9.Закон вартості, його суть та функції

Механізм дії закону вартості полягає у наступному – оскільки виробники не знають дійсної потреби сусп., вони виробляють значною мірою навмання, то більше, то менше чим необхідно. Тому ціна відхиляється від вартості доти, поки попит та пропозиція не врівноважаться.

Функції:

- Закон вартості веде до диференціації виробників

- Він є стихійним стимулятором технічного прогресу. У конкурентній боротьбі перемагають ті виробники, в яких індивідуальні витрати нижчі суспільно-необхідних. У такому положенні знаходяться виробники, в яких технічний рівень виробництва вищий. Таким чином конкурентне боротьба спонукає їх технічно вдосконалювати виробників

- Функція стихійного регулятора виробництва – якщо товарів виробляється більше ніж попит на них, то ціна буде падати і це послужить стимулом до скорочення їх виробництва і навпаки.

10.Форми організації суспільного виробництва: натуральне та товарне виробництво

Натуральна форма організації виробництва

Розвиток суспільного виробництва характеризує існування двох форм організації суспільного господарства — натурального і товарного виробництва. Історично першою формою було натуральне виробництво. Натуральне виробництво — це така форма суспільного господарства, за якої продукти праці призначаються для задоволення власних потреб і споживання всередині господарства, де вони вироблені, і надходять в обмін унаслідок прямого розподілу. У натуральному господарстві економіка будувалася виходячи з внутрішньогосподарських потреб. Безперечно, це не виключає того, що окремі суб'єкти або общини інколи обмінювались певними продуктами праці. Але цей обмін був випадковим або таким, що серйозно не впливав на виробничу сферу і споживання.

Основні ознаки натурального виробництва — прямі економічні зв'язки, замкнутість, універсалізація праці.

Товарна форма організації виробництва

На зміну натуральному виробництву приходить товарне. Вже в період патріархату та розкладу общини за натурального виробництва вироблені для власного споживання продукти могли випадково обмінюватись. Виникає випадковий обмін; згодом якусь кількість продуктів стали виробляти не для власного споживання, а саме для обміну, з часом виробництво таких продуктів розширюється, обмін збільшується, виникає товарне виробництво, тобто виробництво товарів для обміну або продажу.

Основні умови виникнення товарного виробництва:

• суспільний поділ праці;

• економічна відокремленість товаровиробників.

11. Просте та капіталістичне товарне виробництво

Просте:

1). Вир-во базується на особистій праці власних засобів вир-ва

2). Товар - це продукт індивідуальної траці товаровиробника

3). Вир-во мілке, роздріблене

4). Вироблений продукт праці буде належити товару виробникові

5). Відсутня експлуатація

6). Товарне вир-во є господарським укладом.

Капіталістичне:

1). Вир-во засноване на праці найманих робітників

2). Товар – це результат сумісної праці найманих робітників

3). Крупне машине вир-во

4). Продукт праці найманих робітників привласнює капіталіст

5). Існує експлуатація

6). Вир-во носить всезагальний характер, це означає що при капіталізмі все покупають і все продають.

Загальними рисами є

1.суспільний поділ праці

2.приватна власність на засоби вир-ва

3.стихійний характер вир-ва

4.задоволення суспільних потреб, через обмін і продаж товарі

12. Товар і його властивості:двоїстий характер праці втіленої в товар

Товар - це продукт праці, це річ, яка задовольняє будь-які потреби людини та призначена для обміну, продажу на ринку.Не є товаром речі дані природою і не створені людською працею. Щоб річ стала товаром, вона має переходити з рук у руки не за дарма, а в обмін на щось, на якусь іншу споживчу вартість в тій чи іншій пропорції.

Товар має такі властивості:

1. Споживча вартість – здатність товару задовольняти якусь потребу людини (рідкість, корисність)

2. Вартість - уречевлена в товарі абстракна праця

3. Конкретна праця – це корисна праця, яка відрізняється від усіх видів праці. Відрізняється метою, характером своїх трудових операцій, знаряддями праці, кінцевим результатом

4. Абстрактна праця – ця праця товаровиробників, яка виступає як витрата робочої сили

5. Приватна праця – особлива праця, що характеризує незалежність товаровиробників, відсутність зв’язків між ними у процесі виробництва. У цьому полягає між приватною та суспільною працею, яка може в певних умовах призвести до негативних наслідків

Мінова вартість - кількісне співвідношення, тобто пропорція в якій один товар обмінюється на інший. Кожний товар має декілька мінових вартостей. Абстрагування від природніх якостей товарів показує, что спільним для всіх товарів і основою є те, що всі товари-продукти, згустки кристали людської праці. Втілена в товарах суспільна праця образує вартість тавару.

Якістю товару є суспільно-споживча вартість – це також споживча вартість, яка: 1-має корисність,-створена не для влсного споживання,а для обміну на ринку,

2-вона створена в кількості та структурі суспільної потреби;

3-це споживча вартість не лише окремих речей,а всієї маси речей даного роду, призначена для продажу в зіставлення з потребою їх в суспільстві

13.Виникнення та економічне призначення грошей

Причини виникнення грошей

1.перетворення продукту праці в товар

2.суспільний поділ праці

3.виникнення суперечності товару на підставі двоїстого хар-ру праці

Гроші – це особливий товар, який виконує роль загально еквівалента виступає посередником в обміні товарів і виражає економ відносини між людьми з приводу вир-ва та обміну товарів.

Концепція виникнення грошей

Раціоналістична пояснює виникнення грошей, як результат домовленості між людьми про введення, такого інструменту як гроші

Еволюційна гроші виникли стихійно незалежно від волі людей, в результаті тривалого еволют розв. суспільної праці, товар вир-ва та обміну (Сміт, Рікардо Маркс)

Сутність грошей вияв. в єдності 3-х їхніх властивостей

1.Гроші виконують роль загального еквіваленту

2.Виражають певні економічні відносини між товарами з приводу обміну продуктів праці через ринок

3.Гроші набувають загальної споживчої вартості, яка полягає в здатності обмінюватися на всі інші товари

У 17-18ст зародилась наступна теорія грошей

Металева – Менх, Стафорд визнавали лише металеві гроші з благородних металів

Номіналістична – Стюард, Берлін вважали суто умовними знаками, які встановлювались державною владою

Кількісна – Локк, Рікардо стверджували, що вартість грошей на рівень товару. Ціна визначається кількістю грошей, що знаходиться в обігу

14.Функції грошей. Грошовий обіг та його закони

Функції:

1.Міра вартості – в якій гроші забезпечують вираження і вимірювання цінностей товарів, надаючи їм форми ціни.

2.Засіб обігу – в якій гроші є посередником в обміні товарів Т–Г–Т.Цю ф-цію можуть виконувати лише реальні гроші,золоті монети,злитки або їх паперові або кредитні замінники.

3.Засіб платежу – це в якій гроші обслугов погашення різноманітних боргових зобов’язань між суб’єктами економ відносин .час реаліз товарів відривається від часу оплати.

4.Засіб утворення скарбів або нагромадження грошей

5.Світові гроші в якій гроші обслуговують рух в міжнародному економіч обороті.

Грошовий обіг та його закони.

Процес руху грошей, що обслуговує реалізацію суспільного продукту, називається грошовим обігом. Грошовий обіг є складовою частиною платіжного обігу. Закон грошового обігу кількість грошей, які є в обігу, визначається сумою цін усіх товарів і послуг, що підлягають реалізації, поділеною на швидкість обігу грошової одиниці.

Рух грошової одиниці в безготівковому обігу відбивається у виді записів по рахунках у банку. У подібній ситуації рух готівки заміщається кредитними операціями, виконуваними при участі банку, по рахунках учасників відповідних операцій. Поняття «грошовий обіг» можна віднести тільки до частини грошового обігу, а саме – до готівково-грошового обігу.

Під грошово-платіжним обігом розуміється частина грошового обігу, де гроші функціонують як засіб платежу незалежно від того, безготівковий це чи обіг наявний.

15.Інфляція,її сутність,причини,види та соціально-економічні наслідки

Інфляція — тривале зростання загального рівня цін, що, відповідно, є свідченням зниження купівельної спроможності грошей.

Види:

1)повзуча інфляція — яка проявляється в тривалому поступовому зростанні цін;

2) галопуюча інфляція — зростання цін темпами в межах 10-50% в річному вимірі;

3)гіперінфляція — з дуже високими темпами зростання цін (сотні, тисячі та ін. відсотків зростання цін в річному вимірі).

Споживчу інфляцію можна розподілити на такі складові:

1)базова інфляція(є мірою інфляції попиту, наприклад, може обумовлюватися перевищенням сукупного попиту свого довгострокового рівноважного рівня);

2)вузька базова інфляція — зміна цін імпортованих товарів, що відображає таким чином вплив зміни обмінного курсу.

3)небазова інфляція (відображає вплив факторів пропозиції), остання включає в себе зміну цін, що регулюються адміністративно, зміну цін на товари з малою ступінню обробки (сирі овочі, фрукти та ін.), а також зміну цін на паливо.

Причини виникнення інфляції:

1)надмірне збільшення пропозиції грошей

2)обмеження пропозиції (інфляція пропозиції), що зазвичай викликає зростання цін на сировинні товари, а також на товари з вищою ступінню обробки через вторинні ефекти;

3)надлишковий споживчий попит в економіці (інфляція попиту), причиною якого може бути надто м'які кредитні умови та ін.;

4)інфляція в інших країнах за суттєвих обсягів імпорту (імпортована інфляція), підвищення цін на імпортні товари

5)девальвація національної валюти (збільшує ціну імпортованих товарів, погіршує економічні очікування);

6)зростання очікувань щодо зростання цін в майбутньому.

Соціально-економічні наслідки

1)Реальна грошова процентна ставка зменшується на величину щорічного проценту росту інфляції.

2)Росте попит на більш стабільну іноземну валюту, посилюється втеча капіталів за кордон.

3) Знижується політична стабільність у суспільстві, росте соціальна напруженість.

4)Інфляція приводить до перерозподілу національного доходу і багатства між різними групами суспільства

5)Високі темпи інфляції і різка зміна структури цін ускладнюють планування фірм та домогосподарств.

16.Сутність грошей та їх функції.

Гроші – це особливий товар, який викон.роль загально еквівалента виступає посередником в обміні товарів і виражає економ відносини між людьми з приводу вир-ва та обміну товарів.

Сутність грошей вияв. в єдності 3-х їхніх властивостей

1)Гроші виконують роль загального еквіваленту

2)Виражають певні економічні відносини між товарами з приводу обміну продуктів праці через ринок

3)Гроші набувають загальної споживчої вартості, яка полягає в здатності обмінюватися на всі інші товари

Функції – 4 питання

17. Економічний зміст власності. Суб’єкти і об’єкти власності

Власність – це відносини, які складаються між суб’єктами власності з приводу привласнення засобів вир-ва і результатів праці.

Власність – це складна і багатограна категорія яка виражає всю сукупність суспільних відносин: економіч, політич, морально-етнічних, національних.

Власність в економічному сенсі являє собою складну систему

1)господарських відносин, які існують у вир-ві. Ця сис-ма включає в себе такі групи відносин.

2)Відносини з приводу привласнення умов вир-ва і його результатів

3)Відносини господар використання майна

4)Економічні форми реалізації відносин власності

Таким чином ВЛАСНІСТЬ визначає характер,мету,соціальні умови економ сис-ми.

Відносини влас. виявляються через суб’єкти і об’єкти

Об’єкти влас. – це все те що присвоїти або відчути:

• засоби вир-ва в усіх галузях народного г-ва

• нерухомість( буд, споруди, земля)

• природні ресурси(земля, надра, вода)

• інтелектуальна власність

• новітні технології і комп програми

• робоча сила

Суб’єкти власності – це персоніфіковані носії відносин власності.(юридичні особи, фізичні особи, держава в особі органів держав управління)

18.Форми власності. Структура власності,її історичні типи,види та форми

У структурі власності слід виділяти два її типи: перший — трудова, не експлуататорська і другий — експлуататорська власність. Тип власності характеризує спосіб поєднання робочої сили і засобів виробництва.

Якщо безпосередній виробник ставиться до засобів виробництва як до своїх, таких, що перебувають у його повному володінні, розпорядженні і користуванні, і якщо цей виробник власною працею використовує їх у своєму виробництві, то в основі такого поєднання лежить трудовий, не експлуататорський тип власності.

Якщо ж безпосередній виробник відокремлений, відчужений від засобів виробництва, позбавлений права володіння і розпорядження ними як своїми, то це характерні ознаки експлуататорського типу власності.

Види власності: приватна і суспільна. Приватна власність — це такий вид, при якому три функції права власності належать окремій приватній особі.

Суспільна власність — така, де три її функції — володіння, розпорядження, користування — належать не одному приватному суб’єкту, а багатьом, групі осіб, колективу чи суспільству в цілому.

В зв’язку з істор розвитком сус-ва виділяють чотири форми власності: рабовласницька, феодальна, капіталістична і суспільна.

19. Власність як економічна категорія.

Власність є однією з найбільш фундаментальних і основоположних економічних категорій.

Кожна історично визначена соціально-економічна епоха мала власність і свої погляди на неї.

Сучасні економічні теорії вбачають у власності економічні відносини.

Не підлягає сумніву, що поняття власності виникло в людей у результаті виробництва матеріальних благ та їх привласнення. Поняття власності виникає там і тоді, де і коли виникає декілька самостійних, незалежних, економічно відособлених виробників, коли виникають між ними відносини з приводу привласнення своїх продуктів.

Отже, власність — це не річ, а відносини між людьми з приводу виробництва і привласнення речей—продуктів праці. Це — ставлення індивідів один до одного і відповідно їх відношення до матеріалу, знарядь і продуктів праці.

Найбільш виразно власність як економічні відн. проявляється тоді, коли один індивід, відчужуючи, прибирає до рук плоди діяльності іншого. Таке відчуження може бути як відплатним, відшкодованим у результаті еквівалентного обміну результатами праці, так і безоплатним вилученням частини результатів діяльності (праці) одних на користь інших.