Профілактика імплантаційної інфекції

Імплантація – проникнення, вживлення в організм хворого штучних або чужерідних матеріалів і приладів з певною лікувальною метою.

Імплантаційна інфекція – це мікроорганізми які потрапили в макроорганізм під час операції з шовним або перев’язувальним матеріалом, протезами, дренажами.

Особливості профілактики імплантаційної інфекції.

Профілактика імплантаційної інфекції - забезпечення найсуворішої стерильності всіх предметів, які потрапляють в організм хворого. На відміну від контактного шляху поширення інфекції, при імплантаційным має місце практично 100% контагіозність. Залишаючись в організмі хворого, де завдяки сприятливим умовам (температура, вологість, поживні речовини), мікроорганізми довго не гинуть і часто починають розмножуватись, викликаючи нагноєння. При цьому, чужорідне тіло в наступному довго підтримує запальний процес. У ряді випадків відбувається інкапсуляція колоній мікроорганізмів, які не гинуть, а можуть бути джерелом спалаху гнійного процесу через місяці або роки. Таким чином, будь-яке імплантоване тіло може бути джерелом так званої дрімаючої інфекції.

Джерела имплантаційної інфекції.

Що ж ми, хірурги, “залишаємо" в організмі хворого? Передусім шовний матеріал. Без цього не обходиться практично жодне втручання. У середньому за операцію на черевній порожнині хірург накладає біля 50 - 100 швів.

Важливим джерелом імплантаційної інфекції є дренажі - спеціальні трубки, які використовуються для відтоку рідини, рідше для повітря (плевральний дренаж) або для введення ліків (катетери). Враховуючи цей шлях поширення інфекції, існує навіть поняття “катетерний сепсис" (сепсис - тяжке загальне інфекційне захворювання).

Крім шовного матеріалу і дренажів в організмі хворого залишаються протези клапанів серця, суглобів, судин, різні металеві конструкції (дужки, скріпки з шовних апаратів, гвинти, спиці, шурупи і пластинки для остеосинтезу), спеціальні прилади (кавафільтри, спіралі, стенти та інш.), гомофасція, а іноді і трансплантовані органи.

Всі імплантанти, безумовно, повинні бути стерильні. Спосіб стерилізації визначається тим, з якого матеріалу вони виготовлені. Деякі протези мають складну конструкцію і спеціальні правила стерилізації. Якщо гумові дренажі і катетери можна стерилізувати в автоклаві або кип'ятити, то деякі прилади з пластмаси, а також з різнорідних матеріалів можна стерилізувати за допомогою хімічних методів (в розчинах антисептиків або в газовому стерилізаторі).

Зараз основною, найбільш надійною і зручною в практиці є заводська стерилізація γ - променями.

Основним джерелом імплантаційної інфекції є шовний матеріал.

Види шовного матеріалу

Шовний матеріал не однорідний. Це пов'язано з різними функціями, які він виконує. В одному випадку найбільш важлива міцність ниток, в іншому - їх розсмоктування з часом, в третьому- інертність по відношенню до оточуючих тканин. Під час операції хірург для кожного конкретного шва обирає відповідні нитки.

Існує велика різноманітність видів шовного матеріалу.