Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Дзера, Кузнєцова - Цивільне право України_Ч.1_ф....doc
Скачиваний:
12
Добавлен:
15.07.2019
Размер:
5.05 Mб
Скачать

Глава 32

описує об'єкт приватизації та умови його продажу. Початком торгів вважається момент оголошення початкової ціни об'єкта. Якщо протягом трьох хвилин після оголошення не буде запропоновано вищу ціну, ліцитатор одночасно з ударом мо­лотка робить оголошення про придбання об'єкта тією особою, яка запропонувала найвищу ціну. Результати продажу майна на аукціоні оформляються договором купівлі-продажу, який укладається між покупцем та уповноваженим представни­ком відповідного органу приватизації. Цей договір підлягає нотаріальному посві­дченню і реєстрації місцевою радою народних депутатів.

Продаж об'єктів малої приватизації за конкурсом полягає у передачі права власності покупцеві, який запропонував найкращі умови подальшої експлуатації об'єкта або за рівних умов — найвищу ціну. Добір покупців за конкурсом про­водить конкурсна комісія, яку створює орган приватизації. Конкурсна комісія ви­значає умови і термін проведення конкурсу. Для участі в конкурсі покупець по­дає до конкурсної комісії свій план приватизації об'єкта. Конкурс здійснюється у два етапи. На першому етапі оголошується попередній переможець конкурсу. Ін­формація про його пропозиції доводиться до всіх учасників конкурсу. Якщо про­тягом п'яти робочих днів від них не надійдуть додаткові пропозиції, то поперед­ній переможець оголошується покупцем. За наявності інших пропозицій проводиться додаткове засідання конкурсної комісії, яка розглядає ці пропозиції і визначає остаточного переможця. Працівники підприємства, які створили това­риство покупців і беруть участь у конкурсі, за інших рівних умов мають пріори­тетне право на його придбання. Результати конкурсу оформляються протоколом і затверджуються органом приватизації. З переможцем конкурсу укладається до­говір купівлі-продажу, який підлягає нотаріальному посвідченню і реєстрації міс­цевою радою.

Після укладення договору може виникнути потреба у його зміні чи розірванні. Щоб забезпечити стабільність майнового обороту і впевненість учасників у непо­рушності взятих зобов'язань, закон (ст. 162 ЦК УРСР, ст. 653 ЦК України) заборо­няє односторонню відмову від виконання зобов'язання або односторонню зміну умов договору, за винятком випадків, передбачених угодою сторін або законом.

Зміна договору означає, що зобов'язання сторін діють відповідно до зміне­них умов щодо предмета, місця, строків виконання тощо. При розірванні дого­вору зобов'язання сторін припиняються. Зміна і розірвання договору допуска­ються лише за угодою сторін, якщо інше не передбачено законодавчими актами або договором. Угода про зміну або розірвання договору вчиняється в тій самій формі, в якій був укладений договір, якщо із законодавчого акта, договору або звичаїв ділового обороту не випливає інше.

Окремі правила діють щодо зміни або розірвання господарських договорів між юридичними особами. Відповідно до ст. 11 Господарського процесуального кодексу підприємство чи організація, яка вважає за необхідне змінити або розір­вати договір, надсилає пропозиції про це другій стороні за договором. Сторона, яка одержала таку пропозицію, повинна відповісти на неї не пізніше 20 днів піс­ля її одержання. Якщо учасники не досягли згоди щодо зміни або розірвання до­говору, а також у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуван­ням поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення господарського суду.

Новим ЦК України (п. 2 ст. 653) встановлено загальний порядок зміни або розірвання цивільно-правових договорів. Вимога про зміни чи розірвання догово-

Цивільно-правовий договір

637

ру може бути заявлена заінтересованою стороною до суду у разі одержання від­мови другої сторони на пропозицію змінити чи розірвати договір, а в разі неодер­жання відповіді — у строк, зазначений у пропозиції або встановлений договором чи законом або іншим нормативно-правовим актом, а за його відсутності — у двадцятиденний строк.

Новими ЦК України є положення, які дають підстави стороні заявити вимогу про зміну чи розірвання договору при істотному порушенні договору другою сто­роною, а також у зв'язку з істотною зміною обставин. Відповідно до пунктів 2 і З ст. 654 ЦК України сторона може заявити вимогу про зміну чи розірвання до­говору при істотному порушенні договору другою стороною. Порушення догово­ру, допущене однією із сторін, вважається істотним, якщо воно тягне за собою таку шкоду для другої сторони, що остання значною мірою позбавляється того, на що вона мала право розраховувати на підставі договору, за винятком випад­ків, коли сторона, яка порушила договір, не передбачила такого результату і ро­зумна інша особа, яка діє за аналогічних обставин, не передбачила б цієї шкоди.

Важливим є також правило нового ЦК щодо зміни або розірвання договору у зв'язку з істотною зміною обставин. За ст. 655 ЦК України істотна зміна об­ставин, якими сторони користувалися при укладенні договору,,є підставою для його зміни або розірвання, якщо інше не передбачено договором або не випливає з його суті. Зміна обставин визнається істотною, коли вони змінилися настільки, що якби сторони могли це розумно передбачити, договір взагалі не був би ними укладений на умовах, які значно відрізняються від погоджених умов.

Якщо сторони не досягли згоди про приведення договору у відповідність з об­ставинами, які істотно змінилися, або про його розірвання, договір може бути ро­зірваний, а за підставами, зазначеними у п. 4 ст. 655 ЦК, змінений судом на ви­могу заінтересованої сторони за наявності одночасно таких умов:

— у момент укладення договору сторони виходили з того, що таких змін об­ставин не відбудеться;

— зміна обставин зумовлена причинами, які заінтересована сторона не мог­ла подолати за того ступеня турботливості та обачності, яких від неї вимагалося за характером договору та умовами обороту;

— виконання договору без зміни його умов настільки порушило б співвідно­шення майнових інтересів сторін і спричинило б для заінтересованої сторони та­ку шкоду, що вона значною мірою позбулася б того, на що мала право розрахо­вувати при укладенні договору;

— із звичаїв ділового обороту або суті договору не випливає, що ризик зміни обставин несе заінтересована сторона.

При розірванні договору внаслідок істотно змінених обставин суд на вимогу будь-якої із сторін визначає наслідки розірвання договору, виходячи з необхід­ності справедливого розподілу між сторонами витрат, понесених ними у зв'язку з виконанням цього договору. Зміна договору у зв'язку з істотною зміною обста­вин допускається за рішенням суду у виключних випадках, коли розірвання до­говору суперечить громадським інтересам або потягне за собою для сторін шко­ду, яка значно перевищує затрати, необхідні для виконання договору на умовах, змінених судом (пункти 3 і 4 ст. 655 ЦК України).

Крім зміни або розірвання договору, допускається й продовження (пролон­гація) його дії на новий строк. Так, відповідно до п. 2 ст. 17 Закону України "Про оренду державного і комунального майна" за відсутності заяви однієї із

638