переходу України до засад ринкової економіки сформувалася нова категорія господарських, підприємницьких відносин, які регулюються не лише цивільним законодавством, а й іншими законодавчими актами у сфері господар­ських, підприємницьких відносин, зокрема Господарським кодексом, Законом Ук­раїни "Про підприємництво". Відповідно в Україні сформувалися правові підсис­теми, наукові галузі та навчальні юридичні дисципліни господарського та підприємницького права, між сферами впливу яких ще не проведено належного розмежування.

В науці господарського права господарськими визнаються відносини між гос­подарюючими суб'єктами (підприємствами, підприємцями) та органами управ­ління, які утворюються у процесі організації і безпосереднього здійснення госпо­дарської діяльності, що може бути підприємницькою, яка здійснюється незалежно від її прибутковості і фінансується за рахунок державних дотацій, або підприємницькою, яка здійснюється суб'єктом господарювання з метою отриман­ня прибутку. При цьому до господарських відносин належать ті, які мають такі правові ознаки: 1) обмежене коло суб'єктів, до яких не входять фізичні особи, за винятком тих, що є підприємцями; 2) поєднання організаційних і майнових еле­ментів, згідно з якими договірні відносини виникають на підставі державного за­мовлення та рішень їх суб'єктів відповідно до планів економічного і соціального розвитку (бізнес-план); 3) матеріальний зміст, тобто суспільне виробництво і реалізація господарюючими суб'єктами продукції1.

Не вдаючись до детальної дискусії щодо предмета цивільного права, все-таки не можна не відзначити, що представники господарського права не можуть чітко визначити коло господарських правовідносин та їх правових ознак, які могли б визнавати усі такі правовідносини предметом господарського права. Твердження про виникнення господарських правовідносин на підставі державного замовлен­ня не є вагомим аргументом, адже кількість договорів між суб'єктами господа­рювання, що укладаються за державними замовленнями, становить незначний відсоток. Переважна частина договорів між суб'єктами господарювання (суб'єк­тами цивільного права), що дістали назву "господарських", укладаються відпо­відно до загальних вимог цивільного права, у тому числі з використанням цивіль­но-правового методу регулювання. Власне і договори купівлі-продажу, поставки, підряду, що укладаються згідно з держзамовленнями, не змінюють своєї цивіль­но-правової природи.

Посилання на особливий характер господарської діяльності, на особливий склад її суб'єктів також не посилюють аргументацію на користь існування само­стійного предмета господарського права в частині майнових відносин, що забез­печують товарообіг за участю суб'єктів господарювання. Так само можна говори­ти про особливий характер договірних відносин в сфері роздрібної торгівлі, будівництва, пасажирських перевезень, однак ні в кого не виникає сумнівів, що

1 Щербина В. С. Господарське право. — К., 2002. — С. 30—31.

Вступ до цивільного права

17

вони становлять предмет цивільно-правового регулювання. При цьому може ви­никнути питання про роль новоприйнятого в Україні Господарського кодексу у врегулюванні окреслених у ньому відносин. На наш погляд, Господарський ко­декс покликаний більш детально, ніж це зроблено в ЦК України, інших законо­давчих актах, врегулювати різногалузеві організаційно-майнові відносини у пев­ній сфері, тобто у сфері господарської діяльності. Таке дубльоване регулювання не суперечить теоріям про предмет правового регулювання, адже загальновідо­мим є факт неадекватності галузі права галузі законодавства.

Заради справедливості необхідно відзначити, що окремі вчені-"господарники" визнають універсальний характер норм цивільного права і можливість їх поши­рення на всіх суб'єктів, незалежно від виду їх діяльності, а також спеціальний характер норм господарського права, що діють лише стосовно юридичних осіб, їх структурних підрозділів, окремих підприємців, які здійснюють господарську ді­яльність. Тобто, на їх думку, предмет господарського права вужчий за предмет цивільного права1. Однак, якщо це так, то логічним має бути висновок, що май­нові відносини у сфері товарообігу, врегульовані нормами господарського зако­нодавства, водночас становлять предмет цивільно-правового регулювання. За та­кого підходу до вирішення даної проблеми певною мірою можливе нівелювання суперечностей в поглядах на предмет цивільно-правового та господарсько-право­вого регулювання.

Вищевикладене багато в чому стосується і підприємницьких відносин. Пред­ставники науки підприємницького права, яка конкурує з наукою господарського права, вважають, що предмет підприємницького права має цивільно-правову та адміністративно-правову природу2. Зрозуміло, що норми підприємницького права регулюють ту частину цивільних майнових та особистих немайнових відносин, які складаються за участю суб'єктів підприємництва.

Не можна обійти увагою земельні відносини, які регулюються Земельним ко­дексом України, а їх певна частина (щодо визначення права власності на землю, інших речових прав на землю, обігу земельних ділянок) — новим ЦК України. На думку фахівців у галузі земельного права наявність у земельному законодав­стві окремих норм щодо регулювання земельних відносин, які за змістом можна розглядати як цивільно-правові, свідчить про те, що земельне законодавство має комплексний характер, але від цього норми земельного права, якими регулюють­ся специфічні земельні відносини, не втрачають притаманні їм галузеві ознаки3. У такій редакції проглядається суперечність, адже, визнаючи за названими зе­мельними відносинами наявність цивільно-правових ознак, нелогічно ототожню­вати їх з предметом регулювання виключно земельним правом.

Мають певну специфіку майнові відносини, що виникають у зв'язку з віднай­денням знахідки, скарбу, наявністю безхазяйного майна та ін.

Особисті немайнові відносини, які регулюються цивільним правом, тісно пов'язані з особою суб'єкта. Як правило, вони виникають у зв'язку зі здійснен-

1 Див.: Щербина В. С. Господарське право. — К., 2002. — С. 30—31.

Підприємницьке право України: Підручник / За заг. ред. Р. Б. Шишки. — Харків, 2000. — С. 39.

Земельне право / За ред. В. І. Семчика, П. Ф. Кулинина. — К., 2001. — С. 17.

18