Питання для самоконтролю

1. Дайте загальну характеристику пам’яті.

2. Дайте характеристику процесам пам’яті.

3. Дайте характеристику короткотривалій, довготривалій оперативній пам’яті.

4. Які ви знаєте мисленнєві операції?

5. Що таке широта мислення, глибина та гнучкість мислення?

6. Чим уява відрізняється від образного мислення, які ви знаєте види уяви? Проаналізуйте основні прийоми уяви..

Тема 5 Індивідуально-психічні властивості особистості. Темперамент. Характер

Зміст понять «темперамент», «холерик», «сангвінік», «флегматик», «меланхолік», «екстраверт», «інтроверт», «невротизм», «характер», «сензитивність» «реактивність». Темперамент. Якості темпераменту (сензитивність, реактивність, темп реакції, екстраверсія, інтроверсія, невротизм). Темперамент у професійної діяльності пожежників. Характер його визначення, основні риси. Психологічні типи акцентованих характерів. Формування характеру.

Термін «темперамент» сходить до переконань науки на природу індивідуально-психологічних відмінностей. Древньогрецька медицина в особі найвідомішого її представника Гіппократа (V в. до вважала, що стан організму залежить головним чином від кількісного співвідношення «соків», або рідин, що є в організмі (кров, лімфа, жовч). Пропорція в змішанні цих соків називалася по-грецькому словом «красис». Римські лікарі, що працювали декількома сторіччями пізніше, визначили це поняття латинським словом temperamentum, що означає «належне співвідношення частин», від якого і стався термін «темперамент». Поступово в римський анатом і лікар Гален, що жив у II в. до н. е., дав уперше розгорнену класифікацію темпераментів: вона включала 13 типів. Згодом представниками античної медицини число типів темпераменту було зведене до чотирьох.

Протягом багатьох сторіч, що пройшли з часів античної науки, висувалися різні нові гіпотези, що мали на меті пояснити причину відмінностей по динамічних виявах психіки. Про вплив, який надав вчення древніх лікарів, можна судити по тому, яке значення і надалі додавалося гуморальним (від лати. humor волога, сік) системам організму. Так, німецький філософ І. Кант (кінець XVIII в.) вважав, що природною основою темпераменту є індивідуальні особливості крові. Близька до такої точки зору ідея російського педагога, анатома і лікаря П. Ф. Лесгафта, що писав (в кінці XIX початку XX в.) про те, що в основі темпераменту лежать властивості кровообігу (зокрема, товщина і пружність стінок кровоносних судин, діаметр їх просвіту, форма серця і . Згідно з цією теорією, від швидкості і сили кровотоку залежать індивідуальні характеристики, збудливість організму і тривалість реакцій у відповідь на різні стимули. Німецький психіатр Е. Кречмер обґрунтував (починаючи з 20-х років нашого віку) уявлення про те, що психічний склад індивіда відповідає статурі, загальній тілесній конституції. Зв’язок між типом статури і деякими психічними властивостями, по Е. Кречмеру, потрібно пояснити тим, що як тип будови тіла, так і психічні особливості зумовлені хімічним складом крові, гормонами, що виділяється залозами внутрішньої секреції. Американський вчений У. Шелдон (40-е роки нашого віку) також ставив в прямий зв’язок індивідуально-психологічні межі і регульовані гормональною системою тілесні особливості (співвідношення різних тканин організму).

Темперамент—(від лат. tempero—змішую в належному співвідношенні) біологічний фундамент особистості; сукупність індивідуальних особливостей, що характеризують динамічну та емоційну сторону поведінки людини, його діяльність і спілкування. У науку міцно увійшов термін “темперамент” і до наших днів зберегло значення розподілу людей в залежності від їх темпераменту на чотири групи: холеричний; сангвінічний; флегматичний; меланхолічний.

Холеричний тип—сильний, неврівноважений тип темпераменту, що виявляється у загальній рухомості та здібності віддаватися справі з особливою пристрастю, в емоційності, зміні настрою тощо.

Сангвінічний тип—сильний врівноважений рухливий тип, характеризується високою психічною активністю, багатою мімікою, чуйністю, товариськістю.

Флегматичний тип—сильний врівноважений інертний тип, характеризується повільністю, слабким зовнішнє вираженням емоцій, низьким рівнем психічної активності.

Меланхолічний тип—слабкий, гальмівний тип темпераменту, якому притаманні уповільненість рухів, стриманість моторики і мовлення, легка ранимість, схильність глибоко переживати незначні події, сензитивність.