Тема 3.3. Вимоги до зовнішності ділової людини

1. Принципи добору одягу ділової людини.

2. Одяг для ділових перемовин.

3. Одяг для ділових свят.

Завдання:

1. Ознайомитися з питанням оформлення зовнішності ділової людини.

2. Дати відповіді на контрольні та проблемні питання.

3. Сформувати проект оформлення зовнішності для зустрічі з роботодавцем.

Теоретична довідка

Основні принципи добору одягу ділової людини:

• хороша якість одягу;

• відповідність сучасним напрямам моди;

• поміркованість та естетичний смак і доборі одягу;

• акуратність;

• відповідність нормам певної організації;

• відповідність змісту професійної діяльності;

• відповідність зовнішності та особистісним якостям ділової людини;

• відповідність конкретній ситуації ділового спілкування.

В ситуації перемовин діловим чоловікам рекомендують костюм сірого, темно-сірого або темно-синього кольорів, біла або пастельного відтінку сорочка, краватка, колір якої має гармонійно поєднуватися з кольором костюму (світло-сіра, синьо-червона, бордова).

Пальто, плащ, рукавички, шарф мають гармоніювати з іншими речами туалету.

Аксесуари (годинник, парасоля, запальничка, портмоне, кейс, папка, ручка тощо) мають бути хорошої якості.

Прикраси радять підбирати за такими правилами: вони мають бути малопомітними, представлені у мінімальному наборі (наприклад, шпилька для краватки, запонки) та відповідати особливостям господаря.

Переволік можливих прикрас для ділових чоловіків: обручка, запонки, ґудзики, портсигари, годинники, шпильки для краваток, брелоки, ручки, браслети.

Діловим чоловікам віком до 30 років рекомендовано прикраси у стилі авангард з срібла або золота у наборі: запонки, шпильки для краваток, браслети.

Для представників вікової категорії від 30 до 40 років пропонують прикраси авангардної або класичної форми із золота в комбінації з платиною: запонки, шпильки для краваток, невеликі персні, або персні з печаткою (монограмою, каменем). Етикетні приписи дозволяють використовувати ці предмети, прикрашені камінням (топазами, аметистами, цирконієм, смарагдами, діамантами до 0,5 карата).

Після 40 років діловим чоловікам рекомендують класичні дорогоцінності оригінального дизайну, виконані з платини та золота, які можуть бути прикрашені діамантами, сапфірами, смарагдами у тому ж наборі, як і для попередньої вікової категорії.

Одяг та аксесуари ділових жінок підбирають за такими ж принципами. Найкраще підходить діловий костюм або плаття-костюм сірого, синього, бордового, чорного, коричневого іржавого кольорів та темне взуття (у зимню пору) пастельних відтінків та світле взуття відповідних відтінків (у теплу пору року).

Костюм ділової жінки можна доповнити блузою класичного чи романтичного стилю, жилетом (з шовку чи оксамиту), шарфом, косинкою, краваткою.

Прикраси мають бути якісними: вдень – біжутерія, срібні прикраси невеликих розмірів; увечері (після 18 години) – прикраси з платини, золота дещо більших розмірів. Не можна поєднувати біжутерію з дорогоцінностями, дорогоцінні камені різного кольору, золото зі сріблом.

Одяг для ділових прийомів добирається відповідно до їх рівня та вказівок, розміщених у запрошеннях.

До нього висуваються такі загальні вимоги.

Напівофіційний одяг:

• для чоловіків: темний костюм, біла сорочка, темна краватка, темні шкарпетки, чорні шкіряні туфлі;

• для жінок: плаття для коктейлю, шкіряні туфлі відповідного кольору;

Офіційний одяг:

• для чоловіків: смокінг (іноді темний костюм), біла сорочка, темна краватка, темні шкарпетки, чорні шкіряні туфлі;

• для жінок: довге плаття, шкіряні туфлі відповідного кольору;

Прийом «чорна краватка» (у смокінгах):

• для чоловіків: смокінг, біла сорочка (манжети із запонками), чорна краватка-метелик, пояс, чорні шовкові шкарпетки, чорні шкіряні туфлі;

• для жінок: довге плаття, шкіряні туфлі відповідного кольору;

• для жінок: довге плаття, вечірні атласні, шовкові або шкіряні туфлі відповідного кольору;

Прийом «біла краватка» (у фраках):

• для чоловіків: фрак, біла сорочка (манжети із запонками), біла краватка-метелик, білий пояс або білий жилет, чорні шовкові шкарпетки, чорні шкіряні туфлі, білі рукавички (необов’язково);

• для жінок: довге плаття, шкіряні туфлі відповідного кольору;

• для жінок: довге плаття, вечірні атласні, шовкові або шкіряні туфлі відповідного кольору, довгі рукавички.

Контрольні питання:

1. Що таке невербальна комунікація?

2. Які засоби спілкування належать до числа невербальних?

3. Про що свідчить мова тіла людини?

4. Яких культурних норм треба дотримуватись, використовуючи опитико-кінетичну систему знаків?

5. Для чого потрібні діловій людині знання проксеміки?

6. Яке значення для ділової людини має вираз обличчя, жести, контакт очей?

7. Яку роль в організації ділового спілкування виконують паралінгвістична та ексталінгвістична системи знаків?

8. Як співвідносяться у діловому спід куванні вербальні і невербальні комунікативні засоби?

9. Які правила етикету щодо застосування невербальних засобів Ви знаєте?

10. Що таке імідж?

11. Які основні складові іміджу ділової людини?

12. Яке значення має рівень особистісної культури спілкування у формуванні ділового іміджу?

13. Які основні вимоги до одягу ділового чоловіка?

14. Назвіть основні вимоги до одягу ділової жінки?

15. Які ділові аксесуари необхідно мати діловій людині?

16. Які правила використання прикрас у діловому спілкуванні?

17. Назвіть основні вимоги до обладнання офісу.

18. Як поєднуються етикетні вимоги до зовнішності ділової людини з психологічними особливостями сприймання людини людиною?

19. Яка знакова система невербальної комунікації є основоположною у підході до оформлення офісу?

Теми рефератів:

1. Невербальна комунікація як засіб формування культури спілкування особистості.

2. Візуальна психодіагностика та її методи.

3. Оформлення зовнішності ділової людини.

4. Оформлення офісу.

Література:

1. Дэвис Ф. Создай себе имидж. – М., 1998.

2. Джи Б. Имидж фирмы. – СПб., 2000.

3. Конева О.Л. Психология общения. – Ярославль, 1992.

4. Криксунова И. Создай свой имидж. – СПб., 1997.

5. Лабунская В.А. Невербальное поведение. – Ростов н/Д, 1986.

6. Морозов В.П. Искусство и наука общения: невербальная коммуникация. – М., 1998.

7. Ниренберг Д., Калеро Г. Как читать человека словно книгу. – М., 1988.

8. Палеха Ю.І. Ділова етика: Навч.-метод. посібник. – К., 2000.

9. Пиз А. Язык телодвижений. – Новгород, 1992.

10. Почепцов Г.Г. Имиджелогия. – М., 2001.

11. Соколов И. Технология популярности или паблик рилейшнз. – Мн., 1999.

12. Сухарев В. Искусство распознавания людей.. – Донецк, 1998.

13. Фаст Дж. Язык тела. – М., 1995.

14. Честара Дж. Деловой этикет. Паблик рилейшнз. – М., 1997.

15. Штангль А. Язык тела. Распознавание людей в профессиональной и обыденной жизни. – М., 1988.

16. Этикет от А. до Я / Авт-сост И.Е. Гусев. – Мн., 1999.