32. Сутність безробіття та державне регулювання зайнятості.

Безробіття – це соціально-економічне явище, при якому частина робочої сили (економічно активне населення) не зайнята у сфері економіки(не може знайти роботу). Тобто у реальному житті безробіття виступає як перевищення пропозиції робочої сили над попитом на неї. Згідно з нашим законодавством, безробітними вважаються люди працездатного віку, які втратили роботу з незалежних від них причин, не мають заробітку, а також ті громадяни, що виходять вперше на ринок праці, зареєстровані в центрах зайнятості, шукають роботу і здатні приступити до праці. Вона буває:

• Структурне - пов’язане зі структурними здвигами в економіці, викликане науково-технічним прогресом і зміною структури потрібних кадрів.;

• Фрикційне – виникає, коли люди тимчасово знаходяться без роботи в результаті зміни місця праці, професій. Цей вид безробіття виникає в короткостроковому вимірі.

• Циклічне (кон'юнктурне) - виникає внаслідок коливань економіки(основою є циклічні коливання обсягу випуску продукції і зайнятості. Виникає із зменшенням ВНП). Вважається, що кон'юнктурне безробіття зникає через 2-3 роки.

• Сезонне — пов’язане з сезонними коливаннями обсягу виробництва в різних галузях. Результат природних коливань кліматичних умов протягом року або коливань попиту. Зникає протягом року.

• Масове – гостра соціально-економічна проблема, яка є реальною загрозою існуючого суспільства і цивільних форм відносин між людьми.

Форми безробіття:

• Короткострокові – сезонне і фракційне.

• Довгострокові – циклічне і структурне.

Згідно закону Оукена (коли рівень безробіття є високим, ресурси використовуються не повністю, значна частина продуктів не добирається, доходи населення зменшуються), перевищення фактичного рівня безробіття на 1% приводить до зменшення в середньому на 2,5%.

Існує дві форми державного врегулювання:

• Пряме – включає програми направлені на підготовку і перепідготовку робочої сили, збільшення робочих міст;

• Непряме – податкова система, зміна оподаткування(грошово-кредитка політика),урядове законодавство.

Державне регулювання здійснюється по трьом основним принципам:

• Трудовлаштування – центр зайнятості, перепідготовка;

• Стимулювання і формування гнучких правових відносин;

• Соціальний захист.

33. Зайнятість : суть і форми.

Зайнятість - це діяльність громадян пов’язана із задоволенням особистих і суспільних потреб, яка приносить їм дохід у грошовій чи іншій формі. До зайнятих відносяться особи, які працюють за наймом або вибрані чи призначені в органах державної влади. Соціальна сутність зайнятості відображає потребу людини в самовираженні, а також у задоволенні матеріальних і духовних потреб через дохід, який особа отримує за свою працю. Зайнятість населення являє собою діяльність частини населення щодо створення суспільного продукту (національного доходу). Саме в цьому полягає її економічна сутність. Зайнятість населення — найбільш узагальнена характеристика економіки. Вона відбиває досягнутий рівень економічного розвитку, внесок живої праці в досягнення виробництва. Зайнятість об'єднує виробництво і споживання, а її структура визначає характер їхніх взаємозв'язків.

Існує три форми зайнятості:

• Повна – надання всьому працездатному населенню можливість займатися суспільно-корисною працею.

• Раціональна – перерозподіл і використання трудових ресурсів.

• Ефективна – це зайнятість, яка здійснюється по відповідності з вимогами інтенсивного типу і зорієнтування на скорочення трудової праці.

Трудова діяльність здійснюється державними підприємствами, колективними та приватними підприємствами.