- •Черкаси – 2009
- •Тема 1. Макроекономіка як наука………………………………………………………...8
- •Тема 2. Національне рахівництво. Основні макроекономічні показники……….……21
- •Тема 3. Циклічні коливання і кризи в економіці………………………………….……39
- •Тема 4. Споживання, заощадження та інвестиції………………………………………56
- •Тема 5. Макроекономічна рівновага. Сукупний попит та сукупне пропонування…..73
- •Тема 6. Фінанси. Фіскальна політика………………….………………………………..82
- •Тема 7. Грошово-кредитна політика…………………………………………………….93
- •Тема 8. Механізм зовнішньоекономічної діяльності…………………………………110
- •Тема 9. Ринок праці та соціальна політика……………………………………………124
- •Тема 10. Економічна динаміка…………………………………………………………138
- •Тема 11. Держава в системі макроекономічного регулювання………………………151
- •Тема 1. Макроекономіка як наука
- •1.1. Історія розвитку макроекономічної науки
- •1.2. Поняття макроекономіки як науки
- •1.3. Суб'єкти, об'єкт та предмет макроекономіки
- •1.4. Економічні системи та їх особливості
- •1.5. Методологія макроекономіки та макроекономічне моделювання
- •Тема 2. Національне рахівництво. Основні макроекономічні показники
- •2.1. Моделі економічного кругообігу
- •2.2. Система національних рахунків як нормативна база макроекономічного рахівництва
- •2.3. Основні макроекономічні показники
- •2.4. Методи обчислення ввп за снр. Цінові індекси
- •2.5. Номінальний та реальний ввп, дефлятор ввп
- •Тема 3. Циклічні коливання і кризи в економіці
- •3.1. Циклічність як форма економічного розвитку
- •3.2. Інфляція та її наслідки. Антиінфляційна політика
- •3.3. Зайнятість та безробіття
- •Тема 4. Споживання, заощадження та інвестиції
- •4.1. Споживання та заощадження як функції доходу
- •4.2. Недоходні фактори споживання та заощадження
- •4.3. Сукупний попит на інвестиції. Мультиплікатор інвестицій
- •Тема 5. Макроекономічна рівновага. Сукупний попит та сукупне пропонування
- •5.1. Сукупний попит, фактори впливу, крива сукупного попиту
- •5.2. Сукупне пропонування, фактори впливу, крива сукупної пропозиції
- •5.3. Рівновага сукупного попиту та сукупної пропозиції
- •Тема 6. Фінанси. Фіскальна політика
- •6.1. Сутність фінансів та державний бюджет
- •6.2. Податкова система. Крива Лаффера
- •6.3. Фіскальна політика держави
- •Тема 7. Грошово-кредитна політика
- •7.1. Сутність грошей, їх роль та функції
- •7.2. Грошова маса та грошові агрегати, рівняння обігу
- •7.3. Попит та пропозиція на гроші
- •7.4. Кредитно-банківська система та механізм монетарної політики
- •7.5. Депозитний та грошовий мультиплікатор
- •7.6. Небанківські фінансово-кредитні установи
- •Тема 8. Механізм зовнішньоекономічної діяльності
- •8.1. Світове господарство та показники відкритості економіки
- •8.2. Міжнародний поділ праці
- •8.3. Форми міжнародних економічних відносин. Платіжний баланс країни
- •8.4. Валютний ринок та валютний курс
- •8.5. Зовнішньоекономічна політика
- •Тема 9. Ринок праці та соціальна політика
- •9.1. Ринок праці та механізм його функціонування
- •9.2. Крива Філліпса
- •9.3. Рівень життя та показники, що його визначають. Крива Лоренца
- •9.4. Економічна нерівність та політика соціального захисту населення
- •Тема 10. Економічна динаміка
- •10.1. Суть економічного зростання та його основні протиріччя
- •10.2. Джерела економічного зростання та крива виробничих можливостей
- •10.3. Фактори економічного зростання
- •1. Фактори пропозиції
- •2. Фактори попиту
- •3. Фактори розподілу
- •10.4. Моделі економічного зростання
- •Тема 11. Держава в системі макроекономічного регулювання
- •11.1. Роль держави в ринковій економіці
- •11.2. Основні положення класичної теорії
- •11.1. Загальна економічна рівновага в класичній концепції
- •11.3. Кейнсіанська теорія
- •11.4. Альтернативні концепції макроекономічного регулювання
- •Список використаних джерел Основна:
- •Додаткова:
- •Про автора
- •Опорний конспект лекцій та практичних завдань
- •18000, М. Черкаси, вул. Смілянська, 2
10.2. Джерела економічного зростання та крива виробничих можливостей
Щодо теорії економічного зростання, то її основна проблема формується так: яким чином можна збільшити обсяг виробничих потужностей або, іншими словами, що потрібно зробити для збільшення потенційного рівня ВВП. Відповідно до цього економічне зростання графічно можна передати зміщенням праворуч кривої виробничих можливостей (рис. 9.1.).
Усі рішення в економіці приймаються в умовах обмеженості, дефіциту ресурсів. Розглянемо найпростішу модель гіпотетичної економіки, яка використовує власні обмежені природні й людські ресурси на виробництво лише двох видів товарів: засобів виробництва і предметів споживання.
Кількість наявних ресурсів і рівень розвитку виробничих сил вважаємо незмінними.
Крива AD (рис. 10.1.) називається межею виробничих можливостей. Будь-яка точка на цій кривій показує максимальну кількість одиниць засобів виробництва і предметів споживання, які виробляються при повному й ефективному використанні ресурсів у економіці.
Крива виробничих можливостей відображає взаємодію чинників економічного зростання.
Якщо усі ресурси вкласти у виробництво засобів виробництва (точка А) то вироблятимуться тільки засоби виробництва. Якщо усі ресурси вкласти у виробництво предметів споживання, то буде вироблена тільки певна їх кількість (точка D).
Будь-які точки на кривій виробничих можливостей показують ефективне використання чинників економічного зростання.
Коли економіка перебуває у стані, якому відповідає точка F чи будь-яка інша точка нижче кривої виробничих можливостей, то в економіці або є невикористані ресурси, або вони використовуються неефективно.
З асоби
в иробництва К
А
B • M
C
•F
D N Предмети споживання
Рис. 10.1. Крива виробничих можливостей
Точка М лежить вище межі виробничих можливостей, тому рівень виробництва, який відповідає цій точці, недосяжний при даному рівні розвитку виробничих потужностей.
Точки В і С на кривій відповідають різним комбінаціям засобів виробництва та предметів споживання. Пересуваючись уздовж кривої з точки В у точку С, слід відмовитися від виробництва певної кількості одиниць засобів виробництва для того, щоб виробити додаткову кількість одиниць предметів споживання. Отже, ця модель ілюструє поняття альтернативної вартості.
Кількість одиниць товару, якою необхідно пожертвувати заради виробництва однієї додаткової одиниці іншого товару, називають вартістю втрачених можливостей або альтернативною вартістю.
За допомогою даної моделі можна розглянути три основні питання економіки, до яких зводиться проблема вибору: Що виробляти? Як виробляти? Для кого виробляти? При вирішенні цих питань керуються принципом альтернативної вартості.
Економічне зростання можна зобразити як переміщення кривої виробничих можливостей праворуч (рис.10.1. ), тобто від AD до KN. Можливість такого переміщення забезпечує приріст кількості та якості ресурсів, а також удосконалення технології.