2.6 Економічні аспекти керування якістю продукції

Теоретичні викладки і практичний досвід показують, що діяльність з підвищення якості не обов`язково сприяє економічному успіху. Тому подібна діяльність повинна оцінюватися з позицій господарського прибутку, тобто необхідна оцінка прибутковості заходів з підвищення якості.

Встановлено, що зниження якості на 10% відносно світового рівня призводить до зниження ціни на 15-25%, погіршення параметрів якості на 15-25%спричиняє зниження ціни на 40-50%, а зниження якості на 40-50%відносно світового рівня взагалі виключає можливість продажу виробів на світовому ринку.У той же самий час підвищення якості на 10-20% порівняно зі світовим рівнем дозволяє підвищити ціну виробу на 30-40%.

Значення керування якістю для підприємства доведено рядом емпірічних досліджень, але на практиці виявлено також і негативні приклади, коли підприємства не досягли успіху всупереч інтенсивним зусиллям з підвищення якості. Звідси випливає небхідність перспективного оцінювання капіталовкладень у відповідні заходи.

Класифікація відповідних витрат базується на трьох підходах:

-розподіл витрат на конкретні дії,

- розподіл з орієнтацією на ефективність,

- облік витрат щодо окремих дефектів.

Конкретні дії складаються з технічного обслуговування, контролю та наслідків дефектів. В залежності від місця виявлення цих дефектів їх поділяють на внутрішні (витрати на додаткову обробку) і зовнішні (усунення дефектів у споживача).

Орієнтація на ефективність - це виокремлення відповідності від невідповідності товару вимогам клієнта. В цю категорію входять заходи з подальшого усунення дефектів і попередження ризиків їх виникнення. Виробництво невідповідних вимогам товарів – це витрата ресурів впустую. Тут також мають місце зовнішні і внутрішні витрати.

Орієнтація на конкретні дефекти допомагає виявити конкретні причини появи цих дефектів і зосередити зусилля на їх усунення. Це робиться за допомогою аналізу витрат і вигод.

Процес забезпечення якості продукції охоплює всі етапи виробництва – від контролю сировини до аналізу споживання певних продуктів. Цей процес неможливо впроваджувати без комп`ютерних технологій. Нижче буде розглянуто використання комп`ютерних технологій для розв`язання таких задач:

1. економічне обгрунтування рівня якості продукції;

2. визначення рівня значимості різних чинників, що впливають на якість харчової продукції;

Для розв`язання першої задачі запропонована математична модель, яка визначає залежність між можливими прибутками від підвищення якості і витратами на досягнення цієї якості.

Побудова моделі має починатися з вивчення ринку збуту досліджуваної продукції. Вихідними даними для створення моделі є:

визначення “ніші ринку” і об`єму продажу на цьому ринку (нинішній або прогнозований) — Vo;

визначення об`єму продажу на цьому ринку аналогічної продукції, яка реалізується за вищими цінами Vв і за нижчими Vн.

Якщо Vв  Vo , то це означає, що ринок згоден платити за високу якість більшу ціну, тобто в разі підвищення якості ми зможемо збільшити ціну на продукцію.

Якщо Vв< Vo, то збільшення прибутків у разі підвищення якості буде досягатись в основному внаслідок збільшення не ціни, а об`єму продажу продукції, але це потребуватиме додаткових витрат на рекламу, розширення торговельної мережі тощо.

З іншого боку, якщо Vо Vн, то в разі підвищення якості ми реально будемо претендувати на розширення “ніші” за рахунок тих покупців, що забезпечують Vн, навіть у разі підвищення ціни. Якщо ж Vо< Vн, то розширення ринку може відбуватись тільки тоді, коли ціна залишиться на нинішньому рівні або підвищиться несуттєво.

Отже, може бути визначена стратегія одержання прибутків у разі підвищення якості. В загальному випадку прибуток буде дорівнювати

P = (N + N) (Ц + Ц) – R – Z,

де N – об`єм продукції досліджуваного виду, яка випускається зараз; N – збільшення об`єму; Ц – ціна за одиницю продукції; Ц – збільшення ціни; R – додаткові витрати на рекламу, розширення збутової мережі тощо; Z - витрати на підвищення якості.

Дослідивши зазначені показники, ми зможемо спрогнозувати ефективність запропонованих методів підвищення якості продукції.

Друга задача – визначення рівня значимості різних чинників, що впливають на якість продукції, – розв`язується методами факторного аналізу в такій послідовності:

конкретизується множина показників, які характеризують якість;

обирається об`єкт досліджень – конкретне підприємство або група підприємств;

серед усього переліку показників якості виокремлюються ті, за допомогою яких можна реалізувати вплив на якість досліджуваного продукту;

планується експеримент (складається план, визначається кількість, послідовність впливу, орієнтовно визначається, яка буде поверхня відгуку і под.);

проводиться експеримент;

визначається вагомість внеску окремих чинників у зміну поверхні відгуку;

визначається рівень значимості окремих показників.

Лабораторна робота №2