
- •Рекомендовано Міністерством освіти і науки України як підручник для студентів вищих навчальних закладів
- •Розділ і. Конфлікт у сучасному суспільстві
- •1. Статус та значення конфліктології у сучасному суспільстві
- •1.1. Проблема конфлікту в сучасній науці
- •Основні положення діалектичної теорії конфлікту (к.Маркс)
- •Основні положення конфліктного функціоналізму (г. Зиммель)
- •1.2. Конфліктологія як автономна наукова галузь
- •Особливості конфліктології як автономної наукової галузі
- •1.3. Структура та функції конфліктології
- •1.4. Методи вивчення конфліктів
- •2. Конфлікт як соціальне явище
- •2.1. Трактування поняття “конфлікт” та “соціальний конфлікт”
- •Характерні ознаки конфлікту
- •2.2. Форми та рівні прояву конфлікту
- •Пасивні форми проявлення конфлікту
- •Активні форми проявлення конфлікту
- •Проміжні форми проявлення конфлікту
- •2.3. Функції соціального конфлікту
- •Позитивні функції конфлікту
- •3. Механізм виникнення конфлікту
- •3.1. Умови виникнення конфлікту
- •Ілюзії як стимули до конфліктних дій
- •3.2. Механізм виникнення конфлікту
- •Р ис. 4. Механізм виникнення конфлікту
- •Класифікація причин конфліктів в.Лінкольна12
- •3.3. Соціально-психологічні фактори виникнення конфлікту
- •Мотиви конфліктної поведінки
- •Зв’язок мотивів конфлікту з його предметом
- •Мета конфлікту та її роль у ньому
- •Р ис. 6. Етапи визначення мети конфлікту
- •План аналізу цілей опонента
- •4. Статична та динамічна характеристика конфлікту
- •4.1. Структура конфлікту
- •Сторони конфлікту
- •Типи конфліктерів за соціальними характеристиками
- •Р ис. 7. Аналіз сторін конфлікту
- •4.2. Динаміка конфлікту
- •Основні стадії конфлікту
- •Фактори, що впливають на хід конфлікту
- •Параметри конфліктів
- •5. Конфлікт як форма поведінки
- •5.1. Характеристика та типологія поведінки в конфлікті
- •5.2. Фактори впливу на поведінку людини в конфлікті
- •Соціально-статусні розбіжності поведінки в конфліктах14
- •Конфліктні особистості
- •6. Проблема запобігання, регулювання та розв’язання конфліктів
- •6.1. Імовірні результати конфлікту та форми його завершення
- •Види конфліктів залежно від його імовірних результатів
- •Ефективність окремих результатів завершення конфлікту
- •6.2. Запобігання конфлікту
- •Засоби подолання гніву
- •6.3. Регулювання конфлікту
- •Умови успішного регулювання конфлікту
- •Основні підходи до регулювання конфліктів
- •6.4. Розв’язання конфлікту
- •Правові засоби розв’язання конфліктів
- •Процедури втручання в конфлікт, спрямовані на попередження, регрес або розвиток конфликту15
- •Розділ іі. Теорія переговорів
- •1. Переговорний процес та його основні характеристики
- •1.1. Теорія переговорів у сучасній науці
- •Завдання теорії переговорів
- •1.2. Сутність та функції переговорів
- •Визначення переговорів
- •Характерні риси переговорів
- •Передумова переговорів
- •Мотиви звернення до переговорів
- •Місце та роль переговорів у суспільстві
- •Переговори як конфлікт
- •Функції переговорів (інтерпретація м.М. Лебедєвої)
- •Функції переговорів (інтерпретація Анцупова)
- •1.3. Структура переговорів
- •Професійні якості переговірника
- •Особисті якості переговірника
- •Умови початку переговорів
- •1.4. Етапи переговорів
- •Типи заперечень
- •Методи аргументації
- •Стадії угоди
- •Р ис. 18. Поле компромісних рішень
- •Показники успішності переговорів
- •1.5. Види переговорів
- •1. Залежно від зацікавленості сторін розрізняють:
- •2. Залежно від характеру учасників переговорів розрізняють:
- •3. Залежно від предмета переговорів розрізняють:
- •Форми переговорів
- •2. Стратегія і тактика переговорів
- •2.1. Принципи успішного ведення переговорів та їх недоліки
- •Загальні принципи успішного ведення переговорів
- •Рекомендації щодо успішного проведення переговорів
- •Типові недоліки ведення переговорів
- •2.2. Стратегії переговорів
- •Принципи стратегії переговорів
- •Стратегія переговорів залежно від поведінки переговірників під час переговорів
- •Стратегії переговорів залежно від характеру позиції сторін щодо опонента
- •Р ис. 19.Технологія ведення торгів
- •Специфічні прийоми позиційного торгу
- •Основні елементи методу принципових переговорів
- •2.3. Тактики переговорів
- •3. Посередництво в конфлікті та переговорному процесі
- •3.1. Сутність та основні форми посередництва
- •Основні функції медіатора
- •Умови медіації
- •Мотиви звернення до медіації
- •Вимоги до медіатора
- •Типологія посередників
- •3.2. Технологія медіації, її результативність та фактори впливу на неї
- •Етапи посередницької діяльності
- •Зміст діяльності окремих учасників переговорного процесу
- •4. Проблеми формування переговорної культури
- •4.1. Переговорна культура та її складові
- •Структура переговорної культури
- •Функції переговорної культури
- •4.2. Стиль ведення переговорів: особистісний, професійний та національний
- •4.3. Конкретні прояви національних стилів у переговорах
- •Теоретичні підходи до переговорів та практики їх здійснення
- •Тип аргументації під час обговорення предмета переговорів
- •Характер прийняття рішень на переговорах
- •Поведінські особливості учасників переговорів
- •Російський стиль переговорів
- •Японський стиль переговорів
- •Особливості італійського стилю переговорів
- •Особливості німецького стилю переговорів
- •Розділ ііі. Типологізація сучасних конфліктів
- •1. Внутрішньоособистісні та міжособові конфлікти
- •1.1. Типологізація конфліктів у сучасній науці
- •1.2. Внутрішньоособистісний конфлікт: сутність і проблеми попередження та розв’язання
- •Функції внутрішньоособистісних конфліктів
- •Структура внутрішньоособистісних конфліктів
- •Типи реагування особистості на напруження в передконфліктній ситуації (дослідження с.Розенцвейга)
- •1.3. Міжособові конфлікти в сучасному суспільстві
- •Причини міжособових конфліктів
- •Р ис. 23. Виникнення міжособових конфліктів
- •2. Групові та міжгрупові конфлікти
- •2.1. Сутність та типологія групових конфліктів
- •2.2. Міжгрупові конфлікти
- •2.3. Конфлікти в організаціях
- •Чинники виникнення конфліктів в організаціях
- •Структура конфлікту в організації
- •Типологія конфліктів в організації
- •2.4. Сімейні конфлікти
- •Чинники загострення проблем формування та розвитку сімей
- •Загальний коефіцієнт розлучень (на 1000 жителів) в окремих країнах світу в 1990-2003рр.25
- •Фактори, що сприяють
- •Конфлікт поколінь
- •3. Масові конфлікти в сучасному суспільстві
- •3.1. Сутність та типологія масових конфліктів
- •3.2. Особливості політичного конфлікту
- •Різні визначення політичного конфлікту
- •Детермінація й причинна обумовленість політичних конфліктів
- •Структура політичного конфлікту27
- •Особливості окремих типів політичного конфлікту
- •Правовий конфлікт як специфічна форма політичного конфлікту
- •Міжпартійні конфлікти
- •Міжособистісні політичні конфлікти
- •4. Міжнародні конфлікти в сучасному суспільстві
- •4.1. Поняття та причини міжнародного конфлікту
- •4.2. Типологізація міжнародних конфліктів
- •4.3. Особливості окремих типів міжнародних конфліктів
- •Рекомендована література
- •Антологія
- •Картографирование конфликта39
- •1. Понятие о конфликтологической экспертизе и ее составляющих
- •2. Картографирование конфликта
- •2.1. Графическое представление компонентов и факторов конфликта
- •Р ис. 1. Треугольник конфликта (модель и. Гальтунга)
- •2.2. Представление компонентов и факторов конфликта в виде перечня
- •1. Действующие лица (акторы). Кто является акторами (внутренними и внешними), вовлеченными в конфликт?
- •2. Спорные вопросы (предмет спора). Какие вопросы оспариваются в конфликте? По каким предметам ведется спор?
- •3. Факторы, лежащие в основе (обусловливающие) поведения. Каковы базовые потребности сторон? Каковы их опасения?
- •4. Масштаб конфликта. Каков размер последствий конфликта внутри и вовне зоны конфликта ?
- •5. Предыдущие попытки улаживания/урегулирования конфликта. Какова история конфликта с точки зрения прошлых попыток разрешить его?
- •6. Фаза и интенсивность. Возможно ли выделить в развитии конфликта определенные фазы ?
- •7. Баланс власти. Какова природа баланса власти и его соотношение между сторонами конфликта?
- •8. Возможности и ресурсы. Каковы возможности и ресурсы сторон в настоящее время ?
- •Дж. В. Бёртон. Конфликт и коммуникация. Использование контролируемой коммуникации в международных отношениях40
- •Эффективная коммуникация
- •Установление эффективной коммуникации
- •М. Дойч. Разрешение конфликта (конструктивные и деструктивные процессы)41
- •Функции конфликта
- •Некоторые определения
- •Типология конфликта
- •Т. Шеллинг. Стратегия конфликта42
- •Савин в. 36 стратегем. Китайская азбука конфликтного управления43
- •Стратегема 1: „Обмануть императора для того, чтобы он пересек море”
- •Миротворческая деятельность оон Цифры и факты о деяких текущих операциях оон по поддержанию мира44
- •Персонал
- •Гаити (с июня 2004 года)
- •Бурунди (с июня 2004 года)
- •Судан (с марта 2005 года)
- •Операции оон по поддержанию мира. Обзор деятельности46 Предисловие
- •Глава 1: Эволюционный метод
- •Глава 2: Принцип поддержания мира
- •Глава 3: Сила убеждения, подкрепленная силой оружия
- •Глава 4: Что представляют собой операции оон по поддержанию мира
- •Глава 5: Как финансируется миротворческая деятельность
- •Краткая информация по темам Наблюдение и патрулирование
- •Гражданская полиция
- •Миротворцы в качестве саперов
- •Гражданский персонал
- •Обучение миротворцев
- •Быстрое реагирование
- •Быстрое развертывание „стартовых групп”
- •База материально-технического снабжения оон
- •Сотрудничество с региональными организациями
- •Разрешение на использование силы другими
- •Финансовый кризис
- •Доклад Группы по операциям оон в пользу мира47
- •II. Доктрина, стратегия и принятие решений в отношении операций в пользу мира
- •V. Операции в пользу мира в информационный век
- •Доклад госдепартамента сша о глобальном терроризме за 1999 год48
- •Сложившиеся тенденции глобального терроризма: 1999 год. Вступительная часть
- •Основные принципы политики сша
- •Государства-спонсоры терроризма
- •Районы мира, вызывающие обеспокоенность
- •Иностранные террористические организации (ито)
- •Дипломатические усилия сша
- •Заключение
- •Определения
- •Евразия
- •Усама бин Ладен
- •2. Групові та міжгрупові конфлікти 221
- •3. Масові конфлікти в сучасному суспільстві 245
- •4. Міжнародні конфлікти в сучасному суспільстві 260
3. Масові конфлікти в сучасному суспільстві
3.1. Сутність та типологія масових конфліктів
Масові конфлікти на рівні суспільства, країн, держав є найбільш складними. В основі масових конфліктів лежить взаємодія великих соціальних груп. До них належать такі утворення, як соціальні класи, політичні партії, касти, соціальні шари (страти), етнічні спільності, національні утворення, великі релігійні об’єднання, населення країн і регіонів. Такі групи конституюються на основі загальних для всіх членів істотних ознак (економічних, політичних, релігійних і т.д.). Їх іноді називають масовидними груповими суб’єктами, оскільки вони створюють основу для виникнення масових конфліктів, які поширюються на всі сфери суспільних відносин (економічні, політичні, ідеологічні, міжнаціональні й ін.). При цьому війни – крайні прояви таких конфліктів – торкаються всіх сторін буття, за певних умов ставлячи під погрозу саме існування людства, а міжнародні конфлікти різко погіршують економічне становище населення, порушують територіальну цілісність, політичний пристрій країн-учасниць.
На рівні масовидних групових суб’єктів причини конфліктів відрізняються більшою масштабністю й глибиною. Вони є найбільш важко регульованими.
Маса – це велика кількість людей, які певний час перебувають у безпосередньому контакті (наприклад, пікет, маніфестація, мітинг, демонстрація). До поняття „маса” близькі, хоч і не тотожні йому, поняття „натовп”, „юрба”, „публіка”. Разом з тим і масу, і натовп утворюють відчужені людські індивіди, що мають особисті інтереси, які не збігаються з інтересами інших людей. Отже, це „тимчасова спільнота” людей, об’єднання яких є випадковим, стихійним, короткочасним.
Маса, натовп небезпечні через те, що людина в них значною мірою втрачає власні риси й властивості, почуття відповідальності. Тут діє психологія непереборної сили, здатної на те, на що окрема особа самостійно, без маси ніколи не наважиться. За визначенням Е.Канетті, 3.Фрейда, у масі, натовпі навіть інтелігентна людина стає варваром. У масі людина забуває про власну відповідальність, необхідність зважати на погляди інших, рахуватися з ними. Вона сліпо підкоряється загальним інстинктам, що може мати непрогнозовані наслідки.
Людина, яка є частиною натовпу, практично втрачає індивідуальність, думає й діє під впливом колективної психології, інстинктів, утрачаючи індивідуальну відповідаль-ність. Це відбувається, очевидно, тому, що маса має певне, часто штучне віддзеркалення сили, агресивності, здатності щось радикально змінити. Тому людина в натовпі часто проявляє далеко не найкращі свої риси, демонструє поведінку, яка в інших обставинах, ситуації їй абсолютно невластива.
Поняття „маси” надто мінливе, ситуативне, а тому суб’єкт масових конфліктів не є сталим, цілісним утворенням. Можливе стихійне й свідоме утворення маси. Особливо небезпечною є ситуація, коли масу утворюють штучно, удаючись до різних маніпуляцій, політичного популізму, фразеології тощо.
Особливостями масової поведінки, що впливають на виникнення та розвиток масових конфліктів, є, по-перше, такі: масова поведінка не несе в собі жодного відбитку індивідуальності. По-друге, масова психологія має здатність розчиняти в собі все індивідуальне, особистісне. По-третє, масова психологія надто підвладна таким закономірностям і механізмам, які впливають скоріше на почуття, емоції і безсвідомі реакції людини, ніж на її розум і свідомість. По-четверте, маса схильна до раптових, неусвідомлених дій за рахунок підвищеної емоційності, нестриманості, аферичності.