- •2. Держава, поняття, ознаки
- •3. Форми держави
- •4.Основні види державного устрою
- •5. Основні види державного режиму
- •2. Поняття права та основні ознаки
- •3. Право як особливий вид соціальних норм
- •9. Норма права: поняття та ознаки. 12.Структура правової норми
- •5. Поняття джерела права та їх система 6. Нормативно-правові акти як джерела права.
- •7. Систематизація законодавства
- •8. Система права та її структура
- •9. Реалізація норм права: поняття і форми 10.Застосування норм права
- •11.Тлумачення права: поняття, види та способи
- •12. Правовідносини: поняття і структура
- •13. Юр.Факти, види і їх значення
- •14. Правомірна поведінка та її види
- •15. Правопорушення як підстава юридичної відповідальності
- •16. Склад правопорушення, зміст його елементів
- •18.Загальне поняття юридичної відповідальності, її види та заходи
- •18. Цив. Право у
- •50. Право власності, зміст та форми
- •20. Об'єкти цивільно-правових відносин
- •21. Фізичні особи як суб'єкти цивільно-правових відносин
- •47. Юр.Особа
- •23. Порядок та способи виникнення юр.Осіб
- •24.. Поняття та способи припинення юр.Осіб
- •25. Поняття, ознаки та умови дійсності правочину. Види
- •26. Недійсність правочинів, види
- •52. Представництво, поняття, сфера та межі дії, види.
- •28. Поняття, форми і строк довіреності
- •29. Зобов’язання, структура
- •51. Укладення договору
- •31. Способи забезпечення виконання зобов’язань
- •32. Способи припинення цив. Зобов’язань
- •54. Підстави та умови ц-п від-ті, збитки
- •57. Шлюб: поняття, ознаки, умови, порядок укладання
- •Умови вступу до шлюбу
- •58. Особисті та майнові права і обов’язки подружжя.
- •32. Труд.Право у
- •34. Труд.Договір, умови та види
- •39. Види змін умов труд.Договору
- •36. Припинення труд.Договору
- •37. Розірвання труд.Договору працівником
- •38. Розірвання труд.Договору власником
- •39. Поняття і види робочого часу
- •44. Правове регулювання надурочних робіт
- •45. Поняття та види часу відпочинку
- •40. Відпустки: поняття, види та порядок надання
- •43. Труд.Дисципліна, дисц.Від-ть, види дисц. Стягнень
- •48. Заохочення
- •44. Поняття, умови та види мат. Від-ті
- •Види матеріальної відповідальності
- •50. Труд.Спори, види, порядок вирішення
- •61. Поняття і підстави адміністративної відповідальності.
- •62.Види адміністративних стягнень та їх зміст.
- •63.Поняття і структура кримінального права України
- •64. Поняття злочину, його ознаки та види
- •55. Складу злочину та зміст його елементів
- •65. Покарання та його мета. Види покарань
- •58. Стадії вчнення умисний злочин
- •59. Поняття та види співучасті у злочині
26. Недійсність правочинів, види
Недійсними правочинами є дії суб’єктів цив.права, що спрямовані на встановлення, зміну або припинення цив.прав та обов’язків, але не породжують бажання сторонами юр.результатів у наслідок невідповідності вчинених дій вимогам закону. Загальною підставою визнання правочину недійсним є його невідповідність вимогам закону (з моменту держ.реєстрації; з моменту настання відповідної умови).
Існують такі наслідки недійсності правочинів:
Юр.наслідки випливають з факту вчинення недійсного правочину і полягають у ненастанні юр.наслідків, яких прагнули досягнути сторони. Вони обмежуються лише постановкою питання про недійсність правочину. Нікчемний правочин є недійсним з моменту вчинення і не породжує для його сторін цив.прав та обов’язків. Оспорювальний правочин хоча і породжує в момент вчинення правові наслідки, проте після його оспорення заінтересованої особи і визнання недійсним судом, він є недійсним і нічим не відрізняється від нікчемного. Нікчемний правочин або правочин, визнаний судом недійсним, є недійсним з моменту його вчинення.
Майнові наслідки недійсності правочинів породжують такі 2 юр.факти, як вчинення недійсного правочину та виконання його хоча б однією стороною повністю чи частково. Такі правові наслідки наз.майновими, оскільки визначають юр.долю переданого за нікчемним правочином майна.тут має місце двостороння реституція – повернення сторін правочину у той майновий стан, в якому вони перебували до його вчинення, відповідно з чим у разі недійсності правочину кожна із сторін зобов’язана повернути одна одній у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разу неможливості такого повернення, відшкодувати вартість того, що одержано за цінами, які існують на момент відшкодування.
Додаткомі майнові наслідки сторін недійсного правочину полягають у обов’язку відшкодування винною стороною заподіяних збитків та моральної шкоди іншій стороні або третій особі. Тут має місце одностороння реституція, яка передбачає повернення тільки однієї сторони правочину у той майновий стан, в якому вона перебувала до його вчинення.
Види недійсних правочинів:
Правочини з дефектами суб’єктивного складу. Якщо хоча б однією з сторін правочину виступала особа, яка не досягла 14 р., або якщо правочин виходив за межі дрібного побутового і якщо б було відсутнє схвалення дій малолітньої особи батьками, опікуном, то такий правочин визнається недійсним. Основним наслідком визнання такого правочину недійсним є двостороння реституція.
Правочин з дефектами волі. Одним із видів дефектів волі є тимчасовий стан, при якому людина не може розуміти значення своїх дій або керувати ними. Стан, при якому особа не усвідомлює своїх дій, може мати одну з трьох форм вияву:
Вольову (оцінює те, що відбувається, але не може керувати своїми діями);
Інтелектуальну (не розуміє значення своїх дій, хоча може ними керувати);
Змішану (не розуміє значення своїх дій і не керує ними);
Основним наслідком визнання такого правочину недійсним є двостороння реституція.
Правочин з дефектами форми. Недодержання сторонами письмової форми правочину, встановленої законом, не має наслідком його недійсність, крім випадків, встановлених законом. Але порушення простої письмової форми все ж має певні негативні наслідки для його сторін. Якщо правочин укладений усно і одна із сторін вчинила дію, а друга сторона підтвердила її вчинення, зокрема шляхом прийняття виконання, такий правочин у разі спору може бути визнаний судом недійсним. У разі недодержання обов’язкової нотаріальної форми одностороннього правочину (заповіт), такий правочин є нікчемним. Недодержання нотаріальної форми договору має наслідком його нікчемність, настає двостороння реституція.
Правочин з дефектами змісту та порядку укладення правочину. Правочин, укладений внаслідок зловмисної домовленості представника однієї особи з іншою його стороною, є оспорюваним. Особа, чку представляють, отримує право на позов про визнання правочину недійсним. Основним наслідком такого правочину є двостороння реституція.