1. Хронологічні рамки давньої історії України, її періодизація.

Смотреть конспект самая первая тема. Періодизація історії України.

2. Характеристика трипільської культури та її значення.

характеристики економічного життя трипільців, то головним їхнім заняттям було хліборобство та скотарство.

У період свого розквіту між 3500 та 2700 роками до н.е. трипільці жили великими селами по 600—700 осіб. Вони мешкали у довгих та вузьких спільних оселях, де кожна сім'я мала власну частину житла з окремою глинобитною піччю. Родовід вони вели по лінії батька. Орнамент на череп'яному посуді, що являв собою поєднання характерних плавних візерунків жовтого, чорного і білого кольору, свідчить про магічні ритуали та віру в надприродні сили. Трипільці користувалися дерев'яним плугом, завдяки чому землеробство стало більш надійним способом добування їжі, ніж мисливство. Відомо, що вони застосовували й перші метали — мідь.

Таким чином, на території України ще за часів неоліту розвинулася могутня культура, яка пов'язана з іншими високо розвинутими культурами Східної Європи і Малої Азії і є ланкою єдиного ланцюга.\

Паралельно з розвитком трипільської культури на схід від Дніпра відбувався процес формування скотарського господарства. В III тис. до н.е. скотарство стає основним заняттям племен степової зони. В обмін на шкури, м'ясо, вовну вони отримували з Кавказу, Балкан і Східного Середземномор'я вироби з міді і бронзи

У цей період виразно простежується різниця у рівнях розвитку Півдня і Півночі Східної Європи

3. Античні міста-колонії в Північному Причорномор'ї.

почали створюватися у VII ст. до н.е. в Криму та в Північному Причорномор'ї греками-колоністами. На території сучасної України вони проіснували близько тисячі років.

У VI ст. до н.е., коли кількість населення в Греції зросла, орної землі було мало, почалася скрута з продуктами. У пошуках землі частина населення покидала батьківщину, знайшовши вільні родючі території, засновувала там поселення. Але зв'язків з рідним містом-матір'ю - метрополісом - не поривала.

Колонізація розпочалася в V ст. до н.е. У цей час тривали війни з Персією, а потім міжусобні війни між грецькими державами. У самих містах йшла боротьба між аристократами та демосом. Переможені або люди, які не хотіли брати участь у цих кривавих сутичках, залишали рідні місця і переселялися за море.

Перше поселення мілетські колоністи створили на острові Березань і назвали його Борисфенідою. Але воно не розвинулося у сильну державу. Слідом за ним виникли ті колонії, що з часом перетворилися на міцні міста-держави

Чорне море, що дало їм притулок, греки називали Понт Евксинський, тобто гостинне море. Грецька колонізація мала важливе значення в історії України. Через греків-колоністів праукраїнські племена, які жили північніше, долучалися до здобутків античної цивілізації.

Жителі міст-держав, як і в Греції, займалися землеробством, скотарством, виноградарством, садівництвом.

Розмовною та писемною була грецька мова.

У 480 р. до н.е. навколо міста Пантікапея сформувалася чимала Боспорська держава з монархічним ладом. Боспорське царство об'єднувало 20 грецьких міст і скіфські племена Східного Криму, Таманського півострова і узбережжя Азовського моря. Свого розквіту царство досягло на зламі IV-III ст. до н.е. Але повстання пригноблених на чолі зі скіфом-рабом Савмаком, що спалахнуло в 107 р. до н. е. потрясло монархію: повстанці захопили столицю, вбили царя Персіда і проголосили правителем держави Савмака. Через кілька років виступ придушили війська понтійського царя Мітрідата. Савмака стратили, а Боспорське царство потрапило під владу переможця.

Повстання Савмака та інші виступи рабів свідчили про занепад античних міст-держав, становище яких почало поступово погіршуватися разом із погіршенням становища Еллади. У I ст. н.е. Боспорське царство, Ольвію, Херсонес поступово починає завойовувати Рим. У полісах розмістилися легіони, a no берегах Чорного моря вибудовано римські фортеці, з яких стежили за морем і степом.

Але влада Риму в Північному Причорномор'ї тривала недовго. Войовничі племена варварів з півночі та сходу своїми навалами витіснили римлян і зруйнували грецькі міста-держави, що остаточно занепали й припинили існування в IV ст. н.е.