Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Курс лекцій_ЕМС.doc
Скачиваний:
22
Добавлен:
30.04.2019
Размер:
1.05 Mб
Скачать

Тема 14. Методи очищення виробничих стічних вод.

        1. Механічні методи очищення.

        2. Хімічні методи очищення.

        3. Фізико-хімічні методи очищення.

        4. Біологічні методи очищення.

Очищення виробничих стічних вод організується з метою використання їх в системах зворотного, послідовного або замкненого водопостачання, забезпечення умов прийому в міські системи водовідведення або скиду у водні об’єкти.

Вода, що використовується в технологічному процесі на підприємствах, містить в собі домішки: завислих частинок розмірами до 0,1 мкм і більше, що утворюють суспензії, нерозчинні у воді краплинки інших рідин, що утворюють емульсії, колоїдні системи з частинками розміром від 1 мкм і менше, а також розчинені у воді речовини в молекулярній або іонній формі. Домішки, що містяться у технологічній воді, часто є цінною сировиною або цінним готовим продуктом.

Методи очищення стічних вод поділяються на механічні, хімічні, фізико-хімічні і біологічні.

1. Механічні методи забезпечують очищення стічних вод від завислих речовин і домішок, що плавають на поверхні води. Механічне очищення здійснюється одним із таких методів:

- відстоювання стічних вод за допомогою відстійників;

- розділення води та забруднювачів за допомогою гідроциклонів та центрифуг;

- розбавлення стоків чистою водою з метою зниження концентрації шкідливих речовин до рівня, при якому стоки дозволяється скидати у водойми або в каналізацію;

- вилучення механічних домішок за допомогою елеваторів, решіток, скребків та інших пристроїв;

- фільтрування стоків через сита, фільтри, або шляхом пропускання їх через пісок.

Вибір методу механічного очищення стічних вод залежить від розміру частинок, властивостей та концентрації забруднюючих речовин, витрат стічних вод та необхідного ступеня їх очистки.

Найбільш простим способом є відстій стічних вод, в процесі якого завислі речовини осідають на дно, а домішки, що можуть плавати – спливають на поверхні води у відстійнику.

Відстійники бувають безперервної або періодичної дії. В відстійниках безперервної дії відокремлення домішок відбувається завдяки зменшенню швидкості руху рідини, яку очищують (до 0,005 – 0,01 м/с). Термін проходження рідини через відстійник складає 1-3 години. Ефективність освітлення води – 40-60%.

У відстійниках періодичної дії термін відстою стічної рідини складає декілька годин, після чого відбувається видалення домішок, що плавають на поверхні. Після цього видаляється освітлена вода і осад. Потім цей процес повторюють.

За напрямком руху води відстійники поділяються на горизонтальні, вертикальні і радіальні.

Відстійник горизонтальний

1 – забруднена вода; 2 – очищена вода; 3 – осад.

Горизонтальний відстійник являє собою прямокутний резервуар, в якому вода рухається від одного кінця відстійника до другого. У горизонтальному відстійнику довжина в 8-12 разів більша, ніж глибина.

Вертикальний відстійник має глибину (висоту), що в декілька разів перевищує його горизонтальний розмір. Розділення твердої і рідкої фаз відбувається за рахунок зменшення швидкості потоку і зміни напрямку його руху на 180°. Вертикальні відстійники більш компактні, потребують менших площ, але їх ефективність на 10-20% нижче, ніж у горизонтальних.