Література

1. Бех І.Д. Особистісно зорієнтоване виховання: науково-метод.посібник.– К.: ІЗМН, 1999.

2. Бондаревская Е.В., Кульневич С.В. Педагогика: учебное пособие.– М.– Ростов н/Д: Творческий центр „Учитель”, 1999.– С.391-400.

3. Дичківська І.М. Інноваційні педагогічні технології: Навчальний посібник.– К.: Академвидав, 2004.

4. Зимняя И. Ключевые компетенции – новая парадигма результата образования // Высшее образование сегодня. – 2003. -№5.

5. Кукушин В.С. Современные педагогические технологии.– Ростов н/Д: „Феникс”, 2003.– С.28-45.

6. Новые педагогические и информационные технологии в системе образования/ Под ред. Е.С.Полат.– М., Академия, 2000.–– С.18.

7. Освітні технології / За ред. О.М.Пєхоти.– К.: А.К.С.,2002,– С.27-45.

8. Паламарчук В.Ф. Педагогічні інновації: міфи і реалії //Директор школи, гімназії, ліцею.– 2002.– № 3.

9. Педагогічні технології: теорія та практика. Курс лекцій: Навчальний посібник / За ред проф. М.В.Гриньової.– Полтава: АСМІ, 2004. – 180 с.

10. Підготовка майбутнього вчителя до впровадження педагогічних технологій: Навчальний посібник / За ред. І.А.Зязюна, О.М.Пєхоти.– К.: А.С.К., 2003.– С. 188-195.

11. Підласий І.П. Практична педагогіка або три технології.– К.: Видавн. Дім „Слово”, 2004.– С. 110-116.

12. Подмазін С.І. Особистісно орієнтована освіта. Принципи. Технології //Педагогіка і психологія.– 1997.– 2.

13. Подмазін С.І. Особистісно орієнтовна освіта як особливий вид діяльності // Директор.– 2002.– №8.

14. Психологія і педагогіка життєтворчості / За ред. Л.В.Сохань, І.Г. Єрмакова, В.О.Тихоновича.– К.:ІЗМН, 1996.– С. 414-416.

15. Сазоненко Г. Типологія освітніх технологій // Відкритий урок. – 2005. – №19-20. – С. 26-29.

16. Селевко Г.К. Современные образовательные технологии.– М., 1998.

17. Якиманская И.С. Личностно ориентированое обучение.– М., 1996.

Змістовий модуль 2. Загальна характеристика сучасних педагогічних технологій

ЛЕКЦІЯ 3

Виховні технології

План

1. Технологія педагогічної підтримки.

2. Педагогіка співробітництва.

3. Технологія створення ситуації успіху.

4. Технологія колективного творчого виховання.

5. Технології формування творчої особистості.

1. Технологія педагогічної підтримки

Всі нові сучасні технології є особистісно орієнтованими, оскільки спрямовані на індивідуальний розвиток особистості учня. Вихователю важливо допомагати дитині у вирішенні особистих життєвих проблем: розуміння сенсу життя, пошуку шляхів саморозвитку, досягненню успіху в навчанні, здобутті професії, суспільному і особистому житті.

Проблему педагогічної підтримки ( фасілітації) підняла гуманістична психологія (К.Роджерс). У 90-х роках її розвинули російські педагоги О.Газман, О.Бондаревська, Н.Щуркова, українські – О.Пєхота, С.І. Подмазін, Г.Сорока та інші.

За О.Газманом педагогічна підтримка полягає у спільному визначенні разом із дитиною її інтересів, цілей, можливостей і шляхів подолання перешкод (проблем), що заважають їй зберегти людську гідність і досягти позитивних результатів у навчанні, самовихованні, спілкуванні, способі життя.

Метою педагогічної підтримки є усунення перешкод, що заважають успішному самостійному рухові дитини у світі.

Перешкода – це загальне поняття, яке містить у собі і перепону, і трудність, і затримку, і затруднення, і зупинку, і проблему, і задачу, і сумнів, негативний стан. Перешкоди ділять на :

– суб’єктивні (особистісні): відсутність орієнтації (первинної інформації для самостійної діяльності); трудність в діяльності, стосунках, з якою дитина не може справитись самостійно; проблема (недостатність знань, досвіду, способів діяльності для досягнення потрібного результату);

– об’єктивні (соціальні): середовище – вчителі, адміністрація, друзі, однолітки, сім’я тощо;

– матеріальні – фінансове становище сім’ї, нестача підручників, приладдя, приміщення [ 3, с. 397-395] .

Концептуальну основу технології складає гуманістична психологія (К.Роджерс, А.Маслоу, Р.Берн).

Змістовий компонент педагогічної підтримки передбачає повагу до особистості учня, знання індивідуальних особливостей дитини, виявлення довіри до неї, доброти, чуйності, співчуття, співстраждання, турботу, емпатійне ставлення, розуміння внутрішнього світу, врахування поглядів учня як співбесідника, розумні вимоги.

З технологічного погляду (процесуальна частина) педагогічна підтримка може здійснюватися за такими етапами:

– діагностичний – виявлення і фіксація факту проблемності школяра; мета його – створення умов для усвідомлення учнем суті проблеми, вербалізація проблеми; учень має сам сформулювати, проговорити проблеми;

– пошуковий – організація спільного з учнем пошуку причин виникнення затруднень; мета його – прийняття учнем на себе відповідальності за розв’язання проблеми;

– договірний – проектування дій педагога і учня; інколи учень здатен на це сам;

– діяльнісний – коли розв’язання проблеми учня вимагає втручання спеціалістів (психологів, лікаря, вчителя-предметника, представника певної професії);

– рефлексивний – спільне з учнем обговорення успіхів та невдач попередніх етапів діяльності.

Варто наголосити: педагог у жодному разі не повинен підміняти собою учня, не може виконувати щось за нього – тільки сприяти тому, щоб учень сам справився з труднощами. Тому головним об’єктом підтримки є не трудність, не проблема, не дії, а відповідний психологічний стан дитини (впевненість, захоплення, натхнення, радість пізнання тощо). Досвідчений педагог здійснює підтримку навіть не тоді, коли вже виникла проблема, а намагається її попередити.

Засоби педагогічної підтримки можуть бути мовними, пантомімічними, дієвими, предметними.

Розрізняють педагогічну підтримку загальну (до всіх дітей одразу): уважне ставлення, довіру, створення ситуацій взаємонавчання, використання ігрових і творчих завдань, діалогічне спілкування, а також індивідуальну, яка має на увазі створення умов для самореалізації конкретної особистості.

Умови успішності педагогічної підтримки:

– згода дитини на допомогу і підтримку;

– надання можливості учневі самостійно розв’язати проблему;

– співпраця;

– конфіденційність з боку вчителя;

– доброзичливість і безоцінюваність;

– захист прав і інтересів дітей.

Результатом застосування технології має бути психологічний комфорт дитини у спілкуванні.