- •2. Держава, поняття, ознаки
- •3. Форми держави
- •4.Основні види державного устрою
- •5. Основні види державного режиму
- •2. Поняття права та основні ознаки
- •3. Право як особливий вид соціальних норм
- •9. Норма права: поняття та ознаки. 12.Структура правової норми
- •5. Поняття джерела права та їх система 6. Нормативно-правові акти як джерела права.
- •7. Систематизація законодавства
- •8. Система права та її структура
- •9. Реалізація норм права: поняття і форми 10.Застосування норм права
- •11.Тлумачення права: поняття, види та способи
- •12. Правовідносини: поняття і структура
- •13. Юр.Факти, види і їх значення
- •14. Правомірна поведінка та її види
- •15. Правопорушення як підстава юридичної відповідальності
- •16. Склад правопорушення, зміст його елементів
- •18.Загальне поняття юридичної відповідальності, її види та заходи
- •18. Цив. Право у
- •50. Право власності, зміст та форми
- •20. Об'єкти цивільно-правових відносин
- •21. Фізичні особи як суб'єкти цивільно-правових відносин
- •47. Юр.Особа
- •23. Порядок та способи виникнення юр.Осіб
- •24.. Поняття та способи припинення юр.Осіб
- •25. Поняття, ознаки та умови дійсності правочину. Види
- •26. Недійсність правочинів, види
- •52. Представництво, поняття, сфера та межі дії, види.
- •28. Поняття, форми і строк довіреності
- •29. Зобов’язання, структура
- •51. Укладення договору
- •31. Способи забезпечення виконання зобов’язань
- •32. Способи припинення цив. Зобов’язань
- •54. Підстави та умови ц-п від-ті, збитки
- •57. Шлюб: поняття, ознаки, умови, порядок укладання
- •Умови вступу до шлюбу
- •58. Особисті та майнові права і обов’язки подружжя.
- •32. Труд.Право у
- •34. Труд.Договір, умови та види
- •39. Види змін умов труд.Договору
- •36. Припинення труд.Договору
- •37. Розірвання труд.Договору працівником
- •38. Розірвання труд.Договору власником
- •39. Поняття і види робочого часу
- •44. Правове регулювання надурочних робіт
- •45. Поняття та види часу відпочинку
- •40. Відпустки: поняття, види та порядок надання
- •43. Труд.Дисципліна, дисц.Від-ть, види дисц. Стягнень
- •48. Заохочення
- •44. Поняття, умови та види мат. Від-ті
- •Види матеріальної відповідальності
- •50. Труд.Спори, види, порядок вирішення
- •61. Поняття і підстави адміністративної відповідальності.
- •62.Види адміністративних стягнень та їх зміст.
- •63.Поняття і структура кримінального права України
- •64. Поняття злочину, його ознаки та види
- •55. Складу злочину та зміст його елементів
- •65. Покарання та його мета. Види покарань
- •58. Стадії вчнення умисний злочин
- •59. Поняття та види співучасті у злочині
15. Правопорушення як підстава юридичної відповідальності
Питання про правопорушення та юридичну відповідальність тісно пов'язані з проблемою реалізації права та правових засобів спонукання до цього. Право реалізується тоді, коли дотримано правил, що викладені у йога нормах.
Норми не реалізуються в разі:
1) коли не виникає життєвої ситуації, яка б вимагала врегулювання у відповідності з нормою права. Регулююча можливість норми у цьому разі потенційно зберігається; в силу життєвих обставин вона залишається незатребуваною;
2)коли суб'єкт, маючи можливість самостійно обрати варіант поведінки в умовах, за яких додержання певної вимоги правової норми є передумовою здійснення суб'єктивного права, не додержує вимоги норми. Негативним правовим наслідком такої поведінки стає неможливість здійснити своє суб'єктивне право.
3) коли вимоги правової норми порушуються, хоча закон зобов'язує до їх дотримання. Саме у цьому випадку має місце правопорушення, нехтування вимогами норми права. Правопорушенням зачіпаються права та законні інтереси інших суб'єктів (громадян, юридичних осіб, держави та ін.). Відомо, що держава має таку можливість впливу на осіб, які ігнорують право, як примус. Важливою його формою є юридична відповідальність, яка застосовується до правопорушників.
Отже, правова відповідальність як спосіб спонукання до реалізації норми права пов'язана тоді, коли норма права не реалізується, а саме — з правопорушенням, яке є своєрідним викликом закону. Правопорушення — антипод правомірної поведінки.
Правопорушення — це особливий прояв поведінки, що відступає від виконання вимог норм права в умовах, коли вона мала б будуватися на їх основі, і в зв'язку із цим викликає відповідне реагування з боку держави у вигляді відповідальності, яка застосовується до правопорушника
Правопорушення в умовах законності та правопорядку є єдиною підставою притягнення до юридичної відповідальності.
склад правопорушення — це сукупність ознак, що характеризують у відповідності з законом певне діяння як правопорушення. Об'єкт правопорушення - ті суспільні відносини, які охороняються нормами права і на які посягає правопорушення. Об'єктивна сторона правопорушення - зовнішній акт суспільно небезпечного діяння, яке посягає на об'єкт, що охороняється нормами права, завдає йому шкоди чи створює загрозу заподіяння шкоди. Вона містить: дію чи бездіяльність, суспільно небезпечні та шкідливі наслідки, причинний зв'язок між ними, місце, час, спосіб, засоби, обставини та ситуацію скоєння правопорушення. Суб'єкт правопорушення - індивід чи колектив людей. Індивідуальний суб'єкт — фізична особа, яка є осудною і досягла певного віку. Фізичних осіб поділяють на громадян, осіб без громадянства та іноземних громадян. Осудність фізичної особи означає, що вона розуміє характер своїх дій і може керувати ними. Колективним суб'єктом правопорушення може бути юридична особа, державний орган, громадська та інші організації, дії яких пов'язані з колективним ухваленням рішень. Суб'єктивна сторона правопорушення - внутрішня психічна діяльність особи, пов'язана зі скоєнням правопорушення.
Суттєвим моментом для характеристики правопорушення як діяння з шкідливими наслідками є з'ясування причинного зв'язку між вчинком і завданою шкодою. Необхідність встановлення причинного зв'язку між вчинком і наслідком — обов'язкова передумова притягнення до юридичної відповідальності, що наголошується чинним законодавством. Відсутність такого зв'язку виключає відповідальність за наслідки. Правопорушення виступає як протиправне діяння (дія чи бездіяльність), матеріально виражені шкідливі наслідки якого знаходяться у причинному зв'язку з його вчиненням (яке породжує необхідний причинний зв'язок з наслідками, що настали).
Важливим і обов'язковим елементом, що характеризує правопорушення з суб'єктивної сторони, є вина. Без вини немає правопорушення, а отже, й тієї підстави, за наявності якої можлива юридична відповідальність. Вина - певне психічне ставлення особи до суспільно шкідливих наслідків своїх дій чи бездіяльності. Але має бути врахований ступінь вини заподіювача. Негативні правові наслідки за вчинення правопорушення в кінцевому підсумку має нести винна особа.
Мотив і мета можуть мати велике значення як для юридичної кваліфікації вчиненого правопорушення, так і для індивідуалізації покарання, стягнення. Мотив — це внутрішнє спонукання до протиправного діяння.
Як обставина, що виключає відповідальність, сприймається неосудність.
Отже, правопорушення є юридичним фактом, настання якого породжує певні правовідносини, пов'язані з притягнення до юридичної відповідальності.