2.4. Сімейні конфлікти

Оскільки сім’я є малою соціальною групою, у ній можуть виникати конфлікти, що відносяться до групових конфліктів. У сім’ї, де інтенсивно взаємодіють представники різних поколінь, статі, статусів, віку, не можуть не виникати конфлікти.

Залежно від суб’єктів взаємодії сімейні конфлікти підрозділяють на конфлікти між: подружжям; батьками й дітьми; подружжям і батьками кожного з них і жінки; бабусями (дідусями) й онуками.

Ключову роль у сімейних відносинах грають подружні конфлікти. Вони частіше виникають через незадоволення потреб чоловіка і жінки. Конфліктність подружніх відносин набуває особливої гостроти в так звані кризові періоди розвитку родини: перший рік подружнього життя, коли відбувається адаптація подружжя, коли два „Я” стають одним „Ми”; період появи дітей; середній подружній вік, що характеризується конфліктами одноманітності; після 18-24 років спільного життя.

Українські аналітики вирізняють кілька чинників, які актуалізують труднощі розвитку сучасної української сім’ї та сприяють виникненню конфліктів у ній²⁴.

Чинники загострення проблем формування та розвитку сімей

• Глобальні процеси індустріального розвитку та урбанізації;

• поступове звільнення сім’ї від виконання виробничої функції;

• відокремлення дорослих одружених дітей від батьків, зумовлене економічними, культурними, психологічними чинниками, спричинили формування тенденції до поширення простих сімей, які складаються з шлюбної пари і дітей;

• збереження практики спільного проживання дорослих дітей та одного із самотніх батьків подружжя, що пов’язано як із шлюбно-сімейними традиціями, так і проблемами з житлом, низькими рівнями пенсійного забезпечення, розвитку інфраструктури та сервісу для літніх людей;

• практично перестали діяти такі економічні чинники багатодітності, як потреба в робочих руках для селянських господарств та матеріальне забезпечення в старості;

• масове залучення жінок у суспільне виробництво, їх освітні, професійні та громадські інтереси стали конкурувати з дітородними орієнтаціями, що зумовило малодітність та бездітність;

• стрімке падіння рівня життя населення України й формування глибокого розриву між існуючими стандартами рівня життя і його реальним рівнем призвели до того, що реалізацію дітородних орієнтацій на дводітність 80% молодих подружжів пов’язують із необхідністю створення умов для забезпечення належного рівня доходів, близько двох третин – окремої квартири.

Існують різні причини, що викликають конфлікти в сучасній сім’ї.

По-перше, це розходження поглядів подружжя на різні проблеми повсякденного життя, цінності та норми, що обирає для себе кожна людина в процесі соціалізації. Спеціальні дослідження показують, що це такі проблеми та цінності, як діти та їх виховання, взаємовідносини між подружжям, стосунки з батьками чоловіка або дружини, розподіл домашніх обов’язків, влади в сім’ї, фінансів тощо.

Як відомо, соціологія виокремлює кілька найважливіших функцій родини: репродуктивну, виховну, господарсько-економічну, рекреаційну (проблема дозвілля й психічного розвантаження). Кожна родина може якусь із функцій уважати найбільш важливою. Протиріччя можуть виникнути тоді, коли в чоловіка та дружини розходяться думки, якій з функцій віддати перевагу й як її виконувати (наприклад, дружина бажає мати багато дітей, а чоловік не більше одного, посилаючись на недолік часу на виховання, бажання „пожити самим”).

Може трактуватися по-різному чоловіком і дружиною і лідерство в сім’ї. Кожний з них або обоє можуть сформуватися до шлюбу лідерами. Збереження таких позицій у шлюбі може викликати постійні конфлікти. Лідер може вести родину за собою вдало, а може придушувати ініціативи іншого, формуючи в нього внутрішнє протистояння, що викликає відкриті або приховані конфлікти. Виходом з такої ситуації будуть взаємне обговорення проблеми й категорична відмова від претензій на лідерство, лояльне відношення до альтернативної думки іншого, спільне рішення сімейних питань.

Часто трактуються по-різному питання щодо ведення домашнього господарства, хоча є родини, де ця проблема особливих інцидентів не викликає. Конфліктні ситуації можуть виникати і при вирішенні проблем сімейного бюджету (наприклад, одному з подружжя здається, що інший неправильно витрачає гроші, наприклад, купує речі, без яких можна обійтися).

По-друге, це порушення спілкування між подружжям, зумовлене емоційною неврівноваженістю, критичним став-ленням до інших людей, прагненням до владарювання, підозрілість та іншими соціально-психологічними факторами, які створюють несприятливий соціально-психологічний клімат у сім’ї.

По-третє, міжособистісна несумісніть подружжя. Міжособистісна сумісність передбачає подібність ціннісних орієнтації, соціальних установок, інтересів, мотивів, потреб, характерів, темпераментів, рівня розвитку особистостей. Міжособистісна несумісність виникає, коли індивідуально-психологічні характеристики подружжя мають значні відмінності. Наприклад, дружина вимагає, щоб усі речі знаходилися в порядку. А чоловіка деталі не турбують, він, увійшовши в кімнату, туфлі може зняти в самому невідповідному місці і залишити їх там, не звертаючи уваги, стоять вони або лежать на боці. Дружина очікує, щоб туфлі були поставлені „як слід”, супроводжує свої вимоги „лекцією”. Причиною можливого міжособистісного конфлікту в даному випадку буде нерозуміння дружиною того, що на відміну від неї, у чоловіка створений їм „безлад” не викликає ніяких емоцій. Точно так само буде все відбуватися, якщо характери виявляться протилежними. Чоловік і дружина просто поміняються ролями. Для запобігання подібних конфліктів необхідно знати особливості прояву характерів один одного й разом учитися керувати ними.

По-четверте, конфлікти в сім’ї можуть бути викликані такими явищами, як низький рівень розвитку культури подружжя або одного з них, ревнощі, алкоголізм, наркоманія, низький рівень сексуальної культури, подружня невірність тощо.

Найпоширенішим і небезпечнішим „ворогом” сім’ї є алкоголізм. Дослідження показують, що чоловічий алкоголізм (більш поширений, ніж жіночий) і ті явища, які він провокує (жорстокість, подружня невірність, імпотенція тощо) обумовлюють більшу кількість розлучень з ініціативи жінок. Не менш небезпечний і жіночий алкоголізм, який підвищує ймовірність народження дитини з ураженнями нервової системи, затримкою її розумового розвитку. За даними соціологічного моніторингу, зовсім не вживає алкоголю майже п’ята частина населення України (10% чоловіків і 28% жінок). Частіше ніж раз на тиждень це роблять близько 7% (13% чоловіків і 2% жінок).

На думку деяких учених, однією з дуже поширених проблем, що призводить до розпаду сімей і, в певному розумінні, стає причиною кризових явищ в інституті сім’ї, є сексуальна невідповідність і сексуальна неграмотність чоловіків і жінок. Д.Карнегі наводить кілька висловлювань спеціалістів, які підтверджують це. Один із них, наприклад, відзначає, що більшість чвар у подружньому житті має своїм джерелом сексуальну несумісність.У будь-якому випадку, на розходження, що зникають з інших причин, найчастіше не звертали б уваги, якщо б сексуальні стосунки були задовільними.

Залежно від частоти, глибини й гостроти конфліктів виділяють кризові, конфліктні, проблемні й невротичні родини.

Кризова родина. Протистояння інтересів і потреб чоловіка і жінки носить гострий характер і захоплює важливі сфери життєдіяльності родини. Чоловік і жінка займають неприми-ренні і навіть ворожі позиції відносно друг один одного, не погоджуючись ні на які поступки. До кризових шлюбних союзів можна віднести всі ті, котрі або розпадаються, або знаходяться на грані розпаду.

Конфліктна родина. Між чоловіками маються постійні сфери, де їхні інтереси зіштовхуються, породжуючи сильні і тривалі негативні емоційні стани. Однак шлюб може зберігатися завдяки іншим факторам, а також поступкам і компромісним рішенням конфліктів.

Проблемна родина. Для неї характерне тривале існування труднощів, здатних завдати відчутного удару стабільності шлюбу. Наприклад, відсутність житла, тривала хвороба одного з подружжя, відсутність засобів на утримання родини, осуд на тривалий термін за злочин і ряд інших проблем. У таких родинах імовірне загострення взаємин, поява психічних розладів в одного або обох − чоловіка і жінки.

Невротична родина. Тут основну роль відіграють не спадкоємні порушення в психіці чоловіка і жінки, а нагромадження впливу психологічних труднощів, з якими зустрічається родина на своєму життєвому шляху. У чоловіка і жінки відзначається підвищена тривожність, розлад сну, емоції з будь-якого приводу, підвищена агресивність і т.д.

Конфліктне поводження чоловіка і жінки може виявлятися в схованій і відкритій формах. Показниками схованого конфлікту є: демонстративне мовчання; різкий жест або погляд, що говорить про незгоду; бойкот взаємодії в якійсь сфері сімейного життя; підкреслена холодність у відносинах. Відкритий конфлікт виявляється частіше через відкриту розмову в підкреслено коректній формі; взаємні словесні образи; демонстративні дії (ляскіт дверима, биття посуду, грюкотіння по столі), образа фізичними діями й ін.

Неможливість розв’язання мирним шляхом конфліктів у сім’ї призводить до її розпаду, до розлучень, що стають зараз дуже поширеним явищем у більшості країн. Найчастіше вони дозволені законом: спостерігається значне спрощення проце-дури розлучення навіть у країнах із сильними релігійними традиціями.

Проаналізувати рівень розлучень в окремих країнах дозволяють дані, наведені в таблиці 25.

Таблиця 25