- •Навчальний посібник
- •Навчальний посібник
- •Тема 2. Соціально-політичний та економічний розвиток країн Західної Європи у другій половині хх – початку ххі століття (к.І.Н., доц. В.П.Ковальчук)………………………………………………. 34
- •Тема 3. Країни Східної Європи. 1945-2009 рр. (к.І.Н., доц. В.П.Ковальчук)………………………………………………………….. 48
- •Тема 4. Сша й Канада та їх вплив на світовий розвиток у другій 5 4 половині хх століття (ст.Викл. Ю.Б.Махінла)……………… 59
- •Тема 5. Срср 1945 – 1991 рр. Виникнення та розвиток нових незалежних держав на пострадянському просторі (к.І.Н., доц. Н.В.Агафонова, к.І.Н. Викл. Н.В.Дейнека)…………………………. 91
- •Тема 6. Росія у 1991 – 2009 рр. Україна і Російська Федерація у 104 новітні часи (д.І.Н., проф. В.М.Хмарський, викл. О.О.Сечковський)…………………………………………………………
- •Тема 7. Країни Азії та Африки. Країни Латинської Америки 1 2 0
- •Тема 8. Глобальні тенденції розвитку сучасного світу (к.І.Н., доц. В.М.Красовський, к.І.Н., доц. Л.Ф.Домбровська)…………………
- •1.1. Предмет та основні завдання курсу «Історія сучасного світу». Джерела та українська історіографія.
- •1.2. Сучасний поділ та класифікація країн світу
- •1.3. Зміни у світі після Другої світової війни. Формування нової системи міжнародних відносин на основі принципу мирного співіснування
- •1.4. Основні тенденції світового суспільного розвитку
- •2.1. Особливості повоєнної відбудови та подальшого розвитку держав Західної Європи
- •2.2. Європейська інтеграція. Вплив Європейського Союзу (єс) на розвиток інтеграційного процесу в Європі
- •2.3. Україна і Європейський Союз
- •3.1. Основні демократичні перетворення у східноєвропейських країнах після Другої світової війни
- •3.2. Наростання внутрішньої нестабільності у 50-80-х роках
- •3.3. Демократичні перетворення у країнах Східної Європи у 80-90-роки хх ст. Україна і східноєвропейські країни
- •4.1. Зростання зовнішньополітичної активності сша у повоєнні часи. Канада після Другої світової війни: загострення національних проблем
- •4.2. Внутрішня та зовнішня політика сша у 50 - 90-ті рр. Соціально-економічний розвиток Канади у 1980 - 2009 рр.
- •4.3. Зростання впливу сша на міжнародній арені після розпаду срср та країн комуністичного блоку. Розвиток взаємовідносин незалежної України зі сша та Канадою
- •4.4. Економічні та соціально-демографічні характеристики сша на початку ххі століття
- •5.1. Срср у повоєнні часи. Основні принципи зовнішньополітичної доктрини срср. Радянський Союз і проблеми безпеки у Європі та світі
- •5.2. «Перебудова» і розпад срср. Загострення національних проблем, активізація національних рухів
- •5.3. Виникнення та розвиток нових незалежних держав. Україна і Країни снд
- •21 Червня 2000 р. 1 грудня 2000 р.
- •6.1. Політичний та соціально-економічний розвиток Російської Федерації у 1991 – 2009 рр.
- •6.2 Становлення та розвиток українсько-російських відносин у новітню добу
- •7.1. Розпад колоніальної системи, створення та розвиток незалежних держав афро-азіатського та латиноамериканського континентів
- •7.2. Особливості політичного та економічного розвитку африканських країн у новітні часи
- •7.3. Основні тенденції соціально-економічного розвитку країн Азії
- •7.4. Розвиток країн Латинської Америки у новітні часи
- •8.1. Виникнення та розвиток глобалізаційних процесів у сучасному світі
- •8.2. Глобалізація та проблеми збереження державного суверенітету
- •8.3. Участь України в процесах глобалізації
- •Основні терміни
- •З резолюції 1-ї частини 1-ї сесії генеральної асамблеї оон (січень, 1946 рік)
- •Уривок з промови уінстона черчілля «залізна завіса»
- •Дискримінації щодо жінок
- •Договор о европейском союзе
- •От 2 октября 1997 г. И Ниццким договором от 26 февраля 2001 г.
- •Заява голов держав республіки бєларусь, ррфср, україни про розпад срср і утворення снд (8 грудня 1991 р.)
- •Розділ і
- •З договору про дружбу, співробітництво і партнерство між україною та російською федерацією
- •(9 Лютого, 2005 рік)
- •З державної програми з утвердження гендерної рівності в українському суспільстві на період до 2010 року
- •Література
Розділ і
Загальні засади
Стаття 1. Україна є суверенна і незалежна, демократична, соціальна, правова держава.
Стаття 2. Суверенітет України поширюється на всю її територію. Україна є унітарною державою. Територія України в межах існуючого кордону є цілісною і недоторканою.
Стаття 3. Людина, її життя і здоров’я, честь і гідність, недоторканність і безпека визначаються в Україні найвищою соціальною цінністю.
Права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов’язком держави.
Стаття 4. В Україні існує єдине громадянство. Підстави набуття і припинення громадянства України визначаються законом.
Стаття 5. Україна є республікою.
Носієм суверенітету і єдиним джерелом влади в Україні є народ. Народ здійснює владу безпосередньо і через органи державної влади та органи місцевого самоврядування.
Право визначити і змінювати конституційний лад в Україні належить виключно народові і не може бути узурповане державою, її органами або посадовими особами.
Ніхто не може узурпувати державну владу.
Стаття 6. Державна влада в Україні здійснюється на засадах її поділу на законодавчу, виконавчу та судову.
Органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених цією Конституцією межах і відповідно до законів України.
Стаття 7. В Україні визначається і гарантується місцеве самоврядування.
Стаття 8. В Україні визнається і діє принцип верховенства права.
Конституція України має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй.
Норми Конституції України є нормами прямої дії. Звернення до суду для захисту конституційних прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується.
Стаття 9. Чинні міжнародні договори, згода на обов’язковість яких надано Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України.
Укладення міжнародних договорів, які суперечать Конституції України, можливе лише після внесення відповідних змін до Конституції Україною
Стаття 10. Державною мовою в Україні є українська мова.
Держава забезпечує всебічний розвиток і функціонування української мови усіх сферах суспільного життя на всій території України.
В Україні гарантується вільний розвиток, використання і захист російської, інших мов національних меншин України
Держава сприяє вивченню мов міжнародного спілкування.
Застосування мов в Україні гарантується Конституцією України та визначається законом.
Стаття 11. Держава сприяє консолідації розвиткові українській нації, її історичної свідомості, традиції і культури, а також розвиткові етнічної, культурної, мовної та релігійної самобутності всіх корінних народів і національних меншин України
Конституція України Прийнята
на п’ятій сесії Верховної Ради України
28 червня 1996 року. - К.,1996. - С. 3-4.
УРИВОК З КНИГИ УЇЛЬЯМА ДЖЕФФЕРСОНА КЛІНТОНА «МІЖ НАДІЄЮ Й ІСТОРІЄЮ»
1996 р. Жодна дискусія про майбутнє світового співтовариства не буде повною без обговорення ролі Америки в цьому співтоваристві. Ми не зможемо гідно і відповідально увійти в XXI століття і зміцнити нашу власну спільноту, якщо ми відмовимося залишатися світовим лідером у боротьбі за мир і свободу, безпеку і процвітання... Сьогодні, завдяки безмежній жертовності американського народу і наших союзників, внутрішньому розпаду радянської системи і відвазі тих, що були ув'язнені цією системою, Холодна війна закінчилася. Свобода перемогла, світ уникнув загрози ядерного знищення, від цього виграли люди в усьому світі, включаючи народи колишнього Радянського Союзу. В цю епоху з'явилися нові можливості і надії, а демократія поширилася в усьому світі ще більше, ніж раніше. Збільшилася зона вільного ринку, що підняло рівень життя тих, хто використовує його переваги. Незважаючи на те, що падіння Берлінської стіни значно змінило
світ, з нього все ж остаточно не зникли небезпеки і загрози. Доки люди боротимуться за владу і ресурси, існуватиме конфлікт.
Парадоксально, що саме те, що вселяє в нас найбільшу надію на згуртування, — особливо швидкий обмін ідеями, інформацією, технологіями і людьми через кордони вільного суспільства, — і робить нас більш вразливими для руйнівних сил. Дезінтеграція колишнього Радянського Союзу знищила найбільшу загрозу, але відкрила багато інших: зростання заплутаної і небезпечної мережі міжнародного тероризму, злочинності і шляхів поширення наркотиків, агресивність войовничих держав і жорстокість етнічних та релігійних конфліктів, поширення небезпечного озброєння, у тому числі ядерного, біологічного та хімічного, небезпека поширення захворювань, перенаселення та деградація навколишнього середовища...
Будьте впевнені, Америка не може бути світовим полісменом, але ми можемо бути першими творцями миру в світі. Ми не можемо самостійно «зробити світ безпечним і демократичним», як колись мріяв Вудро Вільсон. Але ми можемо допомагати світові захищати демократію...
Сьогодні, коли нас турбують старі і нові проблеми, старі і нові загрози, старі і нові незгоди між державами і всередині них, наша мета залишається незмінною. Ми повинні бути впевнені, що Сполучені Штати залишаються найбільшою силою, яка захищає мир і добробут на Землі. Коли я став президентом, я сказав, що нам потрібна нова стратегія для досягнення цієї мети, бо ми входимо в XXI сторіччя. Ця стратегія складається з трьох основних частин. По-перше, ми повинні захистити американський народ, зміцнюючи наше озброєння і наші союзницькі угоди, щоб ми могли протистояти основним загрозам нашій безпеці, як, наприклад, поширенню зброї масового знищення чи тероризмові. По-друге, ми повинні очолювати могутній світовий рух за мир і демократію. По-третє, ми повинні збільшувати наш добробут всередині країни, відкриваючи нові ринки за кордоном..
Сьогодні лише примарна загроза наших сил може зупинити можливого агресора, як ми бачили нещодавно у Перській затоці, коли ми зупинили невдалі спроби великих збройних об'єднань Саддама Хуссейна наблизитися ще раз до кордонів Кувейту...
У Європі ми переглянули нашу участь в НАТО, зміцнивши зв'язки зі старими друзями, і цього року розширили можливості для наших європейських союзників бути лідерами в діяльності союзу і там, де це можливо, взяти на себе більший тягар щодо захисту наших спільних інтересів. Я пишаюсь тим, що саме Америка відкрила двері до НАТО для нових європейських демократичних держав, спочатку за допомогою програми «Партнерство заради миру», а згодом — через розширення власне НАТО... Ми хочемо, щоб НАТО співробітничав із Росією та іншими осередками європейської інтеграції, щоб створити те, що в європейській історії існувало лише як мрія. Це дійсно об'єднана вільна Європа.
Ми хочемо зосередитися також на кількох регіонах, які становлять для нас особливий інтерес. У Росії, наприклад, ми продовжуємо працювати, підтримуючи реформи російського ринку в його історичній трансформації на демократію вільного ринку... Ми використали той самий підхід для підтримки незалежності ринкових реформ і демократії в Україні, Балтійських країнах, на Кавказі, в Центральній Азії та Центральній Європі.
В Азії наша стратегія безпеки має такі чотири пріоритети: збільшення нашої збройної присутності в регіоні, підтримка кооперації в галузі безпеки між азіатськими країнами, лідерство в боротьбі з різноманітними загрозами і підтримка нових демократій. Ми наполегливо працюємо з Китаєм, у тому числі з питань нерозповсюдження ядерної зброї, угоди з дотримання правил вільної і чесної торгівлі, кооперації в питаннях регіональної безпеки і гарантуванні основних людських прав для своїх власних громадян. Одним словом, ми хочемо, щоб відроджений Китай посів своє належне місце як провідна сила у позитивних змінах для власного народу і решти світу...
У той час, як я став президентом, внаслідок розпаду Радянського Союзу виникло ще чотири ядерні держави: Росія, Білорусія, Казахстан та Україна. Я вважаю одним зі своїх найважливіших завдань продовжити намагання моїх попередників зменшити небезпеку з боку Росії і повністю усунути її з боку трьох інших нових незалежних країн...
Намагаючись зміцнити безпеку в Америці, ми повинні зменшувати небезпеку від трьох пов'язаних між собою загроз. Я маю на увазі міжнародний тероризм, злочинність і наркотики...
Ми розробили триступеневу стратегію проти тероризму.
Спершу ми згуртували світове співтовариство навколо нашої позиції. Я маю на увазі зустріч в Шарм-ель-Шейху в Єгипті, де 13 арабських держав вперше засудили терор в Ізраїлі та на Середньому Сході, а також: Угоду проти терору, яку було укладено на зборах членів Великої Сімки разом з Росією. Згідно з цією Угодою ми маємо здійснити спільні акції боротьби проти тероризму...
По-друге, нашу антитерористичну стратегію спрямовано на жорстке подолання і невблаганне покарання терористів у нашій країні...
По-третє, ми збільшимо безпеку наших літаків і наших національних аеропортів...
Ми також намагаємося скооперуватися з усім світом у галузі обміну інформацією щодо поширення наркотиків, операцій із відмивання грошей, створення компаній для приховування злочинних дій, викриття корупції, пов'язаної з поширенням наркотиків, і забезпечуємо збройну підтримку для знищення міжнародного ринку наркотиків...
Америка також має відігравати особливу роль у захисті та розширенні співтовариства демократичних держав і залишається активною силою захисту миру в світі, який роздирають конфлікти... Ізраїльські, палестинські, арабські лідери і ми набагато ближчі сьогодні до всеохоплюючого миру на Близькому Сході, ніж будь-коли раніше. Частково завдяки нашій допомозі є надія на мир і в Північній Ірландії. На Гаїті ми успішно завершили наше
військове завдання. Зараз ми намагаємося допомогти гаїтянам стати вільними від страху і злиднів. Також у Боснії, де було вчинено чи не найжорстокіші злочини з часів Другої Світової війни, американські військові разом зі своїми партнерами з багатьох країн світу зупинили снайперів і мінерів. Зараз вони допомагають народам Боснії відбудовувати їхнє життя і їхню країну.
У цю нову епоху ми не повинні забувати, що заходи, спрямовані на гарантування безпеки наших людей, повинні бути орієнтовані не лише на їхню фізичну безпеку, а й на піднесення їхнього економічного добробуту... За допомогою GAТТ та NАFТА, а також за допомогою постійної роботи, яку ми провели, наприклад, з Японією щодо ліквідації торговельних бар'єрів, американські товари впали в ціні і наш експорт досяг рекордних показників. ...А зараз я пропоную вам повернутися від відкритого ринку в Азійсько-Тихоокеанському регіоні, — місця, де економічне зростання відбувається найшвидше в світі, — до практичної реальності. Ми і надалі продовжуватимемо поширювати досягнення практики вільної торгівлі на інші континенти, особливо на наших сусідів в обох Америках... Дайте нашим виробникам ширші можливості вільно торгувати, і вони ще збільшать добробут Америки, і водночас допоможуть економічному зростанню всього світу.
Світ дивиться на Америку не лише тому, що ми великі і сильні, а й
тому, що він знає, що саме ми захищаємо і проти чого боремося. Ми і надалі
залишаємося маяком свободи, бастіоном демократії, живим прикладом
обіцяної свободи для людей всього світу...
Желіба О., Крапив’янський С. Новітня історія в документах, завданнях, графках, схемах, таблицях.-
К., 2006. — С. 42.