Стерилізація шовного матеріалу

Шовний матеріал може бути простерилізований ГАММА-ВИПРОМІНЮВАННЯМ в заводських умовах. Ампулірувані мотки шовку, кетгута, капрону і т. д. зберігають при кімнатній температурі і використовують по мірі необхідності. Металевий шовний матеріал (дріт, дужки) стерилізують в АВТОКЛАВІ АБО КИП'ЯТІННЯМ, льняні або бавовняні нитки. із лавсану, капрону - в автоклаві. Шовк, капрон, лавсан, льон, бавовну стерилізують також за СПОСОБОМ КОХЕРА. Який включає попереднє ретельне механічне очищення шовного матеріалу гарячою водою з милом. Мотки ниток миють в мильній воді протягом 10 хв. двічі змінюючи воду, потім відмивають від миючого розчину, висушують стерильним рушником і намотують на спеціальні скляні котушки, які зкладають в банки з притертою пробкою. Заливають ефіром на 24 години для знежирення. Перекладають в банки з 70% спиртом на той же термін. Потім шовк кип'ятять протягом 20-25 хв. у розчині сулеми 1:1000 і перекладають в банки, що герметично закриваються із 96% спиртом. Через 2 доби проводять бактеріологічний контроль. При негативному результаті посіву матеріал готовий до застосування. Синтетичні нитки можна стерилізувати кіп”ятінням на пртязі 30 хв.

Стерилізація кетгута

Термічна обробка кетгута не застосовується. У заводських умовах кетгут стерилізується гамма-променями. Метод стерилізації кетгута хімічним способом передбачає попереднє знежирення. Для цього згорнені кільцями нитки кетгута вміщують в банки, що герметично закриваються з ефіром на 24 ч. При стерилізації по Клаудіусу зливають з банки ефір і кільця кетгута заливають водними розчином Люголя (йоду чистого 10 гр. йодида калію 20 гр. дистильованої води до 1000мл) на 10 діб. Потім змінюють розчин Люголя свіжим і знову залишають кетгут на 10 діб. Після цього заливають 96% спиртом. Через 4-6 діб проводять посів на стерильність.

Метод Губарева передбачає стерилізацію кетгута спиртовим розчином Люголя (чистого йоду і йодида калію по 10 г, 96% етилового спирту до 1000 мл). Після знежирення ефір зливають і кетгут заливають розчином Люголя на 10 діб, після заміни розчину новим кетгут залишають в останньому ще на 10 діб. Використовують матеріал після бактеріологічного контролю.

Метод Ситковського. Після знежирення в стерильних умовах, стандартні нитки кетгута розрізають на 3 частини по 1, 25, подовжині протирають розчином сулеми 1: 1000; скручують в кільця, які опускають у 2% водний розчин йодиду калію: для ниток NO- на 30 хв для N1 - на 1 хв, N2 - 2 хв. N3 - 3 хв. Після просочення ниток йодидом калію кільця кетгута нанизують на товсті нитки і підвішують на відстані -8 см від дна скляної банки, на яке насипають кристалічний йод (з розрахунку: в банку місткістю 3 л - 40 г йоду, місткістю 3 л - 60 г йоду). Банки герметично закривають. Терміни експозиції кетгута різний в залежності від товщини ниток (так приміром, N 3, 4 – стерильні через 4 доби, N 5,6 - через 5 діб). Після бактеріологічного контролю нитки придатні до використання.

Матеріали, що застосовуються в областях хірургії:

Операції на шлунково-кишковому тракті:

• При операціях на шлунку і тонкому кишечнику - нитки, що розсмоктуються (биосин, полисорб, викрил, дексон, максон, полидиоксанон); з тих, що не розсмоктуються - пролен, полипропилен).

• При операціях на товстому кишечнику і стравоході використовуються нитки, що розсмоктуються - полигликолиды (максон) і полидиоксанон.

• Операції на жовчних протоках: кращим вважається матеріал, що розсмоктується - полидиоксанон, полисорб, викрил, дексон; той, що не розсмоктується - полиолефины (пролен, суржилен, суржидак, капролен). Вважається, що шовк, капрон, этибонд, можуть служити причиною утворення лигатурных каменів.

• Операції на підшлунковій залозі: застосовуються полиолефины (пролен). Поліфиламентні нитки дають виражену реакцію тканини залози.

Операції на серцево – судинній системі:

• При накладенні судинного шва - рассасывающие нитки (полисорб, полидиоксанон, максон);

• При протезировании - що не розсмоктуються (пролен, суржилен, капролен, М - дек, гір - текс)

Операції на сечовихідна системі:

Розсмоктуючі нитки - полісорб, полідиоксанон, вікрил, максон, так як на нитках, що не розсмоктуються можливе утворення сечових каменів.

При ушиванні лапоротомної рани:

• Використовуються – нитки, що розсмоктуються (полісорб, полідиоксанон);

• Ті, що не розсмоктуються - поліефіри (дакрон, етибонд) і поліамідні (капрон, етилон, нутрилон);

• Застосовується скрепочний шов.

Шкіряний шов: знімний шов з використанням поліпропиленовых (пролен, суржипро) і поліамідних ниток (етілон, капрон).

Операція на нервах: нитки, що розсмоктуються (полісорб, вікрил, максон, полідиоксанон).

Похідні шовного матеріалу:

Полігліколіди: Полідіоксанон: Поліаміди: полиефіри;

• Вікріл; • PDS; • Капрон; • Лавсан;

• Дексон; • PDS II. • Еталон; • Дакрон;

• Полісорб. • Нейлон; • Етібонд;

• Нутрілон; • Терілен;

• Супрамід; • Мерсилен.

• Поліамід.

Поліолефіни: Поліуретан. Фторполімери: Полівініделен:

• Пролен; • Тор-текс • Корален

• Суржілен; • Вітафон

• Суржідак;

• Поліпропілен.

Фотополімери:

• Фторлон

Вимоги, що пред'являються до шовному матеріалу:

1) Біосумісність.

2) Біодеградація.

3) Атравматичність.

4) Міцність нитки і надійність її у вузлі.

5) Відсутність «фитильных» властивостей.

6) Резистентність до інфекції.

7) Універсальність застосування.

8) Стерильність.

9) Технологічність серійного виробництва.