3. Основні причини зміни аборигенних фракцій флор на сучасному етапі.

Досить тривалий період господарська діяльність людини в кінцевому підсумку приводила до збагачення флори тих чи інших регіонів за рахунок адвентивних (заносних) видів. Максимального рівня різноманіття флори було досягнуто в кінці 19 ст.

Згодом в результаті інтенсифікації сільського господарства, меліоративних робіт з’явились перші ознаки збіднення флори. Особливо посилився цей процес після 50-х років 20 ст. у зв’язку з масовим застосуванням гербіцидів і зростанням технічних можливостей сільськогосподарських знарядь виробництва. В деяких країнах ці зміни задокументовані. Так, в Нідерландах 37 % видів вимерли, стали дуже рідкісними або ж знаходяться на межі зникнення. В 1900 році на 1км² тут зростало 120 видів, а зараз тільки 70. За цей період кількість місцезнаходжень нині рідкісних видів знизилась на 80%.

Таким чином екстенсивне ведення господарства сприяло збагаченню флори: однократні укоси неудобрених лук, екстенсивний випас худоби, оранка і вирощування сільськогосподарських культур без внесення добрив гербіцидів та пестицидів.

Причини збіднення флори різні, але в цьому відношенні слід мати на увазі, що рідко лише одна причина відіграє вирішальну роль в процесі зникнення виду з певної території. Як правило кілька причин діють разом і часто при цьому посилюють одна одну. Це питанння детально вивчене для землі Шлезвіг-Гольштейн (Німеччина). Для 402 видів встановлені причини зникнення або скорочення чисельності:

• від прямого руйнування життєвого простору постраждали 215 видів

• в результаті інтенсифікації сільськогосподарського виробництва – 134 види

• внаслідок проведення меліоративних робіт – 109 видів

• через застосування гербіцидів – 47 видів

• від змін у веденні лісового господарства – 46 видів

• внаслідок проведення заходів по захисту берегів – 40 видів

• в результаті створення штучних водойм – 29 видів

• внаслідок туристично-рекреаційної діяльності – 25 видів

• в результаті розробки корисних копалин (особливо відкритим кар’єрним способом) – 12 видів

• в результаті збору населенням (як лікарських, декоративних рослин, тощо) – 4 види.

Отже основна причина це руйнування життєвого простору існування виду: забудова, розорювання степів і лук, вирубування лісів. До зникнення видів призводить і евтрофікація грунтів та водойм. Рослини нітрофікованих грунтів дуже високопродуктивні, швидко захоплюють нові місцезростанння і витісняють оліготрофні та мезотрофні види. Головна причина евтрофікації грунтів та водойм – внесення добрив при вирощуванні сільськогосподарських культур.

Ще одна причина зникнення видів – випасання худоби, при якому відбуваються зміна структури грунту. Від цього фактора страждають передусім лучні та степові види.

Рекреація та збір населенням декоративних та лікарських рослин впливають передусім на флору околиць великих міст. При цьому найбільше «страждають» ранньовесняні види.

У цілому процент зниклих видів обернено пропорційний розміру території і прямо пропорційний ступеню антропогенного впливу. Так флора Німеччини втратила 2,4% видів, Нідерландів – 3,6%, Бельгії – 4,8%. Значно вищий відсоток видів, які зникли з території міст та їх околиць: за 150 років з флори м. Варшава зникло 15% видів, Цюріха – 13%, флора Берліна за 100 років втратила 124 види.