- •1.1 Основні визначення
- •1.2 Принципи побудови та функціонування обчислювальних систем
- •1.2.1 Архітектура обчислювальних систем
- •1.3 Принципи побудови та функціонування мпс
- •1.4 Функціонування обчислювального пристрою
- •2.1 Подання даних в обчислювальних системах
- •2.2 Подання даних у кодах
- •2.3 Порозрядні операції над даними
- •3 Цифрові автомати
- •4 Типові пристрої обчислювальних систем (Для самостійного вивчення)
- •4.1 Суматори
- •4.2 Цифрові компаратори
- •4.3 Арифметично-логічний пристрій
- •4.4 Програмовані логічні інтегральні схеми (пліс)
- •5 Принципи побудови запам’ятовувальних пристроїв мпс з заданою організацією
- •5.1 Запам’ятовувальні пристрої мпс та їх класифікація
- •5.2 Постійні запам’ятовувальні пристрої – флеш-пам’ять
- •5.3 Оперативні запам’ятовувальні пристрої
- •5.4 Побудова блока запам’ятовувального пристрою мпс
- •6 Інтерфейс
- •6.1 Організація інтерфейсів
- •6.2 Асинхронний послідовний адаптер rs-232-c
- •7 Мікропроцесори
- •7.1 Архітектура мікропроцесорів
- •7.2.1 Історична довідка про розвиток мікропроцесорів фірми Intel (Для самостійного вивчення)
- •Програмна модель мп к580вм80а
- •7.2.2 Організація 16-розрядних мікропроцесорів
- •7.2.3 Програмна модель мп і8086
- •7.2.4 Режим переривань мп і8086
- •7.2.5 Організація 32-розрядних мікропроцесорів (Для самостійного вивчення)
- •7.3 Архітектура сучасних мікропроцесорів
- •7.3.1 Тенденції розвитку архітектури сучасних мікропроцесорів
- •7.3.2 Мікропроцесори Pentium
- •7.3.3 Процесори фірми amd
- •7.3.4 Продуктивність мікропроцесорів та її оцінювання
- •8 Використання сучасних мікропроцесорів
- •Список рекомендованої літератури до Частини і 1-го модуля
- •9 Програмування мікропроцесорів фірми intel
- •9.1 Сегментування пам’яті мікропроцесорами
- •9.2 Способи адресування операндів мп фірми Intel
- •9.3 Мова програмування Асемблер-86
- •9.3.1 Формат команди
- •9.3.2 Команди пересилань
- •9.3.3 Команди перетворення даних мови Асемблер-86
- •Команди логічних операцій
- •9.3.4 Команди умовних та безумовних переходів
- •9.3.5 Команди організації циклів
- •9.4 Створення програм на мові Асемблер-86
- •9.4.1 Лінійні програми
- •9.4.2 Розгалужені програми
- •9.4.3 Циклічні програми
- •10 Програмна реалізація вузлів телекомунікаційного обладнання мовою асемблер-86
- •10.1 Способи реалізації алгоритмів
- •10.2 Розробка апаратно-програмних комплексів
- •10.3 Приклади реалізації простих вузлів телекомунікацій
- •10.3.1 Ініціалізація послідовного асинхронного адаптера rs-232-c
- •10.3.2 Фрагмент програми передавання даних через асинхронний адаптер rs-232-c
- •10.3.3 Фрагмент програми приймання даних через асинхронний адаптер rs-232-c
- •10.3.4 Приклад програми ініціалізації rs-232-c та введення-виведення даних, написаної у програмному середовищі turbo assembler (tasm)
- •10.3.5 Програмна реалізація генератора імпульсних послідовностей
- •10.3.6 Програмне вимірювання періоду імпульсної послідовності det
- •10.3.7 Програмна реалізація мультиплексора
- •Список рекомендованої літератури до Частини іі 1-го модуля
- •11 Мікропроцесорні системи на універсальних мп фірми motorola
- •11.2 Побудова мпс на 16-розрядних мікропроцесорах фірми Motorola
- •11.2.1 Підсистема центрального процесорного елемента mc68000
- •11.2.2 Розподіл адресного простору мпс
- •11.2.3 Організація підсистеми пам’яті
- •11.2.4 Організація підсистеми введення-виведення
- •11.4 Побудова мпс на 32-розрядних мікропроцесорах фірми Motorola
- •11.4.1 Підсистема центрального процесорного елемента
- •11.4.2 Розподіл адресного простору мпс
- •11.4.3 Організація підсистеми пам’яті мпс
- •12 Програмування універсальних мп
- •Непряме регістрове адресування з постіндексуванням
- •Непряме регістрове адресування з преіндексуванням
- •Непряме відносне адресування з індексуванням
- •12.2 Система команд мп мс680х0 (Для самостійного вивчення)
- •12.2.1 Команди пересилань
- •12.2.2 Команди арифметичних операцій
- •12.2.3 Команди логічних операцій
- •12.2.4 Команди зсувів
- •12.2.5 Команди безумовних переходів
- •12.2.6 Команди умовних переходів
- •12.2.7 Команди організації програмних циклів
- •12.2.8 Команди звернення до підпрограм
- •12.3 Побудова програм з різною структурою мовою Асемблер
- •12.3.1 Лінійні програми
- •12.3.2 Розгалужені та циклічні програми. Підпрограми
- •12.4 Створення програмного забезпечення мпс на мп фірми Motorola
- •Список рекомендованої літератури до Частини і 2-го модуля
- •13.1 Типові мікроконтролери фірми Motorola
- •Сімейство 68нс16/916
- •13.2 Система команд мікроконтролерів фірми Motorola
- •13.3 Налаштовування вбудованих засобів мікроконтролерів
- •14 Risc-процесори фірми motorola
- •14.1 Risc-процесори PowerPc
- •14.2 Risc-процесори ColdFire
- •14.3 Система команд risc-мікропроцесорів сімейства PowerPc
- •15 Архітектура та принципи побудови процесорів цифрового оброблення сигналів
- •15.1 Основні напрямки цифрового оброблення сигналів (цос)
- •15.2 Узагальнена архітектура процесорів сімейства dsp563xx
- •15.3 Організація циклічного буфера в dsp
- •15.4 Програмна реалізація цифрового фільтра сіх
- •16 Мпс на мікроконтролерах, мікропроцесорах та dsp
- •Список рекомендованої літератури до Частини іі 2-го модуля
- •Предметний покажчик
12.2.3 Команди логічних операцій
AND.B D1,D3 ; Операція логічного ТА над молодшими
; байтами операндів , розташованих у D1
; та D3; результат записується до D3
ANDI #$FBFB,SR ; Задання маски переривань відповідно до
; рівня 4
ОRI.B #4,CCR ; Встановлення біта Z = 1 у регістрі
; прапорців ССR
EOR.L DO,D2 ; Виконання операції виключного АБО над
; довгими словами, які зберігаються у D2 та
; D0
EORІ.B #$55,$400700.L ; Інвертування парних бітів у байті, який
; зберігається у комірці пам’яті з адресою
; $400700
Прапорець N у регістрі ССR при виконуванні логічних операцій встановлюється залежно від знаку результату. Прапорець Z = 1, якщо результат є нульовий . Прапорці V та C завжди встановлюються такими, що дорівнюють нулю. Прапорець Х не змінюється.
12.2.4 Команди зсувів
Команди арифметичних та логічних зсувів зреалізовуються за схемами рис. 12.3...12.5:
Рисунок 12.3 – Арифметичний та логічний зсуви ліворуч
(команди ASL, LSL)
Рисунок 12.4 – Арифметичний зсув праворуч (команда ASR)
Рисунок 12.5 – Логічний зсув праворуч (команда LSR)
Команди циклічних зсувів зреалізовуються за схемами рис. 12.6...12.9:
Рисунок 12.6 – Циклічний зсув ліворуч (команда ROL)
Рисунок 12.7 – Циклічний зсув праворуч (команда ROR)
Рисунок 12.8 – Циклічний зсув ліворуч через прапорець Х
(команда ROXL)
Рисунок 12.9 – Циклічний зсув праворуч через прапорець Х
(команда ROXR)
Кількість розрядів, на яку зреалізовується зсув, записується або безпосередньо у команді (1...8) або у регістрі даних, лічильнику зсувів. Операнд, який записано у пам’яті, можна зсувати тільки на 1 біт і його розмір має бути не більше за слово.
ASR #3,D4 ; Арифметичний зсув молодшого слова у регістрі
; D4 праворуч на 3 розряди
ASL.L D0,D6 ; Зсув ліворуч довгого слова у регістрі D6 на
; кількість розрядів, зазначену у D0
ASR (-2,A3,D2,L) ; Зсув праворуч на один розряд слова, яке
; зберігається у комірках пам’яті, ефективну
; адресу першої зазначено за типом “непряме
; регістрове адресування зі зміщенням та
; індексуванням” та наступною
За арифметичного та логічного зсувів ліворуч за допомогою команд ASL та LSL молодші розряди операнда, які звільнюються, заповнюються нулями. За арифметичного зсуву праворуч за допомогою команди ASR старші розряди операнда, які звільнюються, заповнюються значенням його старшого (знакового) розряду. Це дозволяє зберегти значення знаку та форми подання операнда (двійковий код або доповняльний код). За логічного зсуву праворуч за командою LSR старші розряди операнда заповнюються нулями. При виконанні команди ASL значення V = 1 встановлюється, якщо відбулося хоча б одне змінення знакового розряду за кількох зсувів. За виконання команди ASR старший розряд не змінюється. За виконання усіх видів циклічних зсувів останній розряд операнда, що він висувається, зберігається як прапорець С.