
- •Рекомендовано Міністерством освіти і науки України як підручник для студентів вищих навчальних закладів
- •Розділ і. Конфлікт у сучасному суспільстві
- •1. Статус та значення конфліктології у сучасному суспільстві
- •1.1. Проблема конфлікту в сучасній науці
- •Основні положення діалектичної теорії конфлікту (к.Маркс)
- •Основні положення конфліктного функціоналізму (г. Зиммель)
- •1.2. Конфліктологія як автономна наукова галузь
- •Особливості конфліктології як автономної наукової галузі
- •1.3. Структура та функції конфліктології
- •1.4. Методи вивчення конфліктів
- •2. Конфлікт як соціальне явище
- •2.1. Трактування поняття “конфлікт” та “соціальний конфлікт”
- •Характерні ознаки конфлікту
- •2.2. Форми та рівні прояву конфлікту
- •Пасивні форми проявлення конфлікту
- •Активні форми проявлення конфлікту
- •Проміжні форми проявлення конфлікту
- •2.3. Функції соціального конфлікту
- •Позитивні функції конфлікту
- •3. Механізм виникнення конфлікту
- •3.1. Умови виникнення конфлікту
- •Ілюзії як стимули до конфліктних дій
- •3.2. Механізм виникнення конфлікту
- •Р ис. 4. Механізм виникнення конфлікту
- •Класифікація причин конфліктів в.Лінкольна12
- •3.3. Соціально-психологічні фактори виникнення конфлікту
- •Мотиви конфліктної поведінки
- •Зв’язок мотивів конфлікту з його предметом
- •Мета конфлікту та її роль у ньому
- •Р ис. 6. Етапи визначення мети конфлікту
- •План аналізу цілей опонента
- •4. Статична та динамічна характеристика конфлікту
- •4.1. Структура конфлікту
- •Сторони конфлікту
- •Типи конфліктерів за соціальними характеристиками
- •Р ис. 7. Аналіз сторін конфлікту
- •4.2. Динаміка конфлікту
- •Основні стадії конфлікту
- •Фактори, що впливають на хід конфлікту
- •Параметри конфліктів
- •5. Конфлікт як форма поведінки
- •5.1. Характеристика та типологія поведінки в конфлікті
- •5.2. Фактори впливу на поведінку людини в конфлікті
- •Соціально-статусні розбіжності поведінки в конфліктах14
- •Конфліктні особистості
- •6. Проблема запобігання, регулювання та розв’язання конфліктів
- •6.1. Імовірні результати конфлікту та форми його завершення
- •Види конфліктів залежно від його імовірних результатів
- •Ефективність окремих результатів завершення конфлікту
- •6.2. Запобігання конфлікту
- •Засоби подолання гніву
- •6.3. Регулювання конфлікту
- •Умови успішного регулювання конфлікту
- •Основні підходи до регулювання конфліктів
- •6.4. Розв’язання конфлікту
- •Правові засоби розв’язання конфліктів
- •Процедури втручання в конфлікт, спрямовані на попередження, регрес або розвиток конфликту15
- •Розділ іі. Теорія переговорів
- •1. Переговорний процес та його основні характеристики
- •1.1. Теорія переговорів у сучасній науці
- •Завдання теорії переговорів
- •1.2. Сутність та функції переговорів
- •Визначення переговорів
- •Характерні риси переговорів
- •Передумова переговорів
- •Мотиви звернення до переговорів
- •Місце та роль переговорів у суспільстві
- •Переговори як конфлікт
- •Функції переговорів (інтерпретація м.М. Лебедєвої)
- •Функції переговорів (інтерпретація Анцупова)
- •1.3. Структура переговорів
- •Професійні якості переговірника
- •Особисті якості переговірника
- •Умови початку переговорів
- •1.4. Етапи переговорів
- •Типи заперечень
- •Методи аргументації
- •Стадії угоди
- •Р ис. 18. Поле компромісних рішень
- •Показники успішності переговорів
- •1.5. Види переговорів
- •1. Залежно від зацікавленості сторін розрізняють:
- •2. Залежно від характеру учасників переговорів розрізняють:
- •3. Залежно від предмета переговорів розрізняють:
- •Форми переговорів
- •2. Стратегія і тактика переговорів
- •2.1. Принципи успішного ведення переговорів та їх недоліки
- •Загальні принципи успішного ведення переговорів
- •Рекомендації щодо успішного проведення переговорів
- •Типові недоліки ведення переговорів
- •2.2. Стратегії переговорів
- •Принципи стратегії переговорів
- •Стратегія переговорів залежно від поведінки переговірників під час переговорів
- •Стратегії переговорів залежно від характеру позиції сторін щодо опонента
- •Р ис. 19.Технологія ведення торгів
- •Специфічні прийоми позиційного торгу
- •Основні елементи методу принципових переговорів
- •2.3. Тактики переговорів
- •3. Посередництво в конфлікті та переговорному процесі
- •3.1. Сутність та основні форми посередництва
- •Основні функції медіатора
- •Умови медіації
- •Мотиви звернення до медіації
- •Вимоги до медіатора
- •Типологія посередників
- •3.2. Технологія медіації, її результативність та фактори впливу на неї
- •Етапи посередницької діяльності
- •Зміст діяльності окремих учасників переговорного процесу
- •4. Проблеми формування переговорної культури
- •4.1. Переговорна культура та її складові
- •Структура переговорної культури
- •Функції переговорної культури
- •4.2. Стиль ведення переговорів: особистісний, професійний та національний
- •4.3. Конкретні прояви національних стилів у переговорах
- •Теоретичні підходи до переговорів та практики їх здійснення
- •Тип аргументації під час обговорення предмета переговорів
- •Характер прийняття рішень на переговорах
- •Поведінські особливості учасників переговорів
- •Російський стиль переговорів
- •Японський стиль переговорів
- •Особливості італійського стилю переговорів
- •Особливості німецького стилю переговорів
- •Розділ ііі. Типологізація сучасних конфліктів
- •1. Внутрішньоособистісні та міжособові конфлікти
- •1.1. Типологізація конфліктів у сучасній науці
- •1.2. Внутрішньоособистісний конфлікт: сутність і проблеми попередження та розв’язання
- •Функції внутрішньоособистісних конфліктів
- •Структура внутрішньоособистісних конфліктів
- •Типи реагування особистості на напруження в передконфліктній ситуації (дослідження с.Розенцвейга)
- •1.3. Міжособові конфлікти в сучасному суспільстві
- •Причини міжособових конфліктів
- •Р ис. 23. Виникнення міжособових конфліктів
- •2. Групові та міжгрупові конфлікти
- •2.1. Сутність та типологія групових конфліктів
- •2.2. Міжгрупові конфлікти
- •2.3. Конфлікти в організаціях
- •Чинники виникнення конфліктів в організаціях
- •Структура конфлікту в організації
- •Типологія конфліктів в організації
- •2.4. Сімейні конфлікти
- •Чинники загострення проблем формування та розвитку сімей
- •Загальний коефіцієнт розлучень (на 1000 жителів) в окремих країнах світу в 1990-2003рр.25
- •Фактори, що сприяють
- •Конфлікт поколінь
- •3. Масові конфлікти в сучасному суспільстві
- •3.1. Сутність та типологія масових конфліктів
- •3.2. Особливості політичного конфлікту
- •Різні визначення політичного конфлікту
- •Детермінація й причинна обумовленість політичних конфліктів
- •Структура політичного конфлікту27
- •Особливості окремих типів політичного конфлікту
- •Правовий конфлікт як специфічна форма політичного конфлікту
- •Міжпартійні конфлікти
- •Міжособистісні політичні конфлікти
- •4. Міжнародні конфлікти в сучасному суспільстві
- •4.1. Поняття та причини міжнародного конфлікту
- •4.2. Типологізація міжнародних конфліктів
- •4.3. Особливості окремих типів міжнародних конфліктів
- •Рекомендована література
- •Антологія
- •Картографирование конфликта39
- •1. Понятие о конфликтологической экспертизе и ее составляющих
- •2. Картографирование конфликта
- •2.1. Графическое представление компонентов и факторов конфликта
- •Р ис. 1. Треугольник конфликта (модель и. Гальтунга)
- •2.2. Представление компонентов и факторов конфликта в виде перечня
- •1. Действующие лица (акторы). Кто является акторами (внутренними и внешними), вовлеченными в конфликт?
- •2. Спорные вопросы (предмет спора). Какие вопросы оспариваются в конфликте? По каким предметам ведется спор?
- •3. Факторы, лежащие в основе (обусловливающие) поведения. Каковы базовые потребности сторон? Каковы их опасения?
- •4. Масштаб конфликта. Каков размер последствий конфликта внутри и вовне зоны конфликта ?
- •5. Предыдущие попытки улаживания/урегулирования конфликта. Какова история конфликта с точки зрения прошлых попыток разрешить его?
- •6. Фаза и интенсивность. Возможно ли выделить в развитии конфликта определенные фазы ?
- •7. Баланс власти. Какова природа баланса власти и его соотношение между сторонами конфликта?
- •8. Возможности и ресурсы. Каковы возможности и ресурсы сторон в настоящее время ?
- •Дж. В. Бёртон. Конфликт и коммуникация. Использование контролируемой коммуникации в международных отношениях40
- •Эффективная коммуникация
- •Установление эффективной коммуникации
- •М. Дойч. Разрешение конфликта (конструктивные и деструктивные процессы)41
- •Функции конфликта
- •Некоторые определения
- •Типология конфликта
- •Т. Шеллинг. Стратегия конфликта42
- •Савин в. 36 стратегем. Китайская азбука конфликтного управления43
- •Стратегема 1: „Обмануть императора для того, чтобы он пересек море”
- •Миротворческая деятельность оон Цифры и факты о деяких текущих операциях оон по поддержанию мира44
- •Персонал
- •Гаити (с июня 2004 года)
- •Бурунди (с июня 2004 года)
- •Судан (с марта 2005 года)
- •Операции оон по поддержанию мира. Обзор деятельности46 Предисловие
- •Глава 1: Эволюционный метод
- •Глава 2: Принцип поддержания мира
- •Глава 3: Сила убеждения, подкрепленная силой оружия
- •Глава 4: Что представляют собой операции оон по поддержанию мира
- •Глава 5: Как финансируется миротворческая деятельность
- •Краткая информация по темам Наблюдение и патрулирование
- •Гражданская полиция
- •Миротворцы в качестве саперов
- •Гражданский персонал
- •Обучение миротворцев
- •Быстрое реагирование
- •Быстрое развертывание „стартовых групп”
- •База материально-технического снабжения оон
- •Сотрудничество с региональными организациями
- •Разрешение на использование силы другими
- •Финансовый кризис
- •Доклад Группы по операциям оон в пользу мира47
- •II. Доктрина, стратегия и принятие решений в отношении операций в пользу мира
- •V. Операции в пользу мира в информационный век
- •Доклад госдепартамента сша о глобальном терроризме за 1999 год48
- •Сложившиеся тенденции глобального терроризма: 1999 год. Вступительная часть
- •Основные принципы политики сша
- •Государства-спонсоры терроризма
- •Районы мира, вызывающие обеспокоенность
- •Иностранные террористические организации (ито)
- •Дипломатические усилия сша
- •Заключение
- •Определения
- •Евразия
- •Усама бин Ладен
- •2. Групові та міжгрупові конфлікти 221
- •3. Масові конфлікти в сучасному суспільстві 245
- •4. Міжнародні конфлікти в сучасному суспільстві 260
3.2. Технологія медіації, її результативність та фактори впливу на неї
Для того, щоб виконати мету, що стоїть перед посередником, він повинен провести досить тривалу і складну роботу, яку умовно можна поділити на декілька етапів.
Етапи посередницької діяльності
1. Діагностика конфлікту. Для цього потрібно: визначити тип конфлікту, оцінити ступінь його гостроти, установити причини конфлікту та його глибину, дослідити динаміку конфлікту та охарактеризувати його стадію на момент дослідження, вивчити наміри, цілі, орієнтації учасників конфлікту, а також ресурси, які вони мають і можливі дії, які вони готові здійснити, оцінити вплив на конфлікт зовнішніх факторів (органів влади).
2. Побудова моделі розвитку конфлікту та прогнозування його наслідків. На цьому етапі необхідно здійснити:
різні варіанти розвитку конфлікту з точки зору задоволення інтересів кожної із сторін;
прогноз негативних та позитивних наслідків можливих варіантів розвитку конфлікту для кожного із учасників конфлікту;
визначити ціни „перемоги”, „поразки” і „згоди” кожного із учасників конфлікту, виявлення на цій основі найбільш привабливих варіантів вирішення конфлікту.
3. Спеціальна підготовка переговорів. Вона передбачає посередником виконання таких видів роботи:
визначення стратегії та тактики переговорів;
здійснення допомоги кожній із сторін в осмисленні ситуації, що склалася;
переформування вимог сторін конфлікту із врахуванням певного бачення ситуації та законодавства країни;
створення атмосфери довіри учасників переговорів;
формування порядку денного (визначення пріоритетів та порядку обговорення питань).
Переговори. На попередніх етапах кожний з учасників конфлікту за допомогою посередника повинен з’ясувати чим відрізняється бажаний результат від того, що реально може бути досягнуто. Метою переговорів повинне бути те, що можна досягнути, а не бажане. Цей етап може бути достатньо важким і тривалим, оскільки він передбачає безпосередньо контакт учасників конфлікту або їх довірених осіб (це можуть бути, так сказати, перші особи, або на першій стадії − робочі групи).
Фахівці розрізняють декілька можливих форм втручання третьої сторони.
Медіаторство (mediation) − посередництво, при якому консультативні рекомендації не обов’язково повинні прийматися до уваги сторонами, що конфліктують.
Примирення (concillation) – посередництво, в якому акцент робиться не стільки на врегулюванні питань, скільки на процесі. За допомогою якого конфлікт припиняється.
Арбітраж (arbtration) – це така форма втручання третьої сторони, при якій рекомендації її є обов’язковими.
Деякі дослідники відносять сюди й деякі інші форми посередництва, зокрема, М.Дойч називає робочі групи з розв’язання проблем (problem-solving workshops) та “процес поради”(counseling).
Обов’язками посередника тут повинні бути:
усунення тиску на учасників переговорів іззовні;
постійна підтримка учасників переговорів установки на розв’язання конфлікту, атмосфера довіри та доброзичливості,
концентрація уваги учасників обговорення на необхідних аналізу пріоритетних запитань, уключених в узгоджений порядок,
нейтралізація „крайніх” позицій, звертання уваги на їх негативні наслідки, слабкість аргументації тощо,
ініціювання власних аргументів та пропозицій, забезпечення досягнення придатних для кожної із сторін рішень,
слідкування за тим, щоб кожний учасник обговорення мав можливість висловити свої судження з питань, що обговорюються,
участь у підготовці підсумкового документа з результатів переговорів.
Виконання поставлених завдань буде залежати від того, наскільки ґрунтовно посередник відпрацював питання, які обговорюються, а також від того наскільки йому вдалось створити із учасників конфлікту партнерів, здатних до спільної роботи.
5. Вихід з конфлікту. Цей останній етап іноді недооцінюється учасниками конфлікту. “Посередник же, – визначає В.Амелін – повинен пояснити, що ця стадія дуже важлива для підтримки порядку у відносинах між соціальними суб’єктами. З психологічної точки зору, вона означає визнання нового типу відносин між колишніми учасниками конфлікту, розуміння того, що відносини суперництва перетворились у відносини співробітництва”. Учений уважає, що на цьому етапі посереднику необхідно :
спонукати учасників конфлікту до того, щоб донесли один одному своє задоволення з приводу прийнятих рішень, а також свої позитивні оцінки співробітництва один з одним,
визначити вироблені правила і процедури рішення конфлікту як основу для розв’язання майбутніх конфліктних ситуацій, якщо такі виникнуть; дані процедури і правила є узагальненими, виведеними з теоретичного розгляду проблеми, огляду літератури і практичних акцій, що використовуються психологами і спеціалістами інших дисциплін для розв’язання конфліктів різного рівня,
затвердити об’єктивні методи контролю за реалізацією прийнятих рішень,
взяти участь у контролі за реалізацією рішень (як експерта).