Альфред ПРІЦ Елізабет ВИКУКАЛЬ

_{ГРУПОВИЙ}

Проходячи крізь різні області групового психоаналізу, читачі матимуть нагоду ознайомитися з основами цієї спеціальної психоаналітичної дисципліни. Відомі групові аналітики роз'ясню­ють у своїх статтях теоретичний і практичний фундаменти групо­вого психоаналізу: групоаналітичні моделі, запитання сеттінґу, типові процеси, любов у групі та ін. А показ сфери застосування дозволяє зазирнути в маловідомі області групоаналітичного ландшафту, як-от: робота з психотиками, терапія з парами і старими людьми, опікунські групи для безпритульних, досвід із великими мультикультуральними групами тощо. Всебічний розгляд теорії та практики - з точки зору і класичних, і новітніх теорій - робить цю книжку незамінною основою для групоаналітичних практик.

9789668657177

Авторами розділів книги є знані німецькі та австрійські психотерапевти: маг. Зузанне Ойлєр-Герц, проф. д-р Беттіна Фінк, д-р Д. Міхаель Гайне, п. Ефа Кучера, проф. д-р Райнґардт Лобе, п. Фелікс де Мендельсон, проф. д-р Міхаель Лукас Мьоллєр, проф. д-р Альфред Пріц, проф. д-р Иоганнес Ранефельд, доц. д-р Дітер Занднер, проф. д-р Иозеф Шакед, маг. Корнелія Штайнгардт, проф. д-р Елізабет Викукаль, доц. д-р Ірмгард Веллєрт, доц. д-р Юліане Ефа ван Вік.

Alfred Pritz, Elisabeth Vykoukal

Gruppenpsychoanalyse

Theorie - Technik - Anwendung

2., veränderte Auflage

FACULTAS

Альфред Пріц, Елізабет Викукаль

^{Груповий психоаналіз}

Теорія - Техніка - Застосування

Перекладач Галина Котовські

Наукові редактори

АСТРОЛЯБІЯ

Львів 2006

Софія Грабовська і Галина Католик

УДК 159.964.2

Пріц А., Викукаль Е. Груповий психоаналіз: Теорія. Техніка. Засто­сування. / Перекл. Галина Котовські; наук, редакт.: Софія Грабовсь­ка і Галина Католик. - Львів: Астролябія, 2006. - 312 с.

Проходячи крізь різні області групового психоаналізу, читачі матимуть нагоду ознайомиться з основами цієї спеціальної психоаналітичної дисципліни. Відомі групові аналітики роз'яснюють у своїх статтях теоретичний і практичний фунда­менти групового психоаналізу: групоаналітичні моделі, запитання сеттінґу, ти­пові процеси, любов у групі та ін. А показ сфери застосування дозволяє зазирнути в маловідомі області групоаналітичного ландшафту, як-от: робота з психотика-ми, терапія з парами і старими людьми, опікунські групи для безпритульних, досвід із великими мультикультуральними групами тощо. Всебічний розгляд теорії та практики - з точки зору і класичних, і новітніх теорій - робить цю книж­ку незамінною основою для групоаналітичних практик.

Рецензент: проф. д-р Олександр ФІЛЬЦ, Президент Української спілки

психотерапевтів та Європейської асоціації психотерапії, завідувач кафедри психіатрії та психотерапії Львівського національного медичного університету ім. Данила Галицького, головний лікар Львівської обласної психіатричної лікарні

Österreichisch-Ukrainisches Kooperationsbüro in Wissenschaft, Bildung und Kultur in Lviv. INOS-Initiative Osteuropa

Усі права застережені.

Жодну частину цього видання не можна видруковуваги, закладати в комп'ютерну пам'ять, відтворювати у будь-якій формі та будь-якими засобами без попередньої письмової згоди видавця.

Isbn 966-8657-17-9

© Facultas Verlags- und Buchhandels AG, 2(K)1 © Видавництво «Астролябія», 2006

Передмова до українського видання

Для більшості прихильників психоаналізу в Україні груповий аналіз був і досі залишається базовим ознайомчим і практично доступним методом. Так склалося, що 1994 року першими «конкістадорами» нової «психоаналітич­ної віри», які прибули на нашу - тоді ще пострадянську - землю, були гру­пові аналітики з Австрії та Німеччини. Так сталося, що цей десант висадився у Трускавці, і саме там сформували першу українську спільноту послідов­ників «нової віри». Першими груповими аналітиками, які започаткували роз­виток психоаналізу в Україні, були саме ті відомі фахівці, які зібралися під знаменом цієї книги. У той час, на переламі 1990-х років, психоаналіз, особ­ливо груповий, справді сприймали як щось схоже на нову, західну методоло­гічну віру.

Під час перших великих груп у Трускавці, які проводили Йозеф Шакед (1994), Рауль Шіндлєр і Альфред Пріц (1995, весна-осінь), учасники не раз зверталися у своїх асоціативних пасажах до теми конкістадорів-насаджувачів «нової віри» — настільки незвичним був психоаналітичний груповий метод для сприйняття й усвідомлення для нас, вихованців єдино правильного та непомиль­ного соцреалістичного розуміння суспільних стосунків. А груповий аналіз про­понував не лише плюралізм позицій у спільноті, а й можливість побачити, що такий плюралізм є можливим уголос і насправді.

Оглядаючись назад і маючи нині за плечима понад 10 років ґрунтовного знайомства з психоаналізом - і груповим, і індивідуальним, можна без будь-яких перебільшень ствердити: ознайомлення із психоаналітичним методом че­рез груповий аналіз виявилося не лише захопливою пригодою, а й чималою справою. Якось самі по собі знівелювалися всі «конкістадорські» фантазії щодо нав'язування психоаналітичної віри, а метод вільних асоціацій увійшов у нашу повсякденну роботу. Ми тепер із теплотою згадуємо, з якою величезною відпо­відальністю, простотою та толерантністю до всіх наших починань ставилися наші вчителі психоаналітичного методу.

6 Передмова до українського видання

Видання цієї книги українською мовою буде чи не найкращою подякою її авторам і нашим «трускавецьким» колегам: Альфреду Пріцу, Йозефу Ша-кеду, Елізабет Викукаль, Юліане ван Вік, Міхаелю Гайне, Феліксу Мендель­сону, а також іншим авторам, які дозволили переклад і публікацію свого доробку.

Відень, вересень 2005 року

Олександр Ф1ЛЫД

Передмова до другого видання

«Видів і шляхів психотерапії є чимало. Добрі всі ті, що ведуть до мети — зцілення» (S. Freud, 1904, с. 111). Одним із цих шляхів є груповий психоаналіз. Його мета — зцілити від психічних захворювань, депресій, страхів, психосома­тичних скарг і порушень контакту із собою (так званих нарцисичних розладів) і контакту з іншими.

Теоретично й методологічно груповий психоаналіз виходить за межі інди­відуальної ситуації, розглядає генезис захворювання і терапію в соціальному та суспільному контекстах.

Груповий психоаналіз розробляли здебільшого британські й американські психоаналітики. Він базується на психоаналізі 3. Фройда і вбачає шлях і мету терапії в розкритті несвідомого, у досвіді та визнанні специфічних форм спілку­вання індивіда зі своєю внутрішньою та зовнішньою реальностями.

Груповий психоаналіз виник під впливом катастроф світових воєн XX сто­ліття у зв'язку із самотністю та екзистенційною загрозою людині. Щодо цього Ганна Арендт із нагоди вручення премії імені Лессінга від міста Гамбург сказала:

Ніщо не видається мені в наш час більш сумнівним, як наше ставлення до світу, ніщо менш зрозумілим, аніж співзвучність із громадськістю. [...] Але світ і люди, які в ньому живуть, — не одне і те ж. Світ лежить між людьми, і це «між» — значно більше, аніж люди чи просто людина, як нам часто видається. Це предмет найбільших турбот і найочевидніших потрясінь майже в усіх країнах світу (Н. Arendt, 1989, с. 18).

Оцим «між» займається груповий психоаналіз, який розглядає у групі не лише індивіда, а працює із «сіткою», яка виникає між людьми, обмотує їх і сковує, зв'язує і тримає. У терапевтичній групі виявляються також убивчі та руйнівні імпульси, які можна зробити доступними для аналітичного опрацю­вання. Але це частки людської сутності, які оберігають, сприяють, розуміють і підтримують, ведуть до зцілення у групі й завдяки групі.

Терапія груповим психоаналізом надає індивіду можливість у контексті інших страждальців прийти до себе і не лише інтелектуально пояснити свій