- •1.1 Основні визначення
- •1.2 Принципи побудови та функціонування обчислювальних систем
- •1.2.1 Архітектура обчислювальних систем
- •1.3 Принципи побудови та функціонування мпс
- •1.4 Функціонування обчислювального пристрою
- •2.1 Подання даних в обчислювальних системах
- •2.2 Подання даних у кодах
- •2.3 Порозрядні операції над даними
- •3 Цифрові автомати
- •4 Типові пристрої обчислювальних систем (Для самостійного вивчення)
- •4.1 Суматори
- •4.2 Цифрові компаратори
- •4.3 Арифметично-логічний пристрій
- •4.4 Програмовані логічні інтегральні схеми (пліс)
- •5 Принципи побудови запам’ятовувальних пристроїв мпс з заданою організацією
- •5.1 Запам’ятовувальні пристрої мпс та їх класифікація
- •5.2 Постійні запам’ятовувальні пристрої – флеш-пам’ять
- •5.3 Оперативні запам’ятовувальні пристрої
- •5.4 Побудова блока запам’ятовувального пристрою мпс
- •6 Інтерфейс
- •6.1 Організація інтерфейсів
- •6.2 Асинхронний послідовний адаптер rs-232-c
- •7 Мікропроцесори
- •7.1 Архітектура мікропроцесорів
- •7.2.1 Історична довідка про розвиток мікропроцесорів фірми Intel (Для самостійного вивчення)
- •Програмна модель мп к580вм80а
- •7.2.2 Організація 16-розрядних мікропроцесорів
- •7.2.3 Програмна модель мп і8086
- •7.2.4 Режим переривань мп і8086
- •7.2.5 Організація 32-розрядних мікропроцесорів (Для самостійного вивчення)
- •7.3 Архітектура сучасних мікропроцесорів
- •7.3.1 Тенденції розвитку архітектури сучасних мікропроцесорів
- •7.3.2 Мікропроцесори Pentium
- •7.3.3 Процесори фірми amd
- •7.3.4 Продуктивність мікропроцесорів та її оцінювання
- •8 Використання сучасних мікропроцесорів
- •Список рекомендованої літератури до Частини і 1-го модуля
- •9 Програмування мікропроцесорів фірми intel
- •9.1 Сегментування пам’яті мікропроцесорами
- •9.2 Способи адресування операндів мп фірми Intel
- •9.3 Мова програмування Асемблер-86
- •9.3.1 Формат команди
- •9.3.2 Команди пересилань
- •9.3.3 Команди перетворення даних мови Асемблер-86
- •Команди логічних операцій
- •9.3.4 Команди умовних та безумовних переходів
- •9.3.5 Команди організації циклів
- •9.4 Створення програм на мові Асемблер-86
- •9.4.1 Лінійні програми
- •9.4.2 Розгалужені програми
- •9.4.3 Циклічні програми
- •10 Програмна реалізація вузлів телекомунікаційного обладнання мовою асемблер-86
- •10.1 Способи реалізації алгоритмів
- •10.2 Розробка апаратно-програмних комплексів
- •10.3 Приклади реалізації простих вузлів телекомунікацій
- •10.3.1 Ініціалізація послідовного асинхронного адаптера rs-232-c
- •10.3.2 Фрагмент програми передавання даних через асинхронний адаптер rs-232-c
- •10.3.3 Фрагмент програми приймання даних через асинхронний адаптер rs-232-c
- •10.3.4 Приклад програми ініціалізації rs-232-c та введення-виведення даних, написаної у програмному середовищі turbo assembler (tasm)
- •10.3.5 Програмна реалізація генератора імпульсних послідовностей
- •10.3.6 Програмне вимірювання періоду імпульсної послідовності det
- •10.3.7 Програмна реалізація мультиплексора
- •Список рекомендованої літератури до Частини іі 1-го модуля
- •11 Мікропроцесорні системи на універсальних мп фірми motorola
- •11.2 Побудова мпс на 16-розрядних мікропроцесорах фірми Motorola
- •11.2.1 Підсистема центрального процесорного елемента mc68000
- •11.2.2 Розподіл адресного простору мпс
- •11.2.3 Організація підсистеми пам’яті
- •11.2.4 Організація підсистеми введення-виведення
- •11.4 Побудова мпс на 32-розрядних мікропроцесорах фірми Motorola
- •11.4.1 Підсистема центрального процесорного елемента
- •11.4.2 Розподіл адресного простору мпс
- •11.4.3 Організація підсистеми пам’яті мпс
- •12 Програмування універсальних мп
- •Непряме регістрове адресування з постіндексуванням
- •Непряме регістрове адресування з преіндексуванням
- •Непряме відносне адресування з індексуванням
- •12.2 Система команд мп мс680х0 (Для самостійного вивчення)
- •12.2.1 Команди пересилань
- •12.2.2 Команди арифметичних операцій
- •12.2.3 Команди логічних операцій
- •12.2.4 Команди зсувів
- •12.2.5 Команди безумовних переходів
- •12.2.6 Команди умовних переходів
- •12.2.7 Команди організації програмних циклів
- •12.2.8 Команди звернення до підпрограм
- •12.3 Побудова програм з різною структурою мовою Асемблер
- •12.3.1 Лінійні програми
- •12.3.2 Розгалужені та циклічні програми. Підпрограми
- •12.4 Створення програмного забезпечення мпс на мп фірми Motorola
- •Список рекомендованої літератури до Частини і 2-го модуля
- •13.1 Типові мікроконтролери фірми Motorola
- •Сімейство 68нс16/916
- •13.2 Система команд мікроконтролерів фірми Motorola
- •13.3 Налаштовування вбудованих засобів мікроконтролерів
- •14 Risc-процесори фірми motorola
- •14.1 Risc-процесори PowerPc
- •14.2 Risc-процесори ColdFire
- •14.3 Система команд risc-мікропроцесорів сімейства PowerPc
- •15 Архітектура та принципи побудови процесорів цифрового оброблення сигналів
- •15.1 Основні напрямки цифрового оброблення сигналів (цос)
- •15.2 Узагальнена архітектура процесорів сімейства dsp563xx
- •15.3 Організація циклічного буфера в dsp
- •15.4 Програмна реалізація цифрового фільтра сіх
- •16 Мпс на мікроконтролерах, мікропроцесорах та dsp
- •Список рекомендованої літератури до Частини іі 2-го модуля
- •Предметний покажчик
9.3.5 Команди організації циклів
Вхідний контроль:
Які види циклічних програм Ви знаєте?
В чому полягає різниця між арифметичним та ітераційним циклами?
В якому регістрі організується програмний лічильник циклів?
Наведіть приклади організації циклів будь-якою мовою високого рівня.
Покажіть на прикладах, як задається кількість повторень циклів будь-якою мовою високого рівня.
До команд управління циклом відносяться:
команди організації циклу з лічильником ЕСХ/СХ;
команди організації циклу з лічильником ЕСХ/СХ з можливістю дострокового виходу з циклу за додатковою умовою.
До першої групи відносяться команди:
JCXZ (Jump if CX=Zero) – перехід, якщо СХ дорівнює 0;
JECXZ (Jump if ECX=Zero) – перехід, якщо ЕСХ дорівнює 0.
Операндом в усіх командах слугує зміщення (мітка), за допомогою якого визначається адреса переходу.
Команди перевіряють вміст відповідного лічильника і якщо його вміст дорівнює 0, відбувається перехід на вказане у команді зміщення (мітку), а якщо не дорівнює, то виконується наступна команда.
До команд другої групи відносяться команди:
LOOP (LOOP control by register CX) – управління циклом за вмістом регістра СХ;
LOOPE/LOOPZ (LOOP control by register CX not equal 0 and ZF=1) – управління циклом за вмістом регістра СХ з урахуванням значення прапорця ZF;
LOOPNE/LOOPNZ (LOOP control by register CX not equal 0 and ZF=0) – управління циклом за вмістом регістра СХ з урахуванням значення прапорця ZF.
Команда LOOP <адреса> забезпечує умовний перехід для циклічного виконання ділянки програми. Кількість повторень циклу визначається вмістом регістра ЕСХ/СХ. Усі різновиди команди LOOP автоматично виконують декремент вмісту ЕСХ/СХ і зупиняють виконання циклу, якщо вміст лічильника дорівнює 0.
Команди LOOPE/LOOPZ є різновидами однієї команди, так само як і команди LOOPNE/LOOPNZ. Алгоритм виконання цих команд однаковий. Команди декрементують вміст ЕСХ/СХ й аналізують його вміст і значення прапорця ZF, якщо вміст ЕСХ/СХ дорівнює 0, то виконується наступна за LOOPхх команда, якщо вміст ЕСХ/СХ дорівнює 1, то виконується перехід до початку циклу. Якщо значення ZF = 0, то команди LOOPE/LOOPZ виконують вихід з циклу, а команди LOOPNE/LOOPNZ повертаються до початку циклу. Для значення ZF = 1 команди виконується навпаки. Команди LOOPNE/LOOPNZ можливо використовувати для пошуку першого нульового елементу у рядку даних, якщо безпосередньо перед цією командою виконати порівнювання елемента з 0, а команди LOOPE/LOOPZ для пошуку першого ненульового елемента.
Контрольні питання:
Які групи команд управління циклом Ви знаєте?
Що слугує операндом у командах управління циклом?
Як виконується декремент вмісту регістра-лічильника CX у програмі при використанні команд JCXZ і LOOP?
Які прапорці перевіряє команда LOOPЕ?
Контрольні питання підвищеної складності:
Для чого використовується мітка в командах передачі управління?
Яка команда буде виконуватися після виконання команди LOOPNZ М1
M1: MOV AX,DX
…
LOOPNZ М1
NOP,
якщо до її виконання в регістрі СХ було записано число 0001Н?
Як можливо використовувати команди LOOPE/LOOPZ при обробленні рядків даних?
Скільки разів буде виконуватись команда LOOPE М1, якщо до початку циклу в регістр СХ був записаний нуль?
Наведіть фрагмент програми, в якому вихід з циклу здійснювався б за умовою JPO M1.