
- •1.1. Випадкові події і ймовірності подій
- •1.1.1. Алгебра подій
- •1.1.2. Імовірності подій
- •1.1.3. Умовні ймовірності
- •1.2. Випадкові величини та їх закони розподілу
- •1.3. Числові характеристики випадкових величин
- •1.4. Основні закони розподілу
- •1.4.1. Біноміальний розподіл
- •1.4.2. Гіпергеометричний розподіл
- •1.4.3. Розподіл Пуассона
- •1.4.4. Рівномірний розподіл
- •1.4.5. Експоненціальний (показниковий) розподіл
- •1.4.6. Розподіл Вейбулла
- •1.4.7. Нормальний розподіл
- •1.4.8. Бета-розподіл
- •1.4.9. Гамма-розподіл
- •1.4.10. Розподіл
- •1.4.11. Розподіл Стьюдента
- •1.4.13. Розподіл Парето
- •1.6. Числові характеристики багатовимірних випадкових величин
- •Коефіцієнт кореляції незалежних випадкових величин дорівнює 0, тобто .
- •1.7. Функції від випадкових величин
- •1.7.1. Закон розподілу функцій від випадкових величин
- •1.7.2. Закон розподілу суми двох випадкових величин
- •1.7.3. Лінійне перетворення випадкової величини
- •1.8. Закон великих чисел і гранична теорема
- •1.9. Функції Mathcad для проведення ймовірнісних і статистичних розрахунків
- •1. Функції визначення характеристик векторів і матриць
- •2. Функції сортування масивів
- •3. Числові функції і функції комбінаторики
- •4. Функції щільності розподілу ймовірностей
- •5. Функції розподілу ймовірностей
- •6. Квантилі розподілів
1.4.4. Рівномірний розподіл
Випадкова
величина X
має рівномірний розподіл на інтервалі
,
якщо її щільність імовірності дорівнює
(1.43)
Для цієї випадкової величини математичне сподівання, дисперсія, коефіцієнт асиметрії і ексцес відповідно дорівнюють
Графіки
розподілу для різних значень параметрів
наведені на
Рис. 1.4. Щільність рівномірного розподілу
Рівномірний
закон розподілу використовується при
аналізі похибок округлення при проведенні
числових розрахунків, у ряді задач
масового обслуговування, при статистичному
моделюванні спостережень, підкорених
заданому розподілу. Випадкова величина
,
розподілена за рівномірним законом на
відрізку [0, 1], яка називається “випадковим
числом від 0 до 1”,
використовується
для одержання випадкових чисел з
будь-яким законом розподілу.
Функції Mathcad для роботи із рівномірним розподілом: dunif(), punif(), qunif(), runif().
1.4.5. Експоненціальний (показниковий) розподіл
Випадкова
величина X
має експоненціальний розподіл з
параметром λ
якщо її щільність імовірності і функція
розподілу дорівнюють
(1.44)
Математичне сподівання, дисперсія, мода і медіана відповідно дорівнюють
Графік розподілу для різних значень параметра наведений на рис. 1.5.
Рис. 1.5. Щільність експоненціального розподілу
Експоненціальний розподіл застосовується при моделюванні випадкових процесів у теорії масового обслуговування, теорії надійності тощо (він має так звану властивість відсутності післядії). Експоненціально розподілену випадкову величину можна інтерпретувати також як проміжок часу між двома послідовними настаннями подій у потоці Пуассона. Прикладна популярність експоненціального розподілу пояснюється не тільки різноманітними можливостями природної фізичної інтерпретації, але і винятковою простотою і зручністю його модельних властивостей. Для нього добре розроблений математичний апарат розв'язання багатьох практичних задач, у зв'язку з чим багато дослідників стараються описувати статистичні дані цим розподілом.
Функції Mathcad для роботи з експоненціальним розподілом: dexp(), pexp(), qexp(), rexp().
1.4.6. Розподіл Вейбулла
Випадкова величина
має розподіл Вейбулла з параметрами
якщо її щільність імовірності обчислюється
за формулою
.
(1.45)
Для цієї величини математичне сподівання і дисперсія відповідно дорівнюють:
Графік
розподілу
для різних значень
параметрів
наведений на рис. 1.6.
Рис. 1.6. Щільність розподілу Вейбулла
Розподіл Вейбулла
застосовується у теорії надійності,
зокрема для опису часу безвідмовної
роботи приладів. При
розподіл Вейбулла перетворюється на
експоненціальний розподіл з параметром
Функції Mathcad для роботи з розподілом Вейбулла: dweibull(), pweibull (), qweibull (), rweibull().
1.4.7. Нормальний розподіл
Неперервна випадкова величина X має нормальний розподіл з параметрами a і , якщо її щільність і функція розподілу ймовірностей обчислюються за формулами
(1.46)
Для нормально розподіленої випадкової величини математичне сподівання,
дисперсія, коефіцієнт асиметрії і ексцес дорівнюють:
Якщо
випадкова величина
має нормальний розподіл з параметрами
і
то це записують у вигляді
Графіки щільності нормального розподілу (криві нормального розподілу) для різних значень параметрів і представлені на рис. 1.7.
Рис. 1.7. Щільність нормального розподілу
Випадкова
величина
має стандартний
або нормований
нормальний розподіл, якщо
і
тобто
Лінійне перетворення
приводить
довільну нормально розподілену величину
до стандартного (нормованого)
нормального розподілу.
Щільність нормованого нормального розподілу виражається формулою
.
(1.47)
а
його функція розподілу –
де
функція
Лапласа
(1.48)
Функція
розподілу нормальної випадкової величини
виражається через функцію (інтеграл
імовірності) Лапласа за формулою:
(1.49)
Геометрично
функція нормального розподілу представляє
собою площину під нормальною кривою на
інтервалі
Вона складається із двох частин: перша,
на інтервалі
дорівнює
тобто половині усієї площини під
нормальною
кривою, і друга, на інтервалі
яка дорівнює
Властивості випадкової величини, розподіленої за нормальним законом:
1.
Імовірність попадання нормально
розподіленої випадкової величини
у заданий інтервал
обчислюється за формулою
(1.50)
де
функція
нормованого нормального розподілу.
2.
Імовірність того, що відхилення випадкової
величини Х, розподіленої за нормальним
законом, від математичного сподівання
а за абсолютною величиною не перевищить
величину
,
дорівнює
.
(1.51)
Зокрема
при
має місце правило
трьох сігм:
Це
означає, що для нормально розподіленої
випадкової величини з параметрами
,
тобто
практично достовірно, що її значення
вміщені в інтервалі
Фундаментальна роль, яку відіграє нормальний розподіл у теорії ймовірностей і математичній статистиці, пояснюється тим, що при достатньо широких умовах розподіл суми випадкових величин із зростанням кількості доданків асимптотично збігається до нормального. Відповідні умови збіжності наведені у центральній граничній теоремі теорії ймовірностей.
Функції Mathcad для роботи з нормальним розподілом: dnrom(), pnorm(), qnorm(), rnorm().