- •Методичні вказівки
- •«Характерні реакції катіонів і аніонів»
- •«Методи виявлення і ідентифікації(якісний аналіз)»
- •6.040106 “Екологія, охорона навколишнього середовища та збалансоване природокористування ”,
- •6.051401 „Біотехнологія»,
- •6.051302 “Хімічна технологія та інженерія»
- •1.Загальні положення
- •2. Правила безпеки при виконанні лабораторних робоіт
- •3.Правила пожежної безпеки
- •4. Основні положення якісного аналізу
- •5. Лабораторні роботи
- •5.1. Лабораторна робота №1
- •5.1.2. Реакції катіону амонію .
- •5.2. Лабораторна робота № 2.
- •5.3. Лабораторна робота № 3.
- •5.4.Лабораторна робота № 4.
- •5.5. Лабораторна робота № 5.
- •5.6.Лабораторна робота № 6.
- •Сумарне рівняння має вигляд:
- •Виконання. До 4-5 крапель розчину солі купруму додати 3-4 краплі k4[Fe(cn)6]. Перевірити розчинність осаду в hno3, nh4oh(конц.).
- •Виконання. До 4-5 крапель розчину солі кадмію додати 3-4 краплі k4[Fe(cn)6]. Перевірити розчинність осаду в hno3, nh4oh(конц.).
- •Виконання. До 4-5 крапель розчину солі кобальту додати 3-4 краплі k4[Fe(cn)6]. Перевірити розчинність осаду в hno3, nh4oh(конц.).
- •Виконання. До 4-5 крапель розчину солі ніколю додати 3-4 краплі k4[Fe(cn)6]. Перевірити розчинність осаду в hno3, nh4oh(конц.).
- •5.7. Лабораторна робота № 7 Реакції аніонів
- •5.7.1. Реакції сульфат-іону .
- •5.7.2. Реакції хлорид-іону
- •5.8. Лабораторна робота № 8 Аналіз невідомої речовини, розчиненої і у воді
- •6.Перелік посилань
5.2. Лабораторна робота № 2.
Реакції катіонів Ag+, Pb2+, Hg22+.
Водні розчини солей Ag+, Pb2+, Hg22+ безбарвні, але утворюють забарвлені сполуки. У водних розчинах розчинні солі Pb2+, Hg22+ піддаються значному гідролізу і дають кислу реакцію. Малорозчинні солі катіонів Ag+, Pb2+, Hg22+ : сульфіди, фосфати, карбонати й тощо, розчинні солі ці катіони утворюють з аніонами F-, NO3-, ClO4-.
Груповим реагентом на катіони Ag+, Pb2+, Hg22+ є хлоридна кислота . Іони Ag+, Рb2+, Hg22+ утворюють з іонами малорозчинені хлориди, тобто їх можна виділити у вигляду осаду хлоридною кислотою з суміші катіонів всіх аналітичних груп. Умови реакції: розведена хлоридна кислота, стехіометрична кількість HCl, понижена температура.
5.2.1. Реакції катіону аргентуму Ag+.
5.2.1.1. З іоном Cl- іон Ag+ утворює білий творожистий осад :
.
Хлорид аргентуму розкладається на світлі з утворенням вільного аргентуму і осад стає фіолетовим або чорніє. не розчинюється в розведених нітратної і сульфатної кислотах, але легко переходить у розчин під дією аміаку, утворюючи безбарвний комплексний іон [Ag(NH3)2]+(цим користуються для відокремлення іону Ag+ від іонів Pb2+, Hg22+):
При кристалізації з аміачних розчинів утворюються дрібні характерні кристали [Ag(NH3)2]Cl.
При додаванні нітратної кислоти аміачний комплекс руйнується, і хлорид аргентуму знову випадає в осад:
.
Ця реакція є характерною реакцією для виявлення іону Ag+.
Виконання: а) До 2 крапель розчину солі аргентуму AgNO3 додати 1-2 краплі 2н розчину NaCl. Спостерігається поява білого творожистого осаду . Розділити осад на дві пробірки. У першу додати 1-2 краплі концентрованого розчину NH4OН до повного розчинення осаду, а потім HNO3. Спостерігається знову поява осаду . У другу пробірку додати 2-3 краплі НNОз.
5.2.1.2. З сірководнем H2S і сульфідами амонію чи натрію Ag+ іони утворюють чорний осад сульфіду срібла:
,
2 Ag+ + (NH4)2S Ag2S + 2NH+4.
Осад розчиняється в азотній кислоті:
.
Виконання. До 1-2 крапель розчину AgNO3 додати 2-3 краплі дистильованої води і 1-2 краплі Na2S. Перевірити розчинність осаду, що утворився, у HNO3 при нагріванні.
5.2.1.3. З йодидом калію KI іон Ag+ утворює жовтий осад аргентуму йодиду:
Ag+ + I- AgI .
Осад розчиняється в надлишку KI:
KI + AgI K[AgI2].
І не розчиняється в амоніаку. Реакції заважають Pb2+, Hg2+2, Hg2+, Cu2+, Fe3+.
5.2.2. Реакції катіону плюмбуму Pb2+
5.2.2.1. З NaCl іони Рb2+ утворюють білий осад хлориду плюмбуму:
.
Осад , на відміну від , розчиняється в гарячій воді, що дозволяє відокремити іони Pb2+ від Ag+.
Виконання. До 2 крапель розчину солі плюмбуму, наприклад Pb(NO3)2, додати 1-2 краплі 2н розчину NaCl. Спостерігається утворення білого осаду . Додати 3-4 краплі дистильованої води і нагріти розчин з осадом до кипіння. Спостерігати розчинення осаду.
5.2.2.2. З сірководнем H2S і сульфідами амоніаку чи натрію іони Pb2+ утворюють чорний осад сульфіду плюмбуму, розчинений у HNO3.
Виконання. До 1-2 крапель розчину солі плюмбуму додати 2-3 краплі дистильованої води і 1-2 краплі розчину сульфіду амоніаку, чи натрію. Перевірити розчинність осаду, що утворився, у HNO3 при нагріванні.
5.2.2.3. З їдкими лугами NaOH або KOH, а також NH4OH іони Рb2+ утворюють білий осад гідроксиду:
.
Гідроксид плюмбуму виявляє амфотерні властивості і тому розчинюється як у кислотах, так і в надлишку лугів:
Виконання. До 5-6 крапель розчину солі плюмбуму додати 2-3 краплі NaOH. Випробувати розчинність отриманого осаду в надлишку NaOH та у HNO3 або CH3СООН.
5.2.2.4. З йодидом калію KJ іони Pb2+ утворюють жовтий осад йодиду плюмбуму:
.
При перекристалізації з розведеного розчину оцтової кислоти РbJ2 випадає у виді чудових золотавих кристалів. У надлишку реактиву йодид свинцю розчинюється з утворенням комплексної сполуки:
.
Виконання. До 2 крапель розчину солі Pb2+ додати 5 крапель розчину KJ. До отриманого осаду додати 5 крапель дистильованої води, 3 краплі CH3COOH i нагріти. Спостерігається розчинення осаду:
PbI2 + CH3COOH Pb(CH3COO)I + HI.
Занурити пробірку в холодну воду. Спостерігається через якийсь час поява золотавих кристалів.
5.2.2.5. З дикалій хроматом K2CrO4, або дикалій дихроматом K2Cr2O7 іон Pb2+ утворює жовтий дрібнокристалічний осад PbCrO4. При використанні дикалій дихромату до аналізованого розчину додають кілька крапель розчину натрій ацетату:
2Pb(NO3)2 + K2Cr2O7 + 2CH3COONa +H2O 2PbCrO4 +2CH3COOH + +2KNO3 +2NaNO3.
Осад не розчинений у амоніаку, CH3COOH, малорозчинений у розбавлених нитратній і хлоридній кислотах. Розчиняється у NaOH і концентрованій HNO3:
PbCrO4 + 4NaOH Na2Pb(OH)4 + Na2CrO4.
Ця реакція дозволяє відрізнити PbCrO4 від ВаCrO4, який не розчиняється у NaOH.
Виконання: До 2-3 крапель аналізуємого розчину додають2-3 краплі CH3COONa , 2-3 краплі CH3COOH і 2-3 краплі K2Cr2O7. Перевіряють осад на розчинність у NaOH, додаючи до осаду 2-3 краплини 2н NaOH.