- •Рекомендовано Міністерством освіти і науки України як підручник для студентів вищих навчальних закладів
- •Розділ і. Конфлікт у сучасному суспільстві
- •1. Статус та значення конфліктології у сучасному суспільстві
- •1.1. Проблема конфлікту в сучасній науці
- •Основні положення діалектичної теорії конфлікту (к.Маркс)
- •Основні положення конфліктного функціоналізму (г. Зиммель)
- •1.2. Конфліктологія як автономна наукова галузь
- •Особливості конфліктології як автономної наукової галузі
- •1.3. Структура та функції конфліктології
- •1.4. Методи вивчення конфліктів
- •2. Конфлікт як соціальне явище
- •2.1. Трактування поняття “конфлікт” та “соціальний конфлікт”
- •Характерні ознаки конфлікту
- •2.2. Форми та рівні прояву конфлікту
- •Пасивні форми проявлення конфлікту
- •Активні форми проявлення конфлікту
- •Проміжні форми проявлення конфлікту
- •2.3. Функції соціального конфлікту
- •Позитивні функції конфлікту
- •3. Механізм виникнення конфлікту
- •3.1. Умови виникнення конфлікту
- •Ілюзії як стимули до конфліктних дій
- •3.2. Механізм виникнення конфлікту
- •Р ис. 4. Механізм виникнення конфлікту
- •Класифікація причин конфліктів в.Лінкольна12
- •3.3. Соціально-психологічні фактори виникнення конфлікту
- •Мотиви конфліктної поведінки
- •Зв’язок мотивів конфлікту з його предметом
- •Мета конфлікту та її роль у ньому
- •Р ис. 6. Етапи визначення мети конфлікту
- •План аналізу цілей опонента
- •4. Статична та динамічна характеристика конфлікту
- •4.1. Структура конфлікту
- •Сторони конфлікту
- •Типи конфліктерів за соціальними характеристиками
- •Р ис. 7. Аналіз сторін конфлікту
- •4.2. Динаміка конфлікту
- •Основні стадії конфлікту
- •Фактори, що впливають на хід конфлікту
- •Параметри конфліктів
- •5. Конфлікт як форма поведінки
- •5.1. Характеристика та типологія поведінки в конфлікті
- •5.2. Фактори впливу на поведінку людини в конфлікті
- •Соціально-статусні розбіжності поведінки в конфліктах14
- •Конфліктні особистості
- •6. Проблема запобігання, регулювання та розв’язання конфліктів
- •6.1. Імовірні результати конфлікту та форми його завершення
- •Види конфліктів залежно від його імовірних результатів
- •Ефективність окремих результатів завершення конфлікту
- •6.2. Запобігання конфлікту
- •Засоби подолання гніву
- •6.3. Регулювання конфлікту
- •Умови успішного регулювання конфлікту
- •Основні підходи до регулювання конфліктів
- •6.4. Розв’язання конфлікту
- •Правові засоби розв’язання конфліктів
- •Процедури втручання в конфлікт, спрямовані на попередження, регрес або розвиток конфликту15
- •Розділ іі. Теорія переговорів
- •1. Переговорний процес та його основні характеристики
- •1.1. Теорія переговорів у сучасній науці
- •Завдання теорії переговорів
- •1.2. Сутність та функції переговорів
- •Визначення переговорів
- •Характерні риси переговорів
- •Передумова переговорів
- •Мотиви звернення до переговорів
- •Місце та роль переговорів у суспільстві
- •Переговори як конфлікт
- •Функції переговорів (інтерпретація м.М. Лебедєвої)
- •Функції переговорів (інтерпретація Анцупова)
- •1.3. Структура переговорів
- •Професійні якості переговірника
- •Особисті якості переговірника
- •Умови початку переговорів
- •1.4. Етапи переговорів
- •Типи заперечень
- •Методи аргументації
- •Стадії угоди
- •Р ис. 18. Поле компромісних рішень
- •Показники успішності переговорів
- •1.5. Види переговорів
- •1. Залежно від зацікавленості сторін розрізняють:
- •2. Залежно від характеру учасників переговорів розрізняють:
- •3. Залежно від предмета переговорів розрізняють:
- •Форми переговорів
- •2. Стратегія і тактика переговорів
- •2.1. Принципи успішного ведення переговорів та їх недоліки
- •Загальні принципи успішного ведення переговорів
- •Рекомендації щодо успішного проведення переговорів
- •Типові недоліки ведення переговорів
- •2.2. Стратегії переговорів
- •Принципи стратегії переговорів
- •Стратегія переговорів залежно від поведінки переговірників під час переговорів
- •Стратегії переговорів залежно від характеру позиції сторін щодо опонента
- •Р ис. 19.Технологія ведення торгів
- •Специфічні прийоми позиційного торгу
- •Основні елементи методу принципових переговорів
- •2.3. Тактики переговорів
- •3. Посередництво в конфлікті та переговорному процесі
- •3.1. Сутність та основні форми посередництва
- •Основні функції медіатора
- •Умови медіації
- •Мотиви звернення до медіації
- •Вимоги до медіатора
- •Типологія посередників
- •3.2. Технологія медіації, її результативність та фактори впливу на неї
- •Етапи посередницької діяльності
- •Зміст діяльності окремих учасників переговорного процесу
- •4. Проблеми формування переговорної культури
- •4.1. Переговорна культура та її складові
- •Структура переговорної культури
- •Функції переговорної культури
- •4.2. Стиль ведення переговорів: особистісний, професійний та національний
- •4.3. Конкретні прояви національних стилів у переговорах
- •Теоретичні підходи до переговорів та практики їх здійснення
- •Тип аргументації під час обговорення предмета переговорів
- •Характер прийняття рішень на переговорах
- •Поведінські особливості учасників переговорів
- •Російський стиль переговорів
- •Японський стиль переговорів
- •Особливості італійського стилю переговорів
- •Особливості німецького стилю переговорів
- •Розділ ііі. Типологізація сучасних конфліктів
- •1. Внутрішньоособистісні та міжособові конфлікти
- •1.1. Типологізація конфліктів у сучасній науці
- •1.2. Внутрішньоособистісний конфлікт: сутність і проблеми попередження та розв’язання
- •Функції внутрішньоособистісних конфліктів
- •Структура внутрішньоособистісних конфліктів
- •Типи реагування особистості на напруження в передконфліктній ситуації (дослідження с.Розенцвейга)
- •1.3. Міжособові конфлікти в сучасному суспільстві
- •Причини міжособових конфліктів
- •Р ис. 23. Виникнення міжособових конфліктів
- •2. Групові та міжгрупові конфлікти
- •2.1. Сутність та типологія групових конфліктів
- •2.2. Міжгрупові конфлікти
- •2.3. Конфлікти в організаціях
- •Чинники виникнення конфліктів в організаціях
- •Структура конфлікту в організації
- •Типологія конфліктів в організації
- •2.4. Сімейні конфлікти
- •Чинники загострення проблем формування та розвитку сімей
- •Загальний коефіцієнт розлучень (на 1000 жителів) в окремих країнах світу в 1990-2003рр.25
- •Фактори, що сприяють
- •Конфлікт поколінь
- •3. Масові конфлікти в сучасному суспільстві
- •3.1. Сутність та типологія масових конфліктів
- •3.2. Особливості політичного конфлікту
- •Різні визначення політичного конфлікту
- •Детермінація й причинна обумовленість політичних конфліктів
- •Структура політичного конфлікту27
- •Особливості окремих типів політичного конфлікту
- •Правовий конфлікт як специфічна форма політичного конфлікту
- •Міжпартійні конфлікти
- •Міжособистісні політичні конфлікти
- •4. Міжнародні конфлікти в сучасному суспільстві
- •4.1. Поняття та причини міжнародного конфлікту
- •4.2. Типологізація міжнародних конфліктів
- •4.3. Особливості окремих типів міжнародних конфліктів
- •Рекомендована література
- •Антологія
- •Картографирование конфликта39
- •1. Понятие о конфликтологической экспертизе и ее составляющих
- •2. Картографирование конфликта
- •2.1. Графическое представление компонентов и факторов конфликта
- •Р ис. 1. Треугольник конфликта (модель и. Гальтунга)
- •2.2. Представление компонентов и факторов конфликта в виде перечня
- •1. Действующие лица (акторы). Кто является акторами (внутренними и внешними), вовлеченными в конфликт?
- •2. Спорные вопросы (предмет спора). Какие вопросы оспариваются в конфликте? По каким предметам ведется спор?
- •3. Факторы, лежащие в основе (обусловливающие) поведения. Каковы базовые потребности сторон? Каковы их опасения?
- •4. Масштаб конфликта. Каков размер последствий конфликта внутри и вовне зоны конфликта ?
- •5. Предыдущие попытки улаживания/урегулирования конфликта. Какова история конфликта с точки зрения прошлых попыток разрешить его?
- •6. Фаза и интенсивность. Возможно ли выделить в развитии конфликта определенные фазы ?
- •7. Баланс власти. Какова природа баланса власти и его соотношение между сторонами конфликта?
- •8. Возможности и ресурсы. Каковы возможности и ресурсы сторон в настоящее время ?
- •Дж. В. Бёртон. Конфликт и коммуникация. Использование контролируемой коммуникации в международных отношениях40
- •Эффективная коммуникация
- •Установление эффективной коммуникации
- •М. Дойч. Разрешение конфликта (конструктивные и деструктивные процессы)41
- •Функции конфликта
- •Некоторые определения
- •Типология конфликта
- •Т. Шеллинг. Стратегия конфликта42
- •Савин в. 36 стратегем. Китайская азбука конфликтного управления43
- •Стратегема 1: „Обмануть императора для того, чтобы он пересек море”
- •Миротворческая деятельность оон Цифры и факты о деяких текущих операциях оон по поддержанию мира44
- •Персонал
- •Гаити (с июня 2004 года)
- •Бурунди (с июня 2004 года)
- •Судан (с марта 2005 года)
- •Операции оон по поддержанию мира. Обзор деятельности46 Предисловие
- •Глава 1: Эволюционный метод
- •Глава 2: Принцип поддержания мира
- •Глава 3: Сила убеждения, подкрепленная силой оружия
- •Глава 4: Что представляют собой операции оон по поддержанию мира
- •Глава 5: Как финансируется миротворческая деятельность
- •Краткая информация по темам Наблюдение и патрулирование
- •Гражданская полиция
- •Миротворцы в качестве саперов
- •Гражданский персонал
- •Обучение миротворцев
- •Быстрое реагирование
- •Быстрое развертывание „стартовых групп”
- •База материально-технического снабжения оон
- •Сотрудничество с региональными организациями
- •Разрешение на использование силы другими
- •Финансовый кризис
- •Доклад Группы по операциям оон в пользу мира47
- •II. Доктрина, стратегия и принятие решений в отношении операций в пользу мира
- •V. Операции в пользу мира в информационный век
- •Доклад госдепартамента сша о глобальном терроризме за 1999 год48
- •Сложившиеся тенденции глобального терроризма: 1999 год. Вступительная часть
- •Основные принципы политики сша
- •Государства-спонсоры терроризма
- •Районы мира, вызывающие обеспокоенность
- •Иностранные террористические организации (ито)
- •Дипломатические усилия сша
- •Заключение
- •Определения
- •Евразия
- •Усама бин Ладен
- •2. Групові та міжгрупові конфлікти 221
- •3. Масові конфлікти в сучасному суспільстві 245
- •4. Міжнародні конфлікти в сучасному суспільстві 260
Теоретичні підходи до переговорів та практики їх здійснення
Науковці вважають, що коріння цих розбіжностей пов’язані з особливостями національного характеру, культури і традицій. Цей елемент переговорної культури вважають найбільш інертним.
Н
а
думку Р.Д.Льюїса17,
культури світу можна розподілити на
три типи, кожному з яких характерний
свій стиль збирання інформації та
специфічні комунікативні моделі (рис.
21).
Рис. 21. Типи світових культур
Моноактивні культури – культури, у яких прийнято планувати своє життя, складати розклад, організовувати діяльність у певній послідовності, виконувати лише одну справу в певний момент.
Поліактивні культури – культури рухливих, балакучих народів, що звикли робити багато справ відразу, планувати черговість справ не за розкладом, а за ступенем відносної привабливості, значущості того чи іншого заходу в певний момент.
Реактивні культури – інтровертивні культури, що надають великого значення ввічливості та повазі, вимагають мовчки і спокійно слухати співрозмовника, обережно реагуючи на позиції іншої сторони.
Для кращого розуміння специфіки культур у контексті організації та здійснення переговорів варто враховувати риси різних культур, наведені в таблиці 21. Перелічені типи культур розрізняються за такими параметрами: особливий стиль збирання інформації, певне ставлення до простору й часу, визначення статусу інших людей, реагування на різні типи лідерства, установки щодо суспільного устрою та бізнесу, використання різних комунікативних моделей (стилів поведінки) під час ділових зустрічей та переговорів, навички слухання, застосування невербальних засобів спілкування.
Чим є переговори для представників різних культур? Для представників різних культур переговори можуть бути: прагматичним діловим засобом, спробою вирішити справу або громадською подією (суспільним ритуалом). Льюїс зазначає, що хоча американські менеджери зовні усміхнені та привітні, в основному стараються завершити переговори як можна швидше, зводять до мінімуму розваги та протокол. Досягнення вигоди потребує спеціальних знань, і американці посилають домовлятися про угоду технічно компетентних людей. Вони переконують фактами і цифрами, готові до певних взаємних поступок, якщо необхідно, нав’язують товар, спорять, доходячи до грубощів у тупиковій ситуації і дивляться на протистояння та внутрішню боротьбу як на двигун прогресу. Ураженому самолюбству в цьому процесі немає місця: якщо вони виграють, то виграють, якщо ні – дуже погано.
Таблиця 21
Деякі характерні риси різних культур
Моноактивні |
Поліактивні |
Реактивні |
Інтроверт |
Екстраверт |
Інтроверт |
Терплячий |
Нетерплячий |
Терплячий |
Рівний |
Балакучий |
Мовчазний |
Систематично планує майбутнє |
Планує тільки в загальних рисах |
Звіряє із загальними принципами |
У певний час робить лише одну справу |
Робить одночасно декілька справ |
Реагує залежно від ситуації |
Пунктуальний |
Непунктуальний |
Пунктуальний |
Підпорядковується графікам і розкладу |
Графік непередбачений |
Підлаштовується під графік партнера |
Розбиває проекти на етапи |
Дає можливість проектам “наклада-тися” один на один |
Розглядає картину в цілому |
Суворо дотриму-ється плану |
Змінює плани |
Вносить легкі корективи |
Суворо дотриму-ється фактів |
Підганяє факти |
Твердження носять характер обіцянок |
Черпає інформацію із статистики, з до-відників, баз даних |
Отримує інформа-цію з перших рук (усно) |
Користується і тим, і іншим |
Зорієнтований на роботу |
Зорієнтований на людей |
Зорієнтований на людей |
Безпристрасний |
Емоційний |
Ненав’язливий, дбайливий |
Наслідує встанов-лену процедуру |
Використовує зв’язки |
Непроникний, незворушний |
Неохоче приймає заступництво |
Шукає протекцію |
Береже репутацію іншого |
Не любить втрачати обличчя |
Завжди готовий по-просити вибачення |
Не може втратити обличчя |
У суперечці спирається на логіку |
У суперечці емоційний |
Уникає конфронтації |
Стримана жестикуляція та міміка |
Нестримана жестикуляція і міміка |
Ледве вловима жестикуляція і міміка |
Німці та швейцарці – розглядають переговори як прагматичний засіб вирішити справу і ставляться до них, як до будь-якої іншої справи – професійно і по-діловому. Для французів ведення переговорів – громадська подія і форум, на якому вони можуть показати себе. Їхня мета – не торгуватися, а викласти добре сформульоване рішення.
Японці дивляться на засідання, як на можливість церемоніально ратифікувати заздалегідь одноголосно прийняті рішення. Вони не схильні до мексиканської риторики й американського спору, вони найближче до романських народів своїм позитивним ставленням до протоколу, шикарним прийомам і прагненням зберегти гідність.
Французи, іспанці, більшість латиноамериканців. Високопоставлені мексиканські менеджери не можуть програвати американцям і особливо технічним працівникам. На кон поставлено їх громадське положення, і вони не вступають у переговори для ігор з інженерами чи бухгалтерами. Їх успадкована від іспанців гідність примушує розглядати зустріч як громадську позицію, де кожний повинний проявити глибоку повагу до гідності інших, обговорити спільні плани, а не дрібниці, неспішно та красиво промовляти довгі промови і показувати чистосердечні помисли, залишаючись трошки спритними, щоб зберегти певну самостійність бачення ситуації.
Скандинави відчувають себе майже як вдома з американцями та англійцями, звикли до німецької прямолінійності, однак не сприймають поведінки романських народів та японців. Для них переговори – зустріч для справи і повинні проводитися без оглядки на соціальний статус. Ким є партнери по переговорах, до якої соціальної верстви належать, які мають зв’язки і кому доводяться родичами – усе це для фінів і шведів не має значення. І хоча вони більш ввічливі, ніж американці, скандинави з трудом виконують свою роль на зустрічах, де соціальна значущість превалює над технічною компетентністю.
Характеристика стереотипів мислення різних народів, що можуть призвести до помилкових припущень і відповідної поведінки під час переговорів, наведена в таблиці 22.
Таблиця 22
Стереотипи мислення, що призводять до помилкових припущень
Припущення на основі стереотипів |
Справжнє пояснення
|
Небажання французів іти на компроміс говорить нам про впертість |
Дійсно ж вони не бачать сенсу в компромісі, оскільки їх логіка відхилена (спростована) |
Японські партнери, як іноді здається, не можуть прийняти рішення |
Насправді воно вже було при-йнявто до зустрічі одноголосно, проте японці розглядають переговори як другу нагоду викласти його без змін |
Мексиканські високопоставлені представники фірми вкладають занадто багато особистого у веденні переговорів |
Дійсно ж ця позиція відображає їх високе положення у владних структурах у себе вдома |
