Тема № 4: Вплив людини на флору

1. Діяльність людини як фактор впливу на рослинний покрив і флору.

2. Рослинні угруповання, що виникли під впливом людини.

3. Основні причини зміни аборигенних фракцій флор на сучасному етапі.

4. Трансформація структури аборигенних фракцій флор.

5. Синантропізація флор.

1. Діяльність людини як фактор впливу на рослинний покрив і флору.

Протягом тривалого часу розвиток рослинного покриву знаходився у рівновазі з природними факторами оточуючого середовища. Тільки на останньому етапі розвитку рослинного світу з’явилася людина і її діяльність поступово стала важливим фактором впливу на рослинний покрив. Але в різних регіонах земної кулі це відбувалось в різний час. Першим цей вплив простежується в регіонах древніх цивілізацій: Передня Азія, Середземномор’я, Китай. В цей час природа Центральної Європи ще залишалась недоторканою. Тут люди мешкали в період плейстоцену – під час потепління. З’явились вони і після останнього зледеніння, займались переважно мисливством та збиральництвом і суттєвого впливу на рослинний покрив це не мало. В цей період вільні від лісу території займали не більше 5-10%: вздовж морських берегів (дюни і луки на засолених грунтах), скелі, кам’янисті відслонення, болота.

Більш-менш помітно людина почала впливати на рослинний покрив після переходу до землеробства і скотарства (неоліт) – 6000-4000 р. назад. Незважаючи на примітивність знарядь праці люди навчились зріджувати і зводити ліси: кільцюванням дерев і випалюванням. Через виснаження досить швидко від цих ділянок вони відмовлялись і розчищали інші, а покинуті землі знову заростали лісом характерним для цього періоду (пізній теплий час) – мішаний дубовий ліс. Такий цикл відновлення лісу, тривав 200-400 років.

Значною мірою зведенню і зрідженню лісів сприяв випас домашніх тварин: корови, вівці, кози, свині – харчувались в лісі. Це було і ще якихось 200-300 років тому. Внаслідок випасу пошкоджувався і знищувався підріст деревних порід і чагарників, зявлялись прогалини, які виникали внаслідок падіння старих дерев, вони не заростали лісом, а швидко заростали трав’янистими рослинами, особливо злаками, які володіли цінними кормовими властивостями, а це дозволяло випасати більшу кількість худоби, що ще більше впливало на оточуючий ліс і приводило до збільшення галявин. Відбувалась певна селекція видового складу: перевагу отримували види стійкі до витоптування, до пошкоджень які наносили тварини і ті, що не поїдались худобою. Внаслідок цього значна частина лісів мала так званий парковий характер.

Крім того людина почала проводити цілеспрямований відбір окремих деревних порід. Впливало на структуру деревостанів і безсистемне вирубування деревини як джерела топлива. У зв’язку з цим вже у 14-15 ст. з’явились перші закони про впорядкуванння використання деревини.

2. Рослинні угруповання, які виникли під впливом людини

Екстенсивний випас худоби привів до виникнення нових рослинних угруповань:

Малопродуктивні вигони і луки виникли внаслідок випасу спряженого з виносом з грунту поживних речовин. Тут концентрувались невимогливі до поживності грунту і стійкі до випасу види, які на багатих грунтах не витримують конкуренції з евтрофними та мезотрофними видами, а в лісах не витримують затінення.

На сухих вапнякових грунтах розвивались так звані ксеротермні луки, де знайшли притулок багато видів кам’янистих вапнякових відслонень, причорноморські, середземноморські.

Справжні луки з’явились порівняно недавно. У Центральній Європі їх цілеспрямовано формували римляни. В заплавах річок вирубували вільшняки, тут виникали осокові болота, а після сінокосіння на їх місці – вологі луки. Періодичні затоплення сприяли привнесенню поживних речовин. Такі зміни відбуваються досить швидко – за десяток років. В багатьох регіонах луки формувались внаслідок осушення.

Ще один тип угруповань, який виник під впливом людини називається сегетальним – вони формуються в посівах культурних рослин. Землеробством у Центральній Європі почали займатись 5000-6000 років тому і з першими культурними рослинами з’явились і бур’яни які засмічували їхні посіви. Прийшли вони з регіонів звідки „родом” ці культурні рослини: Передня Азія, Середземномор’я. Першими такими видами були: волошка синя, кукіль звичайний, різні види маку, сокирки польові, ромашка лікарська, талабан польовий, рутка лікарська. Деякі з сегетальних рослин – представники дикорослої флори Центральної Європи. Вони росли на багатих азотом грунтах – по краях водойм, тощо. У природних ландшафтах вони відіграють незначну роль, але на оброблювальних грунтах рясно розвивались: лобода біла, гірчак, зірочник середній, м’ята польова. Відомі також бур’яни які потрапили до нас порівняно недавно, внаслідок розвитку транспортних шляхів, здичавіння – галінсога дрібноцвіта та ін.

Рудеральні угруповання: до цієї групи належать угруповання, які ростуть на смітниках, пустирях, біля покинутих жител, на удобрених узбіччях доріг. Ці місця багаті передусім на азот, а також інші поживні речовини, проте час від часу сильно висихають. Своїм існуванням такі угруповання зобов’язані тільки діяльності людини. Вперше вони з’явились коли людина перейшла до осідлого способу життя і розведення худоби.

У непорушених природних ландшафтах також є ділянки багаті азотом, але їх небагато. Вони трапляються берегами річок, озер де накопичуються і пергнивають рослинні рештки. Тут і зростали більшість рудералів: кропива дводомна, лобода біла і сиза, щавель туполистий, пижмо, полин звичайний, будяки пониклий і кучерявий, осот польовий. Серед рудералів також є як археофіти так і неофіти. До перших належать чортополох колючий, лопух великий, синяк звичайний, кропива жалка, собача кропива звичайна, ячмінь мишачий. Представники неофітів це різні види щириці, сухоребрики, ромашка пахуча.

Деякі адвентивні рослини проникають і до складу природних чи близьких до природних угруповань: елодея, аїр болотний. В лісові угруповання – тільки розрив-трава дрібноквіта).

Таким чином людина в результаті своєї діяльності створює багато нових місцезростань а значить і нових рослинних угруповань: сухі малопродуктивні луки, пустоші, сегетальні і рудеральні угруповання.