Лабораторне заняття №24

Тема: Феноли

Мета: На основі електронної будови фенолу та взаємного впливу атомів в молекулі вивчити і закріпити кислотні властивості фенолу та реакції S_E2

1. Теоретичні питання теми:

1. Характеристика, ізомерія, номенклатура фенолів.

2. Електронна будова фенолу.

3. Взаємний вплив атомів в молекулі фенолу.

4. Вплив замісників І та ІІ роду на зміну кислотно-основних властивостей фенолу. Порівняти із спиртами.

5. Хімічні властивості фенолу:

1. реакції за рахунок бензенового ядра (нітрування, сульфування, бромування).Порівняти з бензеном.

2. реакції за рахунок групи ОН (реакція з металічним Nа, гідроксидом натрію, окиснення).

6. Поняття про фенолформальдегідні смоли (одержання наволачних смол).

7. Біологічне значення фенолів.

8.Методи синтезу фенолу ( лужнна плавка, кумольний метод Сергеєва).

2. Висновок заняття

3. Домашнє завдання

IV. Контрольна робота

Література:

1. А.В.Домбровський, В.М.Найдан. Органічна хімія. –К.: Вища школа, 1992. - с.385-395.

2. Ф.Ф.Боєчко, В.М.Найдан, В.М.Захарик, Н.М.Захарченко. Органічна хімія К.: Вища школа, 1986. - с.125-135.

3. Ю.О. Ластухін, С.А. Воронов. Органічна хімія. – Львів.: Центр Європи, 2001. – с.684-704.

Лабораторне заняття № 25.

Тема: Хімічні властивості аніліну та диметиланіліну

Мета: Навчитися проводити досліди на підтвердження хімічних властивостей аніліну, пояснювати їх, враховуючи взаємний вплив атомів в молекулі

1. Теоретичні питання теми:

1. Що називається ароматичними амінами? Навести приклади.

2. Класифікація амінів. Навести приклади.

3. Електронна будова аніліну та взаємний вплив атомів в молекулі.

4. Реакції амінів за рахунок NH₂-групи (утворення солей з HCl, Н₂SO₄ реакція з оцтовим ангідридом).

5. Реакції аніліну за рахунок бензольного ядра(реакція з Br₂).

1. Лабораторні досліди. Методика і техніка експерименту, які розкривають хімічні властивості аніліну.

1. Доведення основних властивостей аніліну

Реактиви та обладнання: анілін(водно-спиртовий розчин), хлоридна кислота( 10% -й розчин), синій лакмус( розчин).

У пробірку вносять 2 мл води і 3-4 краплі розчину синього лакмусу. Потім у пробірку добавляють 5-6 крапель 10% -го розчину хлоридної кислоти При цьому забарвлення індикатора змінюється на червоне Після цього до одержаної в пробірці реакційної суміші краплями добавляють водно- спиртовий розчин аніліну, гарно перемішуємо. Спостерігають за зміною забарвлення індикатора ,який знову набуває синього кольору, характерного для даного індикатора в нейтральному середовищі.

2. Утворення і розклад солей аніліну

Реактиви та обладнання : анілін, NaOH(10% -й розчин), хлоридна кислота (конц.),H₂SO₄(10% -й розчин), дифеніламін, C₂H₅OH

У 2 пробірки вносять по 2 мл води і по 2-3 краплі аніліну. Суміш аніліну і води в пробірках енергійно перемішують .Утворюється емульсія аніліну у воді .До одержаної емульсії в одну пробірку краплями добавляють концентровану хлоридну кислоту, а в іншу- 10% -й розчин H₂SO_4. Спостерігають , як в обох пробірках відбувається екзотермічні реакції. У пробірці із хлоридною кислотою емульсія аніліну розчиняється й утворюється однорідний розчин.Солянокислий анілін ,який утворився ,добре розчиняється у воді. У пробірці із сульфатною кислотою випадає осад важкорозчинного у воді сірчанокислого аніліну білого кольору.

Після цього до реакційної суміші в кожну пробірку добавляють 10%-й розчин NaOH . У пробірці з.солянокислим аніліном рідина мутніє через утворення емульсії аніліну. У пробірці з сірчанокислим аніліном осад розчиняється і рідина також мутніє через утворення емульсії аніліну.