- •1.1 Основні визначення
- •1.2 Принципи побудови та функціонування обчислювальних систем
- •1.2.1 Архітектура обчислювальних систем
- •1.3 Принципи побудови та функціонування мпс
- •1.4 Функціонування обчислювального пристрою
- •2.1 Подання даних в обчислювальних системах
- •2.2 Подання даних у кодах
- •2.3 Порозрядні операції над даними
- •3 Цифрові автомати
- •4 Типові пристрої обчислювальних систем (Для самостійного вивчення)
- •4.1 Суматори
- •4.2 Цифрові компаратори
- •4.3 Арифметично-логічний пристрій
- •4.4 Програмовані логічні інтегральні схеми (пліс)
- •5 Принципи побудови запам’ятовувальних пристроїв мпс з заданою організацією
- •5.1 Запам’ятовувальні пристрої мпс та їх класифікація
- •5.2 Постійні запам’ятовувальні пристрої – флеш-пам’ять
- •5.3 Оперативні запам’ятовувальні пристрої
- •5.4 Побудова блока запам’ятовувального пристрою мпс
- •6 Інтерфейс
- •6.1 Організація інтерфейсів
- •6.2 Асинхронний послідовний адаптер rs-232-c
- •7 Мікропроцесори
- •7.1 Архітектура мікропроцесорів
- •7.2.1 Історична довідка про розвиток мікропроцесорів фірми Intel (Для самостійного вивчення)
- •Програмна модель мп к580вм80а
- •7.2.2 Організація 16-розрядних мікропроцесорів
- •7.2.3 Програмна модель мп і8086
- •7.2.4 Режим переривань мп і8086
- •7.2.5 Організація 32-розрядних мікропроцесорів (Для самостійного вивчення)
- •7.3 Архітектура сучасних мікропроцесорів
- •7.3.1 Тенденції розвитку архітектури сучасних мікропроцесорів
- •7.3.2 Мікропроцесори Pentium
- •7.3.3 Процесори фірми amd
- •7.3.4 Продуктивність мікропроцесорів та її оцінювання
- •8 Використання сучасних мікропроцесорів
- •Список рекомендованої літератури до Частини і 1-го модуля
- •9 Програмування мікропроцесорів фірми intel
- •9.1 Сегментування пам’яті мікропроцесорами
- •9.2 Способи адресування операндів мп фірми Intel
- •9.3 Мова програмування Асемблер-86
- •9.3.1 Формат команди
- •9.3.2 Команди пересилань
- •9.3.3 Команди перетворення даних мови Асемблер-86
- •Команди логічних операцій
- •9.3.4 Команди умовних та безумовних переходів
- •9.3.5 Команди організації циклів
- •9.4 Створення програм на мові Асемблер-86
- •9.4.1 Лінійні програми
- •9.4.2 Розгалужені програми
- •9.4.3 Циклічні програми
- •10 Програмна реалізація вузлів телекомунікаційного обладнання мовою асемблер-86
- •10.1 Способи реалізації алгоритмів
- •10.2 Розробка апаратно-програмних комплексів
- •10.3 Приклади реалізації простих вузлів телекомунікацій
- •10.3.1 Ініціалізація послідовного асинхронного адаптера rs-232-c
- •10.3.2 Фрагмент програми передавання даних через асинхронний адаптер rs-232-c
- •10.3.3 Фрагмент програми приймання даних через асинхронний адаптер rs-232-c
- •10.3.4 Приклад програми ініціалізації rs-232-c та введення-виведення даних, написаної у програмному середовищі turbo assembler (tasm)
- •10.3.5 Програмна реалізація генератора імпульсних послідовностей
- •10.3.6 Програмне вимірювання періоду імпульсної послідовності det
- •10.3.7 Програмна реалізація мультиплексора
- •Список рекомендованої літератури до Частини іі 1-го модуля
- •11 Мікропроцесорні системи на універсальних мп фірми motorola
- •11.2 Побудова мпс на 16-розрядних мікропроцесорах фірми Motorola
- •11.2.1 Підсистема центрального процесорного елемента mc68000
- •11.2.2 Розподіл адресного простору мпс
- •11.2.3 Організація підсистеми пам’яті
- •11.2.4 Організація підсистеми введення-виведення
- •11.4 Побудова мпс на 32-розрядних мікропроцесорах фірми Motorola
- •11.4.1 Підсистема центрального процесорного елемента
- •11.4.2 Розподіл адресного простору мпс
- •11.4.3 Організація підсистеми пам’яті мпс
- •12 Програмування універсальних мп
- •Непряме регістрове адресування з постіндексуванням
- •Непряме регістрове адресування з преіндексуванням
- •Непряме відносне адресування з індексуванням
- •12.2 Система команд мп мс680х0 (Для самостійного вивчення)
- •12.2.1 Команди пересилань
- •12.2.2 Команди арифметичних операцій
- •12.2.3 Команди логічних операцій
- •12.2.4 Команди зсувів
- •12.2.5 Команди безумовних переходів
- •12.2.6 Команди умовних переходів
- •12.2.7 Команди організації програмних циклів
- •12.2.8 Команди звернення до підпрограм
- •12.3 Побудова програм з різною структурою мовою Асемблер
- •12.3.1 Лінійні програми
- •12.3.2 Розгалужені та циклічні програми. Підпрограми
- •12.4 Створення програмного забезпечення мпс на мп фірми Motorola
- •Список рекомендованої літератури до Частини і 2-го модуля
- •13.1 Типові мікроконтролери фірми Motorola
- •Сімейство 68нс16/916
- •13.2 Система команд мікроконтролерів фірми Motorola
- •13.3 Налаштовування вбудованих засобів мікроконтролерів
- •14 Risc-процесори фірми motorola
- •14.1 Risc-процесори PowerPc
- •14.2 Risc-процесори ColdFire
- •14.3 Система команд risc-мікропроцесорів сімейства PowerPc
- •15 Архітектура та принципи побудови процесорів цифрового оброблення сигналів
- •15.1 Основні напрямки цифрового оброблення сигналів (цос)
- •15.2 Узагальнена архітектура процесорів сімейства dsp563xx
- •15.3 Організація циклічного буфера в dsp
- •15.4 Програмна реалізація цифрового фільтра сіх
- •16 Мпс на мікроконтролерах, мікропроцесорах та dsp
- •Список рекомендованої літератури до Частини іі 2-го модуля
- •Предметний покажчик
10.3 Приклади реалізації простих вузлів телекомунікацій
10.3.1 Ініціалізація послідовного асинхронного адаптера rs-232-c
Вхідний контроль:
Які адреси мають порти послідовного асинхронного адаптера?
Чому для передавання даного 41Н (п. 6.2) використовується керувальне слово 1ЕН?
З якою метою у цьому ж прикладі використовується один стоповий біт?
Перше, що повинна зробити програма, яка працює з асинхронним адаптером, – це установити протокол обміну та швидкість передавання даних. Після завантаження операційної системи установлюється швидкість 2400 Бод, не виконується перевірка на парність, використовується один стоповий біт та восьмибітова довжина передаваного символу.
Для протоколу обміну даними, який застосовується у п. 6.2, керувальне слово становить 1ЕН. Цей режим забезпечує довжину надсилання у бітах – 7 бітів, два стопових біти та контроль на парність.
Для завдання нового значення швидкості обміну даними потрібно установити старший біт керувального слова в 1 та вивести 80Н за адресою 3FBH. Після цього двома послідовними командами виведення потрібно завантажити подільник частоти. Молодший байт подільника завантажується у порт 3FBH, а старший – у порт 3F9H. Виберемо швидкість обміну 1200 Бод, якій відповідає подільник 96D = 60H. Перед початком роботи ініціалізується регістр керування перериваннями (порт 3F9H), якщо у програмі навіть не використовуються переривання від самого адаптера. Якщо переривання не потрібні, у порт записується нуль.
Для дозволу переривань необхідно установити в 1 біти порту керування перериваннями 3F9H, відповідні тим перериванням, які потрібно опрацьовувати. Коли відбулося переривання, програма-опрацьовувач переривання повинна проаналізувати його причину за значенням вмісту порту ідентифікації переривання з адресою 3FАH.
Якщо водночас виникають декілька запитів на переривання, біт 0 регістра ідентифікації буде установлено в 1. У такому разі перед завершенням опрацювань переривань треба знов прочитати регістр ідентифікації переривань і опрацювати наступне переривання. Процес повторюється доти, доки біт 0 регістра ідентифікації переривань не дорівнюватиме 0. На цьому ініціалізація завершується.
Нижче наведено фрагмент програми ініціалізації асинхронного адаптера мовою Асемблер-86.
MOV DX,3FBH ; Завантаження адреси керувального регістра у DX
MOV AL,80H ; Порт керування настроюється на забезпечення
; передавання подільника: D7 = 1, інші біти дорівнюють
; 0, керувальне слово дорівнює 80Н
OUT DX,AL ; Виведення керувального слова
MOV DX,3F8H ; Завантаження адреси порту 3F8H
; та
MOV AL,60H ; завантаження молодшого байта
OUT DX,AL ; подільника частоти
MOV DX,3F9H ; Завантаження адреси порту 3F9H
; та
MOV AL,00H ; завантаження старшого байта
OUT DX,AL ; подільника частоти
M3: MOV AL,1EН ; Завантаження керувального слова в AL
MOV DX,3FBH ; Завантаження адреси керувального регістра
OUT DX,AL ; Виведення керувального слова
MOV AL,00H ; Заборона переривань від RS-232-C
MOV DX,3F9H ;Завантаження адреси керувального регістра переривань
OUT DX,AL ; Виведення керувального слова