Глава 4

общини — в Німеччині, провінції та комуни — в Італії, муніципалітети — в США), торгово-промислові палати, а також установи та організації соціальної сфери, які здійснюють просвітницьку, культурну, наукову, лікувальну діяльність, — університети, ліцеї, музеї, лікарні тощо.

Юридичні особи приватноправового характеру утворюються суб'єктами пра­ва різних держав як колективні або як утворення, що основані на власності од­нієї приватної особи. Зокрема, до юридичних осіб приватноправового характеру відносять торгові товариства. Сучасні торгові товариства можна поділити на ста­тутні, договірні, персональні та колективні. У деяких країнах їх поділяють ще на дрібніші групи. Наприклад, у Франції до договірних відносять повне та командит-не товариство, а до статутних — акціонерне товариство, товариство з обмеже­ною відповідальністю та акціонерну командиту¹.

У Німеччині до договірних товариств, поряд з повним (§ 105 ЦК) та коман-дитним товариством (§ 161 ЦК), належать негласні товариства (§ 335 ЦК)².

Щодо різноманіття юридичних осіб у міжнародно-правовій практиці слід заз­начити, що внаслідок багатовікових традицій у світі виробились конкретні орга­нізаційно-правові форми, які можуть варіюватися за назвами від країни до кра­їни, проте правовий статус кожної з форм, незалежно від її назви, приблизно однаковий. Хоч єдиної класифікації, безумовно, не існує.

Найпоширенішим є поділ юридичних осіб залежно від характеру об'єднання (осіб або капіталів) та від ступеня відповідальності учасників за зобов'язаннями юридичної особи (усім своїм майном або виключно в межах внесеного внеску). Тому торгові товариства з деякою умовністю можна поділити також на: 1) об'єд­нання осіб,.або персональні товариства; 2) об'єднання капіталів.

При цьому підставою об'єднань осіб є особистий довірчий характер взаємо­відносин учасників та особиста їх участь у веденні справ юридичної особи. Об'­єднання капіталів у свою чергу базуються насамперед на майнових зв'язках па­йовиків та мають на меті концентрацію капіталів та звільнення учасників від ризику, який виникає у процесі господарської діяльності. Саме у зв'язку з дани­ми обставинами об'єднання осіб характерне для середнього та дрібного бізнесу. Для сфери великого бізнесу характерною правовою формою є об'єднання капіта­лів.

У більшості країн континентальної Європи прийнято поділ об'єднань підпри­ємців на такі види: повне товариство, командитне товариство, товариство з об­меженою відповідальністю, акціонерне товариство. При цьому повне та коман­дитне товариства — це об'єднання осіб, а товариство з обмеженою відповідальністю та акціонерне товариство — об'єднання капіталів. До об'єднан­ня осіб належать також partnership (товариство) та partnership з обмеженою від­повідальністю у Великій Британії та США, до об'єднання капіталів — також ак­ціонерна командита.

Всі види персональних товариств, які обєднують як капітали, так і спільну діяльність членів, мають характерну особливість — особистий елемент, який має

¹ Зенин Й. А. Указ, работа. — С.54.

Гражданское, торговеє й семейное право капиталистических стран: Сб. нормативних актов: гражданские й торговьіе кодекси / Под ред. В. К. Пучинского, М. Й. Кулагина. — М.: Изд-воУДН, 1986. — С.180—183.

Загальна характеристика цивільного права зарубіжних країн

67

особливе значення. Особистий елемент може виявитися, наприклад, в обмежен­ні права на відступну членства в товаристві, в наданні кожному учаснику права на ведення справ та представництво товариства.

Різновиди "об'єднання капіталів" характеризуються тим, що члени товарист­ва не беруть участі в застосуванні капіталу до процесу відтворення, вони об'єд­нують лише капітали. Представництво та оперативну діяльність цих товариств здійснюють спеціально створені органи. За зобов'язаннями товариства несе від­повідальність саме товариство, яке має статус юридичної особи.

Цю класифікацію юридичних осіб законодавчо закріплено у нормативних ак­тах багатьох країн. Наприклад, Торговий кодекс Португалії від 28 червня 1888 р. в ст. 105 встановлює, що торгові товариства можуть бути таких видів: повне то­вариство; акціонерне товариство; командитне товариство. Крім цих видів, існу­ють також товариства на паях, які засновуються спеціальним законом від 11 квітня 1901 р. Повне товариство Португалії характеризується солідарною та не­обмеженою відповідальністю всіх його членів (§ 1 ст. 105 кодексу). Акціонерне товариство — таке товариство, в якому члени обмежують свою відповідальність вартістю акцій, на які вони підписалися, в капіталі товариства (§ 2 ст. 105). То­вариство є командитним за умови, якщо один чи більше його членів несуть відпо­відальність усім своїм майном, як у повному товаристві, а інший чи інші лише на­дають обумовлену вартість, якою обмежують свою відповідальність (§ 3 ст. 105)'.

Можна зазначити, що повне товариство — це об'єднання двох чи більше осіб, які спільно займаються підприємницькою діяльністю. Саме у зв'язку з осо­бистим характером цього виду товариства воно припиняє своє існування у разі вибуття з його складу хоч би одного з його учасників. Майно повного товариства може мати режим спільної власності його членів, що є характерним для США і Великої Британії, або режим власності самого товариства, що є характерним для Німеччини і Франції².

Прибутки та збитки повного товариства розподіляються пропорційно до вне­сків його учасників. Управління справами товариства здійснюють усі його члени або кілька учасників за дорученням усіх членів. Відповідальність за боргами то­вариства несуть усі його члени усім майном, яке особисто їм належить, у солі­дарній формі.

Всі зазначені обставини і обумовлюють несприйняття великим бізнесом та­кого виду товариства, як повне.

Командитне товариство складається з двох груп учасників: повних това­ришів, які відповідають за борги товариства всім своїм майном, та командитис-тів, які беруть участь у діяльності товариства лише своїми внесками, відповідно до яких отримують прибуток, та не беруть участі в управлінні справами і відпо­відають за боргі в межах своїх внесків.

В зв'язку з тим, що командитне товариство не дає змоги забезпечити повно­ту влади та отримувати найбільші прибутки, воно не зайшло застосування у сфе­рі великого бізнесу. Керуючись цими положеннями, в ряді країн виник новий ва-

Гражданское, торговеє й семейное право капиталистических стран: Сб. нормативних актов: гражданские й торговьіе кодекси / Под ред. В. К. Пучинского, М. Й. Кулагина. — М.: Изд-воУДН, 1986. — С. 269—270.

² Зенин Й. А. Указ, работа. — С. 55.

68