- •1.1 Основні визначення
- •1.2 Принципи побудови та функціонування обчислювальних систем
- •1.2.1 Архітектура обчислювальних систем
- •1.3 Принципи побудови та функціонування мпс
- •1.4 Функціонування обчислювального пристрою
- •2.1 Подання даних в обчислювальних системах
- •2.2 Подання даних у кодах
- •2.3 Порозрядні операції над даними
- •3 Цифрові автомати
- •4 Типові пристрої обчислювальних систем (Для самостійного вивчення)
- •4.1 Суматори
- •4.2 Цифрові компаратори
- •4.3 Арифметично-логічний пристрій
- •4.4 Програмовані логічні інтегральні схеми (пліс)
- •5 Принципи побудови запам’ятовувальних пристроїв мпс з заданою організацією
- •5.1 Запам’ятовувальні пристрої мпс та їх класифікація
- •5.2 Постійні запам’ятовувальні пристрої – флеш-пам’ять
- •5.3 Оперативні запам’ятовувальні пристрої
- •5.4 Побудова блока запам’ятовувального пристрою мпс
- •6 Інтерфейс
- •6.1 Організація інтерфейсів
- •6.2 Асинхронний послідовний адаптер rs-232-c
- •7 Мікропроцесори
- •7.1 Архітектура мікропроцесорів
- •7.2.1 Історична довідка про розвиток мікропроцесорів фірми Intel (Для самостійного вивчення)
- •Програмна модель мп к580вм80а
- •7.2.2 Організація 16-розрядних мікропроцесорів
- •7.2.3 Програмна модель мп і8086
- •7.2.4 Режим переривань мп і8086
- •7.2.5 Організація 32-розрядних мікропроцесорів (Для самостійного вивчення)
- •7.3 Архітектура сучасних мікропроцесорів
- •7.3.1 Тенденції розвитку архітектури сучасних мікропроцесорів
- •7.3.2 Мікропроцесори Pentium
- •7.3.3 Процесори фірми amd
- •7.3.4 Продуктивність мікропроцесорів та її оцінювання
- •8 Використання сучасних мікропроцесорів
- •Список рекомендованої літератури до Частини і 1-го модуля
- •9 Програмування мікропроцесорів фірми intel
- •9.1 Сегментування пам’яті мікропроцесорами
- •9.2 Способи адресування операндів мп фірми Intel
- •9.3 Мова програмування Асемблер-86
- •9.3.1 Формат команди
- •9.3.2 Команди пересилань
- •9.3.3 Команди перетворення даних мови Асемблер-86
- •Команди логічних операцій
- •9.3.4 Команди умовних та безумовних переходів
- •9.3.5 Команди організації циклів
- •9.4 Створення програм на мові Асемблер-86
- •9.4.1 Лінійні програми
- •9.4.2 Розгалужені програми
- •9.4.3 Циклічні програми
- •10 Програмна реалізація вузлів телекомунікаційного обладнання мовою асемблер-86
- •10.1 Способи реалізації алгоритмів
- •10.2 Розробка апаратно-програмних комплексів
- •10.3 Приклади реалізації простих вузлів телекомунікацій
- •10.3.1 Ініціалізація послідовного асинхронного адаптера rs-232-c
- •10.3.2 Фрагмент програми передавання даних через асинхронний адаптер rs-232-c
- •10.3.3 Фрагмент програми приймання даних через асинхронний адаптер rs-232-c
- •10.3.4 Приклад програми ініціалізації rs-232-c та введення-виведення даних, написаної у програмному середовищі turbo assembler (tasm)
- •10.3.5 Програмна реалізація генератора імпульсних послідовностей
- •10.3.6 Програмне вимірювання періоду імпульсної послідовності det
- •10.3.7 Програмна реалізація мультиплексора
- •Список рекомендованої літератури до Частини іі 1-го модуля
- •11 Мікропроцесорні системи на універсальних мп фірми motorola
- •11.2 Побудова мпс на 16-розрядних мікропроцесорах фірми Motorola
- •11.2.1 Підсистема центрального процесорного елемента mc68000
- •11.2.2 Розподіл адресного простору мпс
- •11.2.3 Організація підсистеми пам’яті
- •11.2.4 Організація підсистеми введення-виведення
- •11.4 Побудова мпс на 32-розрядних мікропроцесорах фірми Motorola
- •11.4.1 Підсистема центрального процесорного елемента
- •11.4.2 Розподіл адресного простору мпс
- •11.4.3 Організація підсистеми пам’яті мпс
- •12 Програмування універсальних мп
- •Непряме регістрове адресування з постіндексуванням
- •Непряме регістрове адресування з преіндексуванням
- •Непряме відносне адресування з індексуванням
- •12.2 Система команд мп мс680х0 (Для самостійного вивчення)
- •12.2.1 Команди пересилань
- •12.2.2 Команди арифметичних операцій
- •12.2.3 Команди логічних операцій
- •12.2.4 Команди зсувів
- •12.2.5 Команди безумовних переходів
- •12.2.6 Команди умовних переходів
- •12.2.7 Команди організації програмних циклів
- •12.2.8 Команди звернення до підпрограм
- •12.3 Побудова програм з різною структурою мовою Асемблер
- •12.3.1 Лінійні програми
- •12.3.2 Розгалужені та циклічні програми. Підпрограми
- •12.4 Створення програмного забезпечення мпс на мп фірми Motorola
- •Список рекомендованої літератури до Частини і 2-го модуля
- •13.1 Типові мікроконтролери фірми Motorola
- •Сімейство 68нс16/916
- •13.2 Система команд мікроконтролерів фірми Motorola
- •13.3 Налаштовування вбудованих засобів мікроконтролерів
- •14 Risc-процесори фірми motorola
- •14.1 Risc-процесори PowerPc
- •14.2 Risc-процесори ColdFire
- •14.3 Система команд risc-мікропроцесорів сімейства PowerPc
- •15 Архітектура та принципи побудови процесорів цифрового оброблення сигналів
- •15.1 Основні напрямки цифрового оброблення сигналів (цос)
- •15.2 Узагальнена архітектура процесорів сімейства dsp563xx
- •15.3 Організація циклічного буфера в dsp
- •15.4 Програмна реалізація цифрового фільтра сіх
- •16 Мпс на мікроконтролерах, мікропроцесорах та dsp
- •Список рекомендованої літератури до Частини іі 2-го модуля
- •Предметний покажчик
10.3.7 Програмна реалізація мультиплексора
Вхідний контроль:
Напишіть у вигляді таблиці алгоритм роботи мультиплексора з вісім’ю інформаційними входами.
Який активний рівень має сигнал дозволу роботи мультиплексора?
Реалізувати програмно мультиплексор з вісім’ю інформаційними входами; залежно від коду на адресних входах один із входів підключається до виходу; сигнал дозволу має нульове активне значення. Нижче наведено фрагмент підпрограми, яка моделює такий мультиплексор.
MOV AH,04H ; Завантаження керувального слова у регістр АН
MOV BH,63H ; Завантаження байта даних
CALL PMS ; Звернення до підпрограми, яка реалізує
; мультиплексор
– – – – – – – – – – – – – –
PMS: MOV AL,AH ; Запам’ятовування керувального слова в AL
TEST AL,10H ; Дозвіл на підключення біта даних до виходу є?
JNZ PP2 ; Ні, перехід на установлення дозволу
ОR AL,AL ; Так, адреса є нульова?
JNZ М1 ; Ні, перехід на оброблення адреси
RCR BH,1H ; Так, запам’ятовування молодшого біта даних
; у CF
RCL AL,1H ; Перенесення молодшого біта даних у нульовий
; розряд AL
JMP EXIT ; Перехід на повернення з підпрограми
М1: RCR AL,1H ; Оброблення вказаної
AND AL,07H ; адреси
MOV ВL,AL ; Запам’ятовування адреси у лічильнику адрес
RCR BH,1H ; Виключення з розряду нульового біта даних
РР1: RCR BH,1H ; Заміщення CF бітами даних, починаючи
; з першого у циклі
DEC BL ; Зменшення адреси до нуля
JNZ PP1 ; у циклі
RCL AL,1H ; Внесення адресованого біта даних
; у молодший розряд AL
M2: MOV AH,AL ; Повернення керувального слова з адресованим
; бітом даних у АН
JMP EXIT ; Безумовний перехід на повернення
; з підпрограми
РР2: AND AH,EFH ; Установлення дозволу на підключення біта
; даних до виходу при збереженні
; керувального слова
EXIT: RET
Вісім інформаційних входів мультиплексора моделюються регістром BН. У нульовому розряді регістра АL будемо отримувати результат – прямий вихід мультиплексора. У розряди 1, 2, 3 регістра АL заноситься код адреси біта даних, а розряд 4 моделює вхід дозволу. Код адреси зменшується у циклі при одночасній фіксації в ознаці CF значення біта даних в обраному розряді.
Контрольні питання:
Чому у програмі, яка зреалізовує мультиплексор, окремо розглядається випадок, коли код адреси дорівнює нулю?
Яким способом, апаратним або програмним, доцільніше реалізувати мультиплексор на 32 інформаційних входи і чому?
Контрольні питання підвищеної складності:
Як треба змінити фрагмент програми реалізації мультиплексора, щоб перевіряти наявність дозволу на роботу мультиплексора поза підпрограмою PMS?
Як у програмі здійснюється синхронізація адреси й значення біта даних в обраному розряді?
Список рекомендованої літератури до Частини іі 1-го модуля
Брэй Б. Микропроцессоры Intel: 8086/8088, 80186/80188, 80286, 80386, 80486, Pentium, Pentium Pro Processor, Pentium II, Pentium III, Pentium 4. Архитектура, программирование и интерфейсы. – [6-е изд.]; пер. с англ. – С.Пб.: БХВ – Петербург, 2005. – 1328 с.: ил.
Юров В. Assembler: учебный курс / В. Юров, С. Дорошенко – С.Пб.: Изд. «Питер», 1999. – 672 с.: ил.
Митрофанов Ю. М. Програмування на мові Асемблер: [підручник для самостійної роботи з курсу «Цифрова техніка та мікропроцесори»] / Митрофанов Ю. М., Ошаровська О. В., Хіхловська І. В. – Одеса: УДАЗ, 1997. – 25 с.: іл.
Брамм П. Микропроцессор 80386 и его программирование / П. Брамм, Д. Брамм; пер. с англ. – М.: Мир, 1990. – 448 с.: ил.
Майоров В. Г. Практический курс программирования микропроцессорных систем / В. Г. Майоров, А. И. Гаврилов – М.: Машиностроени, 1989. – 272 с.: ил.
Абель П. Язык Ассемблер для IBM PC и программирования / Абель П. – М.: Высшая школа, 1992. – 447 с.: ил.
Лю Чжен–Ю. Микропроцессоры семейства 8080/8088 / Лю Чжен–Ю, Г. Гибсон – М.: Радио и связь, 1987. – 512 с.: ил.
Микропроцессорный комплект К1810: Структура, программирование, применение: справочная книга / [Ю. М. Казаринов, В. Н. Номоконов, Г. С. Подклетнов, Ф. В. Филиппов]; под ред. Ю. М. Казаринова. – М.: Высшая школа, 1990. – 269 с.: ил.
INTERNATIONAL TELECOMMUNICATION UNION. TELECOMMUNICATION STANDARDIZATION SECTOR OF ITU. Addendum 1 (10/96). SERIES Z: PROGRAMMING LANGUAGES. Specification and Description Language (SDL).
Вивчення архітектури та програмних моделей мікропроцесорів фірми Intel. Укладачі: І. В. Хіхловська, О. С. Антонов. Одеса 2000.
Сегментування пам’яті та способи адресування операндів у МП фірми INTEL. Укладачі: І. В. Хіхловська, О. С. Антонов. Одеса 2000.
Програмування мікропроцесорів фірми INTEL на мові Асемблер. Укладачі: І. В. Хіхловська, О. С. Антонов. Одеса 2000.
Порт послідовного передавання даних RS-232-C. Укладачі: І. В. Хіхловська, О. С. Антонов. Одеса 2000.
Системне та прикладне програмне забезпечення в телекомунікаціях. Конспект лекцій з дисципліни “Системне та прикладне програмне забезпечення в телекомунікаціях” для спеціальності 7.092402. Укладач: І. В. Хіхловська. Одеса 2004.
Системне програмне забезпечення. Конспеки лекцій з дисципліни “Системне програмне забезпечення” для спеціальностей 7.092401, 7.092402, 7.092407. Укладач О. С. Антонов. Одеса 2004.
МОДУЛЬ 2.
Частина І МІКРОПРОЦЕСОРНІ СИСТЕМИ НА МІКРОПРОЦЕСОРАХ ФІРМИ MOTOROLA ТА ЇХНЄ ПРОГРАМУВАННЯ