14. Земельны злочини як підстава кримінальної відповідальності

Основний нормою, пов'язаної з посяганням на землю - головний природний ресурс, є ст. 254 КК "Псування землі". Згідно з цією статтею отруєння, забруднення чи інша псування землі шкідливими продуктами господарської чи іншої діяльності внаслідок порушення правил поводження з добривами, стимуляторами росту рослин, отрутохімікатами й іншими небезпечними хімічними чи біологічними речовинами при їх зберіганні, використанні та транспортуванні, що призвели до заподіяння шкоди здоров'ю людини або навколишньому середовищі, караються в кримінальному порядку.

Кримінальні покарання за вказані діяння представлені штрафом або позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років, або виправними роботами на строк до двох років.

Згідно ч. 2 ст. 254 КК ті самі діяння, вчинені в зоні екологічного лиха чи надзвичайної екологічної ситуації, караються обмеженням волі на строк до двох років або позбавленням волі на той самий строк, що свідчить про постійне збільшення покарання за земельні злочини. Тс ж діяння, які спричинили необережно смерть людини, караються позбавленням волі на строк до п'яти років.

Кримінальна відповідальність за земельні правопорушення настає у тому випадку, коли дане порушення має ознаки суспільне небезпечного діяння, тобто є злочином.

Кримінальна відповідальність відноситься до найбільш суворих видів відповідальності за земельні правопорушення і носить каральний характер. Новий Кримінальний кодекс України (2001р.) до суспільне небезпечних правопорушень стосовно земельного правопорядку відносить такі злочини: забруднення або псування земель (ст. 239); безгосподарське використання земель (ст. 254).

В частині першій ст. 239 згаданого Кодексу зазначається, що За забруднення або псування земель речовинами, відходами та іншими матеріалами, шкідливими для життя, здоров'я людей або довкілля внаслідок порушення спеціальних правил, якщо це створило небезпеку для життя, здоров'я людей чи довкілля, наступає кримінальна відповідальність у вигляді штрафу до двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років. Частина друга цієї статті за ті самі діяння, що спричинили загибель людей, їх масове захворювання або інші тяжкі наслідки, передбачає покарання у вигляді обмеження волі на строк від двох до п'яти років або позбавлення волі на той самий строк, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років або без такого.

.Згідно з вимогами ст. 254 Кримінального кодексу України за безгосподарське використання земель, якщо це спричинило тривале зниження або втрату їх родючості, виведення земель з сільськогосподарського обігу, змивання гумусного шару, порушення структури грунту, наступає кримінальна відповідальність у вигляді штрафу до двохсот п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або обмеження волі на строк до двох років, або позбавлення волі на той самий строк, з позбав­ленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк до трьох років або без такого.

Кримінальна відповідальність передбачена також за вчинення екологічних злочинів, якими визнаються суспільне й екологічно небезпечні діяння (бездіяльність), що посягають на встановлений режим використання, відтворення й охорони земель, інших природних ресурсів, екологічний правопорядок та нормативи екологічної безпеки.

Новий Кримінальний кодекс злочинами проти довкілля визнає винні, протиправні, суспільне і екологічно небезпечні діяння, які можна згрупувати за такими видами:

* порушення правил екологічної безпеки (ст. 236);

* невжиття заходів щодо ліквідації наслідків екологічного забруднення (ст. 237);

* приховування або умисне перекручення відомостей про екологічний стан ( в тому числі радіаційний), пов'язаний із забрудненням земель, водних ресурсів, атмосферного повітря, харчових продуктів тощо (ст. 238);

* забруднення або псування земель (ст. 239);

* порушення правил охорони надр (ст. 240);

* забруднення атмосферного повітря (ст.241); » порушення правил охорони вод (ст. 242);

* забруднення моря (ст. 243);

* порушення законодавства про континентальний шельф України (ст. 244);

* знищення або пошкодження лісових масивів (ст. 245);

* незаконна порубка лісу (ст. 246);

* порушення законодавства про захист рослин (ст. 247);

* незаконне полювання (ст. 248);

* незаконне зайняття рибним, звірним або іншим водним добувним промислом (ст. 249);

* проведення вибухових робіт з порушенням правил охорони рибних запасів (ст. 250);

* порушення ветеринарних правил (ст. 251);

* умисне знищення або пошкодження територій, взятих під охорону держави, та об'єктів природно-заповідного фонду (ст. 252);

* проектування чи експлуатація споруд без систем захисту довкілля (ст. 253);

* безгосподарське використання земель (ст. 254).

Залежно від характеру злочину, його суспільної і екологічної небезпечності, кваліфікуючих ознак, суб'єктів посягання суб'єктами кримінальної відповідальності можуть бути громадяни і посадові особи. Кримінальні санкції за перераховані вище злочини передбачають покарання у формі штрафу, обмеження волі, позбавлення права займати певні посади, конфіскації майна і засобів злочину.