2. Технологія повного засвоєння навчального матеріалу

Ця технологія з’явилась у США, модифікована радянськими вченими-дидактами та вчителями-новаторами М.Гузиком, С.Сковіним, В.Тоболіним, В.Шаталовим, П.Юцявічене.

Мета технології: побудувати навчальний процес так, щоб підвести всіх учнів до єдиного, чітко заданого рівня, якого всі повинні досягти (рівня обв’язкових досягнень).

Концептуальні положення:

1) усі діти талановиті і здатні оволодіти шкільною програмою;

2) позиція вчителя – пошук шляху до кожної дитини, створення умов для розвитку її здібностей, усвідомлення нею себе як особистості.

Змістова основа.

1. Навчальний матеріал розбивається на окремі фрагменти (навчальні одиниці).

2. Визначаються критерії (еталони) повного засвоєння навчального матеріалу

2. До кожного фрагменту розробляються діагностичні тести і корекційний матеріал.

Практична реалізація технології.

1. Вступна частина – орієнтація учнів на роботу за новою технологією:

- клас буде навчатися новим способом, який дозволяє досягти гарних результатів усім учням;

- оцінка кожного учня визначається відповідно до заданого рівня (ознайомлення учнів з еталонами);

- кожен учень, який досяг заданого рівня, отримує оцінку «відмінно» (11 балів за 12-бальною шкалою);

- кількість відмінних оцінок не обмежується;

- кожен учень отримає необхідну консультативну допомогу при бажанні підвищити свій рівень;

- протягом вивчення курсу кожен учень отримає серію діагностичних (перевірочних) робіт (тестів);

- у випадку затруднень при виконанні поточних перевірочних робіт учневі надається корекційна допомога.

2. Навчальний процес розбивається на блоки (модулі) у відповідності з

фрагментами навчального матеріалу.

3. Викладення нового матеріалу та опрацювання його учнями відбувається традиційно. Проте навчальні цілі формулюються вчителем чітко і конкретно. Після опрацювання учнями навчальної одиниці проводиться перевірочна робота (діагностичний тест), результати якої повідомляються учням відразу після виконання. Єдиним критерієм оцінки є еталон повного засвоєння учнями знань і умінь (досягнено еталону чи не досягнено). Далі учні поділяються на групи: які досягли і які не досягли повного засвоєння знань і умінь. Перша група учнів може: вивчати додатковий матеріал, допомагати учням другої групи або бути вільною. Тепер основну увагу вчитель приділяє тим учням, які не досягли повного засвоєння матеріалу. З ними організовується допоміжна (корекційна) робота.

4. Допоміжна робота завершується перевіркою (діагностичним тестом). Від його результатів залежить подальша робота: учні знову можуть бути поділені на дві групи за тими ж параметрами. Клас переходить до вивчення наступної навчальної одиниці тільки тоді, коли всі учні досягнуть заданого рівня.

5. Оцінка виставляється за результатами контрольних робіт, які охоплюють або весь курс, або матеріал великого розділу, куди входить декілька навчальних одиниць. Після перевірки контрольних робіт учитель готує для кожного учня оглядову інформацію, яка конкретизує отримані результати підсумкової перевірки, що дає можливість учневі самостійно орієнтуватися в опанованих знаннях і ефективно (при потребі) ліквідувати прогалини.

Як варіант даної технології розглянемо технологію повного засвоєння матеріалу шляхом інтенсифікації навчального процесу на основі схемно-знакових моделей, автором якої є вчитель фізики середньої школи № 5 м.Донецька Віктор Федорович Шаталов. Суть технології полягає у кількаразовому вивченні навчального матеріалу з використанням схемно-знакових моделей:

- перший етап – розгорнуте образно-емоційне пояснення вчителем відібраних для уроку параграфів (блоку знань);

- другий етап – стислий виклад навчального матеріалу за опорним плакатом;

- третій етап – вивчення опорних сигналів за опорними конспектами;

- четвертий етап – робота з підручником і опорним конспектом у домашніх умовах;

- п’ятий етап – письмове відтворення опорних сигналів на наступному уроці;

- шостий етап – усні відповіді за опорними сигналами, зокрема, магнітофонні;

- сьомий етап – повторення й поглиблення раніше вивченого матеріалу.

Опорний конспект – це образний, трохи незвичний короткий конспект до кожного уроку із символами, знаками, ключовими словами, цифрами. Символи, значки – це опорні сигнали, опора, завдяки якій можна легко відтворити прочитане. Опорні сигнали дозволяють запам’ятати фактичний матеріал швидше, міцніше. Опорний конспект – це своєрідний дороговказ. Розшифровуючи коди, ми наповнюємо систему змістом. Тут містяться окремі одиниці інформації, зв’язки між ними, введено знаки, що нагадують приклади для конкретизації абстрактного матеріалу, використовуються графіки, різноманітні кольорові позначення. Зі словесної форми вилучається все зайве, залишаються найсуттєвіші слова або малюнки. Опорний конспект – це власне бачення «концентрату» певного обсягу теоретичної інформації вчителя, яка міститься у підручнику.

Механізм запам’ятовування блоку виробляється поступово і є найбільш ефективним у тих випадках, коли вчитель поряд із розкриттям змісту блоку пояснює, чому саме так записана інформація, що дає той чи інший зашифрований запис. Важливо, щоб учні усвідомили, що механічне запам’ятовування опорного конспекту не дає фундаментальних та міцних знань, потрібна робота з підручником. Така технологія найбільш доцільна в 8-11 класах, коли окремі учні зрозуміють і опанують прийоми педагога настільки, що зможуть самостійно створювати опорні конспекти.