6. Графічний метод

А

1. Під статистичним графіком розуміють:

а) будь-яке графічне зображення;

б) форма раціонального, наочного викладу статистичних даних про явища і процеси суспільного життя;

в) спосіб наочного зображення і узагальнення статистичних даних про соціально економічні явища і процеси через геометричні образи, малюнки або схематичні карти;

г) просту ілюстрацію текстової чи табличної форми показу статистичних даних.

2. До основних елементів статистичних графіків відносять:

а) підмет;

б) присудок;

в) рядки;

г) графи;

д) правильної відповіді не запропоновано.

3. Засобами просторових орієнтирів статистичних графіків є:

а) декартова система координат;

б) полярна система координат;

в) графічні або контурні карти;

г) всі вище перераховані варіанти відповідей правильні.

4. До статистичних графіків відносять:

а) організаційні схеми;

б) графіки промислових процесів;

в) графіки математичних функцій;

г) правильної відповіді не запропоновано.

5. Під полем графіка розуміють:

а) поле, де кожному елементу сукупності відповідає точка, а всі елементи утворюють певне скупчення точок;

б) простір, на якому розміщують геометричні або інші графічні знаки;

в) правильної відповіді не запропоновано.

6. Якими повинні бути пропорції сторін поля графіка?

а) графіки доцільно будувати квадратної форми;

б) графіки здебільшого бувають прямокутної форми;

в) статистичні дані графічно зображають у вигляді рівностороннього трикутника;

г) всі вищеперераховані варіанти відповідей правильні.

7. Для графічного зображення даних на графіках з нерівними сторонами поля на практиці найчастіше використовується формат з відношенням короткої і довгої сторін поля:

а) від 1:1,50 до 1:2,00;

б) від 1:1,25 до 1:1,50;

г) від 1:1,30 до 1:1,50.

8. Під координатною сіткою в прямокутній системі координат розуміють:

а) сукупність паралельних та вертикальних ліній;

б) сукупність концентричних кіл;

в) сукупність паралельних та вертикальних ліній, які покривають поле графіка в межах осей координат.

9. Під координатною сіткою в полярній системі координат розуміють:

а) сукупність концентричних кіл;

б) сукупність паралельних та вертикальних ліній;

в) осі координат;

г) сукупність концентричних кіл з центром у центрі обертання.

10. Основою або мовою статистичних графіків є:

а) графічні образи;

б) поле графіка;

в) просторові і масштабні орієнтири;

г) експлікація;

11. Найбільш ефективним використання полярної системи координат є при зображенні:

а) розподілу елементів сукупності;

б) сезонних та циклічних коливань;

в) динаміки явищ і процесів;

г) взаємозв’язків явищ.

12. У полярній системі координат положення будь-якої точки визначається:

а) двома координатами: відстанню певної точки від полюса і кутом між полярною віссю і прямою, яка з’єднює полюс з цією точкою;

б) довжиною двох перпендикулярів, опущених з цієї точки на вісь абсцис і ординат;

в) відстанню певної точки від центра обертання;

г) кутом між полярною віссю і прямою, яка з’єдную центр обертання з цією точкою;

13. Просторові орієнтири використовують для:

а) словесних пояснень змісту графіка і його основних елементів;

б) визначення порядку розміщення графічних знаків у полі графіка;

в) визначення розмірів і інших графічних знаків;

г) графічного відображення статистичних даних;

д) розміщення геометричних знаків у просторі.

14. Кут нахилу відрізків прямих ліній, що з’єднюють крапки на графіках, відображує:

а) розмір, величину, рівень явища чи його ознаки;

б) виразність і зміст явища;

в) інтенсивність, ступінь зміни явища чи його ознаки у часі чи просторі.

15. Негеометричні знаки-символи застосовують при побудові діаграм:

а) стовпчикових;

б) секторних;

в) стрічкових;

г) фігурних.

16. При побудові фігурних діаграм масштаби діаграм зображають:

а) знаками-символами різних розмірів;

б) різною кількістю знаків-символів одинкового розміру;

в) всі вищеперераховані варіанти відповідей правильні.

17. Графічні образи – це:

а) крапки;

б) відрізки прямих ліній;

в) площинні геометричні фігури;

г) силуети, малюнки;

д) всі вищеперераховані варіанти відповідей правильні.

18. Площини кругів або квадратів, які відображають розміри явищ, що порівнюють, відносяться як:

а) корені квадратні з радіусів або корені квадратні сторін відповідних кругів або квадратів;

б) радіуси або сторони відповідних кругів або квадратів;

в) квадрати радіусів або квадрати сторін відповідних кругів або квадратів.

19. Для зображення показників круговими або квадратними діаграмами необхідно визначити радіуси кругів або сторони квадратів, для чого:

а) добути корені квадратні з величин показників;

б) піднести до квадрату величини показників;

в) правильної відповіді не запропоновано.

20. Масштабні орієнтири застосовують для:

а) визначення порядку розміщення графічних знаків у полі графіка;

б) визначення розмірів геометричних та інших графічних знаків;

в) розміщення геометричних та інших графічних знаків у просторі;

г) пояснення змісту і основних елементів графіка.

21. Функціональною називають шкалу, у якої:

а) рівним графічним інтервалам відповідають нерівні числові інтервали;

б) рівним графічним інтервалам відповідають рівні числові інтервали;

в) правильної відповіді не запропоновано.

22. На логарифмічній шкалі відлік починають від:

а) 1;

б) 0;

в) 10.

23. Експлікація графіка застосовується для:

а) визначення порядку розміщення графічних знаків у полі графіка;

б) визначення розмірів геометричних та інших графічних знаків;

в) розміщення геометричних та інших графічних знаків у просторі;

г) пояснення змісту і основних елементів графіка.

24. Ярлики – це:

а) пояснювальні надписи, що знаходяться на самому графіку;

б) примітки, в яких вказують джерела статистичних даних та розкривається зміст і методика їх одержання;

в) умовні позначення, що спеціально винесені за межі графічного образу.

25. Легенди – це:

а) пояснювальні надписи, що знаходяться на самому графіку;

б) примітки, в яких вказують джерела статистичних даних та розкривається зміст і методика їх одержання;

в) умовні позначення, що спеціально винесені за межі графічного образу.

26. За видом поля статистичні графіки поділяють на:

а) графіки рядів розподілу, графіки рядів динаміки, графіки взаємозв’язку і графіки порівняння;

б) діаграми і статистичні карти;

в) графіки крапкові, лінійні, площинні, просторові (об’ємні) і зображальні (фігурні);

г) графіки у прямокутній і у полярній системі координат;

д) графіки з рівномірними, нерівномірними і змішаними шкалами.

27. За функціонально-цільовим призначенням статистичні графіки поділяють на:

а) графіки рядів розподілу, графіки рядів динаміки, графіки взаємозв’язку і графіки порівняння;

б) діаграми і статистичні карти;

в) графіки крапкові, лінійні, площинні, просторові (об’ємні) і зображальні (фігурні);

г) графіки у прямокутній і у полярній системі координат;

д) графіки з рівномірними, нерівномірними і змішаними шкалами.

28. При побудові огіви :

а) на осі абсцис відкладають кумулятивні частоти або частки, а по осі ординат – межі інтервалів ряду розподілу;

б) на осі абсцис відкладають інтервали групувань у вигляді відрізків, а на осі ординат – кумулятивні частоти або частки;

в) на осі абсцис відповідно до прийнятого масштабу відкладають нижню і верхню межі інтервалів, а на осі ординат – частоти або частки.

29. Коли розподіл зображувальних явищ за адміністративними районами немає великого значення, тоді використовують;

а) ізолінійні картограми;

б) центрограми;

в) фонові картограми;

г) крапкові картограми;

д) картодіаграми;

30. Центрограма – це:

а) схематична географічна карта, на якій розподіл зображуваних явищ по території дається за допомогою розмальовування, штрихування або крапок;

б) контурна карта, на якій розміщено короткі цифрові таблиці з інформацією про історико-географічний розвиток і розміщення явища;

в) статистичний графік, на якому явища зображають на контурній картів за допомогою знаків-символів у вигляді стовпчиків, квадратів, кругів тощо, а величина знаку залежить від розміру явища

В

1

Групи працюючих за розміром зарплати, грн.	Чисельність працюючих осіб
1000-1200	100
1200-1400	200
1400-1600	250
1600-1800	150
1800-2000	50

Яким буде медіанне значення зарплати? Медіану визначити графічним способом.

а) 1460 грн.;

б) 1280 грн.;

в) 1610 грн.

2

Групи працюючих за розміром зарплати, грн.	Чисельність працюючих осіб
1000-1200	100
1200-1400	200
1400-1600	250
1600-1800	150
1800-2000	50

Яким буде модальне значення зарплати? Моду визначити графічним способом.

а) 1650 грн.;

б) 1470 грн.;

в) 1290 грн.

3

Групи працюючих за розміром зарплати, грн.	Чисельність працюючих осіб
1000-1200	250
1200-1400	200
1400-1600	150
1600-1800	100
1800-2000	50

Яким буде медіанне значення зарплати? Медіану визначити графічним способом.

а) 1150 грн.;

б) 1450 грн.;

в) 1330 грн.

4

Групи працюючих за розміром зарплати, грн.	Чисельність працюючих осіб
1000-1200	100
1200-1400	200
1400-1600	250
1600-1800	150
1800-2000	50

Яким буде модальне значення зарплати? Моду визначити графічним способом.

а) 1390 грн.;

б) 1170 грн.;

в) 1450 грн.

5

Групи працюючих за розміром зарплати, грн.	Чисельність працюючих осіб
1000-1200	200
1200-1400	250
1400-1600	150
1600-1800	100
1800-2000	50

Яким буде медіанне значення зарплати? Медіану визначити графічним способом.

а) 1340 грн.;

б) 1460 грн.;

в) 1180 грн.

6

Групи працюючих за розміром зарплати, грн.	Чисельність працюючих осіб
1000-1200	200
1200-1400	250
1400-1600	150
1600-1800	100
1800-2000	50

Яким буде модальне значення зарплати? Моду визначити графічним способом.

а) 1440 грн.;

б) 1050 грн.;

в) 1270 грн.

7

Групи працюючих за розміром зарплати, грн.	Чисельність працюючих осіб
1000-1200	50
1200-1400	150
1400-1600	200
1600-1800	250
1800-2000	100

Яким буде медіанне значення зарплати? Медіану визначити графічним способом.

а) 1460 грн.;

б) 1670 грн.;

в) 1810 грн.

8

Групи працюючих за розміром зарплати, грн.	Чисельність працюючих осіб
1000-1200	50
1200-1400	150
1400-1600	200
1600-1800	250
1800-2000	100

Яким буде модальне значення зарплати? Моду визначити графічним способом.

а) 1700 грн.;

б) 1050 грн.;

в) 1270 грн.

9

Групи працюючих за розміром зарплати, грн.	Чисельність працюючих осіб
1000-1200	150
1200-1400	200
1400-1600	250
1600-1800	100
1800-2000	50

Яким буде медіанне значення зарплати? Медіану визначити графічним способом.

а) 1230 грн.;

б) 1420 грн.;

в) 1640 грн.

10

Групи працюючих за розміром зарплати, грн.	Чисельність працюючих осіб
1000-1200	150
1200-1400	200
1400-1600	250
1600-1800	100
1800-2000	50

Яким буде модальне значення зарплати? Моду визначити графічним способом.

а) 1250 грн.;

б) 1680 грн.;

в) 1450 грн.

11

Групи працюючих за розміром зарплати, грн.	Чисельність працюючих осіб
1000-1200	50
1200-1400	100
1400-1600	150
1600-1800	200
1800-2000	250

Яким буде медіанне значення зарплати? Медіану визначити графічним способом.

а) 1470 грн.;

б) 1680 грн.;

в) 1850 грн.

12

Групи працюючих за розміром зарплати, грн.	Чисельність працюючих осіб
1000-1200	50
1200-1400	100
1400-1600	150
1600-1800	200
1800-2000	250

Яким буде модальне значення зарплати? Моду визначити графічним способом.

а) 1520 грн.;

б) 1530 грн.;

в) 1830 грн.

13

Групи працюючих за розміром зарплати, грн.	Чисельність працюючих осіб
1000-1200	200
1200-1400	250
1400-1600	50
1600-1800	100
1800-2000	150

Яким буде медіанне значення зарплати? Медіану визначити графічним способом.

а) 1260 грн.;

б) 1430 грн.;

в) 1620 грн.

14

Групи працюючих за розміром зарплати, грн.	Чисельність працюючих осіб
1000-1200	200
1200-1400	250
1400-1600	50
1600-1800	100
1800-2000	150

Яким буде модальне значення зарплати? Моду визначити графічним способом.

а) 1180 грн.;

б) 1240 грн.;

в) 1490 грн.

15

Групи працюючих за розміром зарплати, грн.	Чисельність працюючих осіб
1000-1200	100
1200-1400	200
1400-1600	50
1600-1800	250
1800-2000	150

Яким буде медіанне значення зарплати? Медіану визначити графічним способом.

а) 1620 грн.;

б) 1870 грн.;

в) 1560 грн.

16

Групи працюючих за розміром зарплати, грн.	Чисельність працюючих осіб
1000-1200	100
1200-1400	200
1400-1600	50
1600-1800	250
1800-2000	150

Яким буде модальне значення зарплати? Моду визначити графічним способом.

а) 1580 грн.;

б) 1730 грн.;

в) 1980 грн.

17

Групи банків за розміром загальних активів, млн.грн.	Чисельність банків
50-100	10
100-150	20
150-200	40
200-250	25
250-300	5

Яким буде медіанне значення активів? Медіану визначити графічним способом.

а) 180 млн.грн.;

б) 250 млн.грн.;

в) 140 млн.грн.

18

Групи банків за розміром загальних активів, млн.грн.	Чисельність банків
50-100	10
100-150	20
150-200	40
200-250	25
250-300	5

Яким буде модальне значення активів? Моду визначити графічним способом.

а) 120 млн.грн.;

б) 180 млн.грн.;

в) 210 млн.грн.

19

Групи банків за розміром загальних активів, млн.грн.	Чисельність банків
50-100	40
100-150	25
150-200	20
200-250	10
250-300	5

Яким буде медіанне значення активів? Медіану визначити графічним способом.

а) 160 млн.грн.;

б) 90 млн.грн.;

в) 120 млн.грн.

20

Групи банків за розміром загальних активів, млн.грн.	Чисельність банків
50-100	40
100-150	25
150-200	20
200-250	10
250-300	5

Яким буде модальне значення активів? Моду визначити графічним способом.

а) 60 млн.грн.;

б) 90 млн.грн.;

в) 120 млн.грн.

21

Групи банків за розміром загальних активів, млн.грн.	Чисельність банків
50-100	25
100-150	40
150-200	20
200-250	10
250-300	5

Яким буде медіанне значення активів? Медіану визначити графічним способом.

а) 130 млн.грн.;

б) 160 млн.грн.;

в) 80 млн.грн.

22

Групи банків за розміром загальних активів, млн.грн.	Чисельність банків
50-100	25
100-150	40
150-200	20
200-250	10
250-300	5

Яким буде модальне значення активів? Моду визначити графічним способом.

а) 140 млн.грн.;

б) 120 млн.грн.;

в) 190 млн.грн.

23

Групи банків за розміром загальних активів, млн.грн.	Чисельність банків
50-100	10
100-150	20
150-200	25
200-250	40
250-300	5

Яким буде медіанне значення активів? Медіану визначити графічним способом.

а) 190 млн.грн.;

б) 160 млн.грн.;

в) 210 млн.грн.

24

Групи банків за розміром загальних активів, млн.грн.	Чисельність банків
50-100	10
100-150	20
150-200	25
200-250	40
250-300	5

Яким буде модальне значення активів? Моду визначити графічним способом.

а) 160 млн.грн.;

б) 140 млн.грн.;

в) 120 млн.грн.

25

Групи банків за розміром загальних активів, млн.грн.	Чисельність банків
50-100	25
100-150	40
150-200	5
200-250	20
250-300	10

Яким буде медіанне значення активів? Медіану визначити графічним способом.

а) 130 млн.грн.;

б) 170 млн.грн.;

в) 90 млн.грн.

26

Групи банків за розміром загальних активів, млн.грн.	Чисельність банків
50-100	25
100-150	40
150-200	5
200-250	20
250-300	10

Яким буде модальне значення активів? Моду визначити графічним способом.

а) 160 млн.грн.;

б) 120 млн.грн.;

в) 140 млн.грн.

27

Групи банків за розміром загальних активів, млн.грн.	Чисельність банків
50-100	20
100-150	40
150-200	5
200-250	10
250-300	25

Яким буде медіанне значення активів? Медіану визначити графічним способом.

а) 190 млн.грн.;

б) 140 млн.грн.;

в) 160 млн.грн.

28

Групи банків за розміром загальних активів, млн.грн.	Чисельність банків
50-100	20
100-150	40
150-200	5
200-250	10
250-300	25

Яким буде модальне значення активів? Моду визначити графічним способом.

а) 170 млн.грн.;

б) 210 млн.грн.;

в) 120 млн.грн.

29

Групи банків за розміром загальних активів, млн.грн.	Чисельність банків
50-100	5
100-150	10
150-200	20
200-250	25
250-300	40

Яким буде медіанне значення активів? Медіану визначити графічним способом.

а) 230 млн.грн.;

б) 190 млн.грн.;

в) 260 млн.грн.

30

Групи банків за розміром загальних активів, млн.грн.	Чисельність банків
50-100	5
100-150	10
150-200	20
200-250	25
250-300	40

Яким буде модальне значення активів? Моду визначити графічним способом.

а) 210 млн.грн.;

б) 270 млн.грн.;

в) 240 млн.грн.