3.3.Основні частини будівельних машин.

Сучасні будівельні машини складаються з 6 основних частин:

1. Силове обладнання, тобто двигуни, що є джерелом енергії для здійснення рухів елементів машин;

2. Ходове обладнання, яке служить для пересування машин;

3. Системи управління, що служать для включення або виключення окремих частин машин;

4. Робоче обладнання, яке безпосередньо здійснює технологічну операцію;

5. Передаточні механізми, що зв’язують силове обладнання з робочим і ходовим обладнанням;

6. Опорна рама (станина, платформа), на якій встановлюється обладнання машини.

Силове обладнання.

В будівельних машинах застосовують наступне силове обладнання:

1. електродвигуни;

2. двигуни внутрішні згорання;

3. гідравлічний привід;

4. пневматичний привід.

Електричні двигуни мають цілий ряд позитивних якостей:

1. значна перевантажувальна здатність, що особливо важливо для машин періодичної дії, що задіяні на важких роботах;

2. висока економічність;

3. незалежність від температурних і атмосферних умов;

4. постійна готовність до роботи;

5. чистота робочого місця;

6. не вимагають палива;

7. їх застосування дає можливість установки індивідуальних двигунів для кожного механізму, що виключає використання складних трансмісій.

Недолік – необхідність живильної мережі, тобто ЛЕП.

Двигуни внутрішнього згоряння.

Карбюраторні і дизельні двигуни.

Дизельні частини.

Головна перевага – незалежність від зовнішнього джерела енергії, що надає машині високу маневреність.

Основні недоліки:

1. неможливість реверсування і перевантажувальної здатності;

2. необхідність застосування коробки передач для зміни крутного моменту і реверсування;

3. залежить від температурних умов;

4. порівняно малий термін служби.

Дизельні двигуни більш економічні і застосовуються частіше. Вони більш надійні в роботі і менш небезпечні в пожежному відношенні, так як вони не мають системи запалювання і карбюратора.

Недоліки дизельних двигунів:

1. велика вага;

2. складність запуску в холодну пору часу.

Дизель-електричний привід.

Коли привід здійснюється за типом електричного, проте незалежний від зовнішнього джерела енергії.

Гідравлічний привід являє собою з’єднання джерела енергії (двигуна) і пристрою для її перетворення та трансформування до робочої машини з допомогою рідини.

В тому випадку, коли передача поступального чи обертального руху механізмів проводиться за рахунок гідростатичного напору рідини, такий гідропривід називають гідростатичним. Він включає насоси і гідромонітори, силові гідро циліндри, розподілювачі, регулюючу апаратуру; трубопроводи і фільтри.

Гідродинамічний привід представляє собою механізм (гідромуфту чи гідротрансформатор) для передачі енергії від ведучого валу до веденого за рахунок швидкісного напору робочої рідини, що циркулює

Позитивні якості:

1. надійність в роботі;

2. широкі можливості регулювання;

3. можливість роботи при великих зусиллях;

4. плавність роботи.

Недоліки:

1. вимагає високої точності виготовлення агрегатів;

2. застосування відповідних рідин в залежності від температури повітря.

Пневматичний привід застосовується лише в деяких типах допоміжних пристроїв, найчастіше в гальмівних пристроях, деколи в системах управліннях а також в механізованому інструменті.

Суттєвий недолік – невеликий к. к. д. в зв’язку з падінням тиску стиснутого повітря і його просочуванням.

Ходове обладнання.

Воно повинно забезпечувати достатню силу тяги і необхідну швидкість руху машин при заданих умовах, а також постійну стійкість машин.

Основні види ходового обладнання:

1. гусеничне;

2. пневмоколісне;

3. рейкове;

4. крокуюче.

Гусеничне – застосовується для поганих дорожніх умов і великих нахилів. Недоліки – складність конструкції і невеликі швидкості.

Приклади.

Пневмоколісне – забезпечує велику швидкість пересування, маневреність, досить великі підйоми, зручність в експлуатації.

Приклади.

Недоліки – великі витрати на пневмошини.

Рейкове – простота конструкцій, надійність і довговічність, але вимагає влаштування і переноску залізничної колії. Використовується тільки при малих нахилах.

Крокуюче обладнання – має механізм крокування – опорні лижі і опорну базу. Застосовуються при малій несучій здатності грунтів в кар’єрах і в гідротехнічному будівництві.

Системи управління.

Повинні забезпечувати легкість, точність і швидкість управління машиною.

Є механічні, гідравлічні, пневматичні, електричні і змішані (пневмоелектричні, електрогідравлічні і т. д.).

Механічна система – з допомогою важелів, що переміщується рукоятками та педалями.

Гідравлічні (насосні і без насосні) – там де важелі заміняються гідравлічними пристроями.

Пневматичні – відрізняються від гідравлічних тим, що замість рідини використовується стиснуте повітря.

Електричні – працюють при допомозі кнопок, гальмівних електромагнітів і кінцевих вимикачів.

Робоче обладнання.

Це обладнання, яким виконується робота, для якої призначена та чи інша машина.

Приклади.