16. Склад правопорушення, зміст його елементів

Правопорушення-поведінка суб’єктів, яка порушує правові приписи.

Склад правопорушення — це сукупність названих у зако­ні ознак, за наявності яких небезпечне і шкідливе діяння ви­знається конкретним правопорушенням. Такі ознаки мають об'єктивний і суб'єктивний характер.

Склад правопорушення: об'єкт, об'єктивна сторона, суб'єкт і суб'єктивна сторона.

Об'єкт правопорушення -ті суспільні відносини, які охороняються нормами права і на які посягає правопору­шення.

Об'єктивна сторона правопорушення - зовнішній акт суспільно небезпечного діяння, яке посягає на об'єкт, що охороняється нормами права, завдає йому шкоди чи створює загрозу заподіяння шкоди. Вона містить: дію чи без­діяльність, суспільно небезпечні та шкідливі наслідки, при­чинний зв'язок між ними, місце, час, спосіб, засоби, обста­вини та ситуацію скоєння правопорушення.

Суб'єкт правопорушення - індивід чи колектив лю­дей. Індивідуальний суб'єкт — фізична особа, яка є осудною і досягла певного віку. Фізичних осіб поділяють на громадян, осіб без громадянства та іноземних громадян. Осудність фізичної особи означає, що вона розуміє харак­тер своїх дій і може керувати ними. Колективним суб'єктом правопорушення може бути юри­дична особа, державний орган, громадська та інші організа­ції, дії яких пов'язані з колективним ухваленням рішень.

Суб'єктивна сторона правопорушення - внутріш­ня психічна діяльність особи, пов'язана зі скоєнням правопо­рушення. Ознаками суб'єктивної сторони є провина, мотив і мета правопорушника.

Провина - психічне ставлення особи до скоєного нею суспільно небезпечного діяння і суспільно не­безпечних наслідків у формі наміру та необережності. Намір як форма провини характеризується тим, що особа усвідомлює суспільно небезпечний характер своєї дії (безді­яльності), передбачає суспільно небезпечні та шкідливі наслідки і бажає чи свідомо допускає їх настання. Необережність під час скоєння правопорушення має міс­це тоді, коли особа передбачала настання суспільно небез­печних наслідків свого діяння і легковажно розраховувала на їх запобігання, або не передбачала можливості настання таких наслідків, хоча повинна була і могла їх передбачити. Мотив - внутрішні процеси, що відображаються у свідомості особи і спонукають її скоїти правопорушення. Він впливає на свідомість людини, зумовлює характер її дій, формує спрямованість волі, визначає зміст провини.

Мета — це уява особи, котра скоює правопорушення, про бажаний результат, до якого вона прагне.

18.Загальне поняття юридичної відповідальності, її види та заходи

Юридична відповідальність має перспективний характер, бо становить обов'язок найкращим чином виконувати покладені й при­йняті на себе функції, пов'язані з роботою, службою, посадою, реалізовувати оптимально свою компетенцію, використовуючи для цього всі праводозволені можливості й засоби. Позитивна відповідальність включає визнання потенційної можли­вості відповідати за свої дії, в разі їх неправомірності нести за них покарання.

Ретроспективна юридична відповідальність - тут відповідальність виступає як пере терпіння невигідних правових наслідків. Вона має характер ретроспективної соціальної відповідальності за ту, що вже сталася, неправомірну, протиправну поведінку. Юридична відповідальність у цьому розумінні є реакцією дер­жави на вчинене протиправне діяння, яка виявляється у нега­тивній оцінці вчиненого і в примусі правопорушника до виконан­ня вимог права незалежно від його волі і бажання.

Отже, юридична відповідальність має державно-примусовий характер, вона полягає в застосуванні до правопорушника юри­дичних санкцій, що містять певні позбавлення та обмеження особистого, майнового та іншого характеру.

Зокрема, за межами наслідків, з якими пов'язана юридична відповідальність, що виконує поряд з іншими й функцію правовідновлення, лежать ще деякі інші види невигідних правових наслідків, котрі не є відповідальністю і проявляються лише у правовідновленні, у визнанні вчинених актів недійсними.

Правовідновлення може мати місце в межах відповідаль­ності, у зв'язку з нею і поза межами відповідальності незалежно від неї. Відповідальність має певну мету. Цілі юридичної відповідальності:

1.Правоохоронна, тобто охорона від будь-яких посягань:(прав та свобод людини і громадянина, закріплених Консти­туцією країни; прав та охоронюваних законом інтересів підприємств, уста­нов, організацій незалежно від форм власності)

2.Правовідновлення, тобто відновлення порушених прав.

3.Виправлення та перевиховання правопорушників.

4.Попередження правопорушень.

5. Зміцнення законності, правопорядку, підвищення правової культури.

Функції юридичної відповідальності такі: правозабезпечувальна; стримувальна; карна; правовідновна; попереджувальна; соціально-виховна.

Принципи юридичної відповідаль­ності: встановлення відповідальності лише за конкретні винні вчинки учасників суспільних відносин, нормативно визначені у законі; чітке нормативне визначення в законах виду та меж відпові­дальності; справедливість; покарання. Відповідальність – це певні специфічні правовідносини. Існує 2 типи правовідносин:

1) Відповідальність як покарання за скоєне правопорушення;

За такого роду правовідносинами на правопорушникові лежить обов'язок понести покарання згідно із санкцією порушеної ним юридичної норми, а на поса­довій особі — відповідно право-обов'язок застосувати до нього передбачений санкцією вплив (покарання).

2) Відповідальність як відшкодування завданої правопорушен­ням шкоди.

За цими правовідносинами на правопорушника покладається обов'язок відшкодувати повністю чи частково шкоду, яку він завдав своїм неправомірним діянням тим суб'єктам, з якими знаходився у певних правових відносинах.

Види юридичної відповідальності: кримінальна, адміністративна, дисциплінарна, матеріальна, майнова або цивільно-правова, майнову (за трудовим правом).

Дисциплінарна, адміністративна і кримінальна відпові­дальність мають особистісний характер, тобто суб'єктами їх (що притягаються до відповідальності) можуть бути окремі (фізичні) особи-громадяни чи службові особи.

Матеріальна та майнова відповідальність можуть бути особистісними (відповідальність окремих громадян чи працівників за шкоду, заподіяну підприємству, організації чи громадяни­нові) і колективними (колективна матеріальна відповідальність, майно­ва відповідальність організацій).

Майнова (цивільно-правова) відповідальність може мати карний, штрафний характер (неустойка, штраф) і відшкодувальний.

За своєю суттю заходи, через які реалізується юридична відповідальність, поділяються на 3 групи: моральні, майнові, особисті.

Моральні заходи (морального змісту) юридичної відповідальності:

кримінальна відповідальність — громадська догана;

адміністративна відповідальність — попередження;

дисциплінарна відповідальність — догана;

Майнові заходи юридичної відповідальності:

кримінальна відповідальність — виправні роботи без позбавлення волі; штраф;

адміністративна відповідальність — штраф; конфіскація грошей, одержаних внаслідок вчинення дисциплінарна відповідальність — заходів майнового характеру не передбачає;

матеріальна відповідальність — покриття заподіяної шкоди в обмеженому\повному розмірі;

майнова відповідальність — обов'язок відшкодувати завдані збитки; неустойка, штраф; стягнення май­на в доход держави або потерпілої сторони;

майнова (за трудовим правом) відповідальність — покладення обов'язку відшкодувати збитки

Особисті заходи юридичної відповідальності:

кримінальна відповідальність — позбавлення волі; позбавлен­ня права займати певні посади адміністративна відповідальність — позбавлення спеціального права, наданого громадянинові; дисциплінарна відповідальність — звільнення;

конституційна відповідальність — імпічмент; дострокове припинення повноважень;