- •Тема 2. Поняття як форма мислення Логічні вправи (a)і.Види понять
- •(B)іі. Відношення між поняттями
- •(C)IV. Визначення понять
- •(D)V. Поділ понять
- •Тема 3. Судження.
- •Відношення між судженнями та логічні операції з ними
- •Логічні вправи
- •(E)3.1. Судження і речення
- •3.2. Прості судження
- •3.3 Складні судження
- •3. Визначте антецедент і консеквент умовних суджень, зробіть символічний запис суджень.
- •4. Виразіть комбіновані складні судження в явній логічній формі, приведіть їх символічний запис.
- •Тестові завдання
- •Тема 4. Основні закони правильного мислення Логічні вправи
- •1. Чи можна використовувати як рівнозначні наступні поняття?
- •2. Встановіть, чи порушується закон тотожності в наступних поняттях.
- •3. Вкажіть чи виконується закон суперечності у наведених прикладах.
- •4. Вкажіть, чи виконується закон виключеного третього у наведених прикладах.
- •5. Вкажіть, чи виконується закон достатньої підстави.
- •6. Вкажіть, вимоги яких формально-логічних законів порушені у наведених прикладах.
- •Тестові завдання
- •Тема 5. Умовивід та практика подолання помилкових висновків Індуктивний та традуктивний умовиводи Логічні вправи
- •1. Встановіть вид індуктивного умовиводу. З'ясуйте їх вид, структуру і ступінь правдоподібності
- •2. У наведених прикладах визначте вид індукції
- •3. Чи згодні ви з висновком даного умовиводу і якщо ні, то вкажіть помилку.
- •5. Визначте, який метод наукової індукції застосовується в наступних міркуваннях.
- •6. Визначте помилки, якщо вони є, в наступних індуктивних міркуваннях.
- •1. Визначте, у яких випадках представлений умовивід є аналогією.
- •2. Встановіть, у якій з кожної пари умовиводів за аналогією висновок є більш ймовірним.
- •Тестові завдання
- •Тема 6. Умовивід та практика подолання помилкових висновків Дедуктивні умовиводи Логічні вправи
- •V. Зробіть висновок із засновків; за допомогою загальних правил силогізму встановіть, чи випливає висновок з необхідністю. Визначте фігуру силогізму.
- •VI. Зробіть висновок із засновків, визначте фігуру і модус силогізму: за допомогою правил фігур встановіть, чи випливає висновок з з необхідністю.
- •VII. Визначте фігуру і модус кожного силогізму і на основі цього встановіть, чи є вони правильними.
- •VIII. Зробіть висновки із засновків там, де вони можливі. Встановіть правильність силогізмів, наведених нижче, за допомогою графічної схеми відношень між їхніми термінами. Визначте їх фігуру та модус.
- •IX. Відновіть до повного силогізму наведені нижче ентимеми й установіть їхню правильність будь-яким відомим вам способом.
- •X. Проаналізуйте наведені уривки. Наведіть міркування, що зустрічаються в них у вигляді ентимеми. Відновіть ентимеми до повних силогізмів, перевірте їх логічну правильність.
- •Тестові завдання
- •Тестові завдання
Тестові завдання
|
Умовивід-це…
|
|||||||||||||||
|
Як називається спосіб мислення від загального до часткового?
|
|||||||||||||||
|
До якого виду умовиводів належить дане міркування? Досліджуючи життєдіяльність нижчих і вищих організмів, вчені зробили висновок про те, що для всіх живих організмів властивий біологічний обмін речовин.
|
|||||||||||||||
|
Визначить дефініцію, що відповідає наданому дефінієндуму: БЕЗПОСЕРЕДНІЙ УМОВИВІД - ЦЕ ТАКИЙ УМОВИВІД, ...
|
|||||||||||||||
|
Наведеним способам утворення безпосереднього умовиводу підберіть відповідну логічну операцію. Допишіть спосіб, якому не знайдено визначення
|
|||||||||||||||
|
Визначте до якого виду умовиводів він відноситься: «Усі злочини є правопорушенням, шахрайство - злочин, отже шахрайство є правопорушення.»
|
|||||||||||||||
|
Визначить дефініцію, що відповідає наданому дефієндуму: ДЕДУКЦІЄЮ НАЗИВАЄТЬСЯ УМОВИВІД, ...
|
|||||||||||||||
|
Поняття, які входять до склад силогізму, називаються…______________________ силогізму.
|
|||||||||||||||
|
Які терміни входять до структури силогізму?
|
|||||||||||||||
|
Скільки має бути термінів у кожному силогізмі ?
|
|||||||||||||||
|
Якою літерою позначається більший, менший і середній терміни силогізму?
|
|||||||||||||||
|
Заповніть таблицю. Які терміни силогізму містять предикат та суб’єкт висновку ?
|
|||||||||||||||
|
ФІГУРАМИ СИЛОГІЗМУ називаються форми силогізму, що відрізняються одна від одної ...
|
|||||||||||||||
|
Оберіть відповідний дефієндум наданої у прикладі дефініції " Різновиди фігур, які відрізняються одна від одної кількістю і якістю суджень, котрі складають їх засновки й висновки називаються ..."
|
|||||||||||||||
|
Визначить до якої фігури силогізму належать правила, наведені у прикладі.
Допишіть правила для фігур, яким не знайдено відповідних правил |
|||||||||||||||
|
Визначте, з яких суджень побудований даний силогізм? "Наклеп є поширення свідомо неправдивих вимислів, що ганьблять іншу особу. Дії Петренка не кваліфіковані як наклеп. Отже, Петренко не поширював явно неправдивих вимислів, що ганьблять Миколаєнка.
|
|||||||||||||||
|
Визначте модус силогізму: "Спроба вбивства можлива тільки з прямим умислом. В діях обвинувачуваного прямого умислу не встановлено. Отже, дія обвинувачуваного не може бути кваліфікована як замах на вбивство":
ЕАЕ АЕЕ ЕІО АОО |
|||||||||||||||
|
До якої фігури відносяться зазначенні модуси ААІ, ЕАО, ІАІ, ОАО, АІІ, ЕІО відносяться до…фігури I II III IV |
|||||||||||||||
|
Визначте вид силогізму: Крадіжку з заводу могли вчинити або Петренко, або Басов ,або Кулік. Встановлено, що крадіжку скоїв Петренко. Отже, крадіжку не могли вчинити ні Бассов, ні Кулік
|
|||||||||||||||
|
Оберіть правильне визначення УМОВНО-РОЗПОДІЛЬНОГО силогізму:
|
|||||||||||||||
|
Оберіть правильне визначення УМОВНО-КАТЕГОРИЧНОГО силогізму:
|
|||||||||||||||
|
Встановіть вид умовиводу і, користуючись наведеною схемою, зробіть висновок Якщо N. діяв з власної волі, то він – людина нечесна. Якщо він діяв не з власної волі, то він маріонетка в руках іншого. Але N. діяв або з власної волі, або не з власної волі Отже:
|
|||||||||||||||
|
Чи правильно побудований даний силогізм? Якщо ні, то які загальні правила і правила фігур у них порушені: Деякі свідки у справі є родичами обвинувачуваного. Усі співробітники відділу збуту — свідки у справі. Отже, деякі співробітники відділу збуту родичі обвинувачуваного;
|
|||||||||||||||
|
Категоричний силогізм має засновком виділяючи судження. Спираючись на основні правила силогізму, з’ясуйте, чи може бути правильним:
|
|||||||||||||||
|
Визначте вид умовиводу. Посієш вчинок – звичку пожнеш. Посієш звичку – характер пожнеш. Посієш характер – долю пожнеш. Отже, посієш вчинок – долю пожнеш.
|
Логічні вправи. Гіпотеза
Завдання 1.
А. Встановіть, чи всі можливі версії враховані в наступних прикладах.
Вчені, вивчаючи роботу керівників помітили, що деякі менеджери виконують свої функції шляхом наказів щодо виконання робіт, інші ж приділяють увагу заохоченню, підтримці та розвитку взаємовідносин, інші достатньо вдало виконують всі ці функції. Коли були виділені ці три первинні типи, соціологи висунули гіпотезу: деякі люди прагнуть виконати необхідний обсяг роботи, інші – сформувати гарні відносини, але найефективнішими будуть керівники, які у рівній мірі поєднують і те, й інше.
З плином часу ця проста гіпотеза була спростована. Правильним виявилося лише те, що різні стилі управління під впливом різних факторів в одних умовах спрацьовують, в інших– ні. Таким чином немає універсальної комбінації, яку треба використовувати у різних ситуаціях, різні організаційні умови потребують різних підходів.
Два споживача мають однакові прибутки, ціни залишаються на одному рівні, один з них витрачає на покупку поварів типу А менше, ніж другий, останній у свою чергу витрачає більше коштів на покупку товару групи Б. Отже, товар групи Б вищої якості.
Звільнення цін призведе до швидкого обов’язкового підвищення рівня благополуччя.
Рівень економіки у країнах може як підвищуватися, так і знижуватися. Розвинуті країни ( Франція, Італія, Німеччина, Велика Британія) мають розвинуту економіку. У країнах з розвинутою економікою, яка досягла максимального рівня, як стверджують провідні економісти, може початися спад економіки.
За ствердженнями багатьох економічних видань, якщо Україна зміцнить свою промисловість і соціальний комплекс, то вона може потрапити у десятку країн лідерів за показником ВВП на душу населення.
Б. Встановіть, чи достатні підстави для того, щоб вважати версію підтверджено.
На перший погляд в умовах відкритої інфляції позиція споживача істотно не змінюється. Товарного голоду він не відчуває, і якщо держава, уважно спостерігаючи за зростом цін, своєчасно організує відповідне підвищення прибутків, то споживач фактично нічого не втрачає. Насправді ж, його фінансовий стан знижується. Це можна пояснити такими причинами: 1) проти інфляційній компенсації ніколи не наздогнати підвищення цін; 2) передбачити зростання цін надзвичайно важко.
Справедливо зробити висновок, що у процесі економічного розвитку виробництво та запас благ будуть зростати. А це означає, що від оцінок корисності треба очікувати поступового зниження. Виявляється стійка тенденція, що дістала назву закону критичної корисності. В таких умовах підприємець має орієнтувати власний бізнес на гнучку систему змін щодо швидкої переорієнтації виробництва, спрямованої на збереження прибутковості.
Життєвий цикл товарів став коротшим, номенклатура – ширшою, обсяги виробництва – меншими. Однак, чимало фірм продовжують використовувати системи управління, розраховані на випуск більших партій стандартних продуктів. Це неодмінно призведе до банкрутства через надвиробництво.
Досвід демократичних країн підтверджує той факт, що розвиток демократій напрямлений на розширення, а не згортання масштабів та ефективності економічного захисту основних політичних прав. Утиски прав характерні для первинних етапів функціонування демократичних режимів, суперечать основним засадам демократії.
Завдання 2.
Проаналізуйте запропоновані тексти і виясніть, чи викладаються в них гіпотези, або лише здогадки.
1. Досвід демократичних країн свідчить про розвиток демократій, спрямований на розширення, а не на звуження масштабів та ефективності законного захисту основних політичних прав. Зменшення прав, що відбувається на більш ранніх етапах життя демократичних режимів, має тенденцію щодо скорочення або навіть знищення, але не до розширення на базі економічного зростання. Історичні приклади до нашого часу, мабуть, навряд чи підтверджують точку зору про те, що особливістю демократичних країн є порушення політичних прав через закони, прийняті у відповідності з демократичними процедурами.
2. Промислова революція др. пол. 18 ст. - п. пол. 19 ст. поклала початок індустріальній цивілізації, що розвивається й в наш час. Ґрунтуючись на застосуванні системи машин і механізації виробничих процесів, індустріальна цивілізація зробила велетенський крок у подальшому зростанні продуктивної сили праці людини, забезпеченні її панування над силами природи. Вперше в історії людства створені працею людини засоби виробництва, передусім механічні знаряддя праці, стали основною формою багатства суспільства. Відповідно до цього період, що нині переживає людство, класифікується як перехідний: він знаменує собою вступ суспільства у принципово нову постіндустріальну цивілізацію, але при цьому зберігає виробничі структури індустріальної цивілізації. Ця проблема найбільш широко розглядається в працях відомих американських вчених Ж. Ж. Серван-Шрейбера, А. Турена та ін.
3. Корпорація є майже бездоганним механізмом для мобілізації найбільших сум капіталу. Але донедавна, коли йшлося про корпорацію, то наголошувалося, що вона є засобом „пограбування" мільйонів акціонерів особами, що утримують контрольний пакет акцій. Нині ж ситуація багато в чому змінилася. Якщо у 1929 р. у США з 200 найбільших корпорацій контрольним пакетом володіло 6 приватних осіб, то у 1964 р. таких взагалі не існувало. Як приклад можна навести відому корпорацію АТТ (вироби телекомунікації), яка входить до першої десятки найбільших компаній США. Нині її акціонерами є більш як 2 млн. Осіб, жодна з яких не володіла акціями більш як у 1 % загальної суми акціонерного капіталу.
4. Постійне вдосконалення акціонерних форм розвитку виробництва сприяє істотному зростанню числа власників акцій. На початку 70-х років у США нараховувалося близько 6 млн. акціонерів, сьогодні кількість їх наблизилася до 50 млн. В цілому в країнах Заходу кожен третій дорослий мешканець є акціонером.
Завдання 3.
Встановіть, яка з представлених нижче гіпотез є загальною, яка частковою, а яка одиничною.
1. Співвідношення між попитом і пропозицією економісти австрійської школи пояснювали таким чином. Якщо споживач має постійний прибуток і нічого не знає про те, скільки коштують потрібні йому товари і послуги, то в розподіленні його прибутку та розмірах попиту будуть домінувати потреби. Тобто, якщо, наприклад, споживач виділяє на придбання стільця 100 грн., а стола - 200 грн., то такий вчинок говорить про те, що при інших рівних умовах стіл для нього у 2 рази корисніше за стілець. Зв'язок між потребами і попитом стає зрозумілим: чим більше інтенсивність потреби, тим більше суб'єктивна оцінка, а відповідно, і розміри попиту, і навпаки.
2. Незбалансованість економічних зв'язків спостерігається у відносинах між бідними промислове розвиненими країнами світу. Нині у світовому господарстві склалися дві групи країн, одна з яких має актив платіжного балансу, а інша - пасив.
Наприклад, за даними економічних досліджень, Німеччина, Японія та деякі східно-азіатські країни мають активний баланс торгівлі товарами і послугами, а США, які ще у 80-х роках перетворилися у найвизначнішу у світі країну-боржника, мають чималий дефіцит цього балансу.
3. Аграрні відносини тісно пов'язані з власністю на землю, але приватна власність на землею не завжди дає змогу ефективно вести сільське господарство. Наприклад, у Польщі у сільському господарстві переважають приватники, але продовольча проблема повністю к вирішена. Разом з тим у США 40 % здається в оренду. Успіхи ж сільського господарства США зовсім не пов'язані з приватною власністю на землю.
4. Довгочасні циклічні коливання в економіці вчені-економісти виявили понад 100 років тому. Однією з перших спроб наукового осмислення їх став опублікований у 1878 році англійським економістом У.С.Джевонсом статистичний аналіз, в якому аргументувалася наявність поряд з середньо- і короткостроковими циклами довгочасних коливань ділової активності. Про існування довгочасних циклів писали у своїх працях й інші економісти, зокрема них відомий російський вчений М.І.Туган-Барановський, які займалися теоретичними проблемами економічної динаміки.
Завдання 4.
Встановить можливі шляхи підтвердження або спростування гіпотез.
1. Життєвий цикл товарів став коротшим, номенклатура - ширшою, а об'єми випуску - менше. Однак багато фірм продовжують діяти, використовуючи системи управління, розраховані на випуск більших партій стандартних продуктів.
2. Який зв'язок взаємодії потреб та попиту? Якщо, припустимо, два споживача мають рівні доходи, а ціни при цьому є сталими, то чому один з них витрачає на придбання товару А більше грошей, ніж на придбання товару Б, а інший діє протилежним чином?
3. З першого погляду здається, що в обставинах відкритої інфляції стан споживача суттєво змінюється. Товарного дефіциту споживач не відчуває, і якщо держава, уважно спостерігаючи за ростом цін, своєчасно створить відповідне збільшення прибутку, то споживач напевно нічого не втрачає. Насправді ж його достаток зменшується.
Підтвердженням цьому є як мінімум дві причини: 1) проти інфляційна компенсація ніколи не здожене рівня зростання цін; 2) передбачити у майбутньому збільшення цін в цих умовах дуже складно, а іноді й неможливо.
4. Справедливо припустити, що в процесі економічного розвитку промисловість і запас благ будуть зростати. А це означає, що від оцінок корисності треба очікувати послідовного зниження. Виявляється стала тенденція, яка називається законом спадаючої граничної корисності. Як в цих умовах буде діяти споживач?