6. Технології формування творчої особистості

Життя висунуло суспільний запит на виховання творчої особистості, здатної самостійно мислити, генерувати оригінальні ідеї, приймати сміливі, нестандартні рішення. Визначенню поняття творчої особистості у філософській, педагогічній та психологічній літературі приділяється багато уваги (В.А.Кан-Калик, Н.В.Киричук, Н.В. Кузьміна, С.О.Сисоєва, Н.В.Кичук та інші).

Головним показником творчої особистості є наявність творчих здібностей (креативності), розвинене творче мислення та інтелектуальна активність.

Наука досі дискутує, чи можна навчити творчості, але досвід роботи експериментальних шкіл дає змогу ствердно відповісти на це питання.

Основною умовою успішного навчання та формування творчої особистості є наявність трьох складових інтелектуальної діяльності, спрямованої на засвоєння чогось принципово нового :

1) високого рівня сформованості елементарних пізнавальних процесів;

2) високого рівня активного мислення;

3) високого рівня організованості й цілеспрямованості пізнавальних процесів.

Мета технологій – надання учням можливості самостійно активно освоювати світ.

Завдання вчителя – створити атмосферу творчості, пошуку нового, піддання сумніву відомих істин. Він повинен сам оволодіти моделлю продуктивного пізнання і впроваджувати її в своїй діяльності, а тоді покласти в основу розвитку творчого потенціалу учнів.

Основні ланки цієї моделі:

а) пізнання – знайомство з ідеєю, проблемою;

б) сприйняття – зіставлення нового зі своїм досвідом, переробка інформації;

в) засвоєння – зіставлення власного досвіду з досвідом довкілля, встановлення причинно-наслідкових зв’язків, перегляд нагромадженого, наявних засобів, методів, бажання вдосконалити те, що вже існує;

г) вплив – вибір засобів, методів нової дії, реалізація, порівняння результатів особистісного впливу.

Психологічні умови підготовки школярів до творчої діяльності:

• діяльність учня не повинна регламентуватись, а її процес повинен бути організований так, щоб у ньому були елементи творчості, які передбачають комбінування, пошук аналогій, універсалізацію, випадкові видозміни;

• потрібно викликати інтереси, крізь які проходять усі зовнішні впливи, породжуючи внутрішні стимули, що й є збудниками активності особистості. Важливу роль у стимулюванні такого інтересу відіграють навчальні завдання, що потребують узагальнення, систематизації, порівняння, аналізу, пошуку, експериментування, а також творчі завдання: на виявлення протиріччя, на конструювання заданих ситуацій, завдання-головоломки, парадокси, проблеми, антимонії, завдання на формування проблем, завдання на винахідливість.

Технологічна схема узагальненого заняття пошукового типу (за В.Шубинським), яке сприяє творчому розвитку учнів:

• висунення логічної суперечності, парадоксу;

• постановка проблеми;

• розв’язання проблеми:

а) аналіз проблеми, висунення гіпотез;

б) роздуми, задуми, синтез нових знань;

• критичний аналіз і теоретичне обгрунтування результатів розв’язання проблеми;

• експериментальна перевірка результатів творчої діяльності та впровадження їх у життя.

Варто зауважити, що одне і те саме завдання для одного учня буде творчим, для іншого – ні. Майстерність педагога полягає в тому, щоб усіх учнів залучити до розв’язання різноманітних творчих завдань.

Прикладом технології формування творчої особистості може бути технологія розв’язання винахідницьких задач – ТРВЗ, запропонована російським винахідником С.Г.Альтшулером (див. додаток 1).

Її концептуальною основою є теорія розв’язання винахідницьких завдань та психологія творчості, яка обгрунтовує здатність дитини до розвитку і саморозвитку творчого потенціалу.

Виникла теорія розв’язання винахідницьких завдань у 1946 році як основа технології розвитку технічної творчості, поступово перетворилась на основу для технології розвитку творчої особистості.

Найчастіше використовується в роботі з молодшими школярами та дошкільниками. Реалізується через ігрові заняття, під час яких діти вчаться бачити суперечності та розв’язувати їх. Наприклад, для вивчення властивостей предмета чи об’єкта (позитивних і негативних) використовується гра «Добре – погано». У ході занять можна використовувати методи фокальних об’єктів (перенесення властивостей одного предмета на інший), мозкового штурму (висловлення максимальної кількості ідей за заданий час), синектики (об’єднання різнорідних елементів за певними ознаками) та інші.

Результатом застосування ТРВЗ є розвиток уяви, кмітливості, системного, діалектичного мислення.