Міністерство освіти і науки, молоді та спорту україни дніпропетровський національний університет

ІМЕНІ ОЛЕСЯ ГОНЧАРА

КАФЕДРА МІЖНАРОДНИХ ВІДНОСИН

МЕТОДИЧНА РОЗРОБКА

для проведення лекції

з дисципліни: Порівняльна європейська політика

ТЕМА № 1. Методологічні засади порівняльного аналізу політичних систем

Заняття № 1. Методологічні засади порівняльного аналізу політичних систем.

ЧАС – 2 години.

Обговорено на засіданні кафедри

протокол № ___ від «___» ______ 200__р.

Внесено зміни

протокол № ___ від «___» _______ 200__ р.

протокол № ___ від «___» _______ 200__ р.

.Дніпропетровськ

2011

І. Навчальні питання

1. Роль Західної Європи у розвитку людства.

2. Становлення та основні етапи розвитку порівняльної політології.

3. Особливість методу порівняльного дослідження.

ІІ. Навчальна та виховна мета

Навчальна мета: довести до майбутніх фахівців у галузі міжнародних відносин важливість набуття навиків в порівнянні політики різних держав.

Виховна мета: переконати студентів у своєї особистої відповідальності за належне застосування знань для розв’язування проблем у сфері міжнародних відносин.

ІІІ. Навчально-матеріальне забезпечення

Рекомендована література:

1. Романюк А. Порівняльний аналіз політичних систем країн Західної Європи: інституційний вимір. – Львів: Тріада плюс, 2004. – 392 с.

2. Гетьманчук М., Харченко В. Дослідження політичних систем країн Західної Європи – важливе завдання української політичної науки // Збірник наук. праць "Українська національна ідея: реалії та перспективи розвитку". – Львів: Вид-во НУ "Львівська політехніка". Вип.16. 2005. – С.152 – 154.

3. Політична система суспільства: особливості становлення, тенденції розвитку / За ред. Ф.М.Рудича: Навч. посібник для студентів вищих закладів освіти. — К.: Освіта. — 456 с.

Наочні посібники:

Слайд-транспаранти:

“Основні етапи розвитку порівняльної політології”.

Технічні засоби навчання:

Графопроектор «Полілюкс».

IV. Організаційно-методичні вказівки

Викладач лекційним методом викладає матеріал з теми. При викладанні матеріалу рекомендується застосовувати метод розповідь-бесіда, що надає викладачу можливість шляхом опитування (усного) контролювати засвоєння студентами викладеного матеріалу з даного розділу дисципліни.

Методом творчих рекомендацій викладач добивається закріплення студентами знань з теми, що викладається. Основну увагу слухачів треба звернути на необхідність знань студентами усіх норм, що визначають завдання, принципи та основні інститути міжнародних відносин.

V. Навчальні матеріали

1. Роль Західної Європи у розвитку людства

Розвиток трансформаційних процесів у Центральній і Східній Європі після падіння Берлінського муру відкрив перед народами держав цього регіону можливості долучення до єдиної європейської спільноти. Ці можливості використали вісім держав цього регіону, які з 1 травня 2004 р. стануть повноправними членами Європейського Союзу. Україна, з огляду на різні причини та формальні декларації про свій європейській вибір, продовжує активно коливатись між трьома варіантами стратегії розвитку: перший - чітка орієнтація на інтеграцію до Європейського Союзу; другий - інтеграція з групою пострадянських країн під егідою Росії і третій - "суто український варіант" - одночасно інтегруватися і з одним, і з другим утворенням, хоча, на наш погляд, існування цього варіанта зумовлене неготовністю підтримати перший варіант, а третій варіант треба розглядати як різновид другого. Прийняття будь-якого рішення передбачає знання про об'єкт (у цьому випадку ними будуть політичні системи країн Західної Європи та механізми їх функціонування).

Західна Європа охоплює двадцять три національні держави, загальна площа територій яких становить всього 2,7 % від загальної площі всіх держав світу. У цих країнах проживає понад 370 млн.осіб населення ( приблизно 7 % від світової популяції). Більшість держав цього регіону, незважаючи на поділ між католицькою та протестантською конфесіями, опираються на спільну цивілізаційну базу християнства, яка, використовуючи методологію Самюеля Хантінгтона, дає змогу відносити їх до західної цивілізації. Вони пов'язані між собою історією декількох тисячоліть безперервної взаємодії та постійних взаємовпливів, де були різноманітні варіанти добровільного і примусового об'єднання, жахливі війни та багато конфліктів.

Важко знайти ще один подібний регіон у світі, якій би відіграв таку вирішальну роль у розвитку людства. Більшість основних філософських систем і політичних доктрин, реалізованих у життя політичних конструкцій, побачили світ або були апробовані власне у Європі. Починаючи від Нового часу, на європейському континенті формуються перші модерні (тобто ті, що відповідають сучасним стандартам, вимогам) національні держави. Колоніальні завоювання основними європейськими державами майже цілого світу, як це не парадоксально звучить після тривалого впливу комуністичної ідеології, сприяли значною мірою долученню народів залежних територій до здобутків європейської цивілізації та прискореного політичного розвитку цих народів.

Усі країни регіону мають високоефективну ринкову економіку, за показниками ВНП цей регіон займає чільну позицію у світі, а домінуюча більшість держав входить до всіх без винятку існуючих сьогодні топ-списків найбільш розвинених держав світу. Держави регіону мають найвищі показники за рівнем освіти населення та за рівнем забезпечення громадянських прав (Фінляндія згідно з обчисленнями Дому свободи має найвищий у світі показник - 99%).

Європейські держави, незважаючи на численні війни, враховуючи дві страхітливі світові війни, які охопили більшість європейських держав, сьогодні об'єдналися в якісно нове міждержавне утворення - Європейський Союз - перетворюючи Європу держав у Європу націй і регіонів. Розвиток інтеграційних процесів призвів до формування не лише єдиного економічного та фінансового простору, а й до зникнення міждержавних кордонів всередині Союзу, утворення Європейського парламенту, а після прийняття Конституції Європейського Союзу, проект якої був розроблений спеціальною конституційною комісією під керівництвом Жіскар д'Естена у 2003 р., і до єдиних виконавчих інститутів. Тому науковці ставлять питання про новий вимір суверенітету окремих національних держав. Можливості, які відкриває перед європейськими народами нове політичне

Порівняльний аналіз політичних систем країн Західної Європи об'єднання, безумовно значні і потребують детальнішого вивчення. Зрозуміло, що Європейський Союз, так як і ті держави Європи, що не є його членами, як наприклад Швейцарія, вже сьогодні заклали нові можливості для адекватної відповіді цієї частини світу на сучасні та майбутні глобальні виклики. Це дає змогу з впевненістю передбачати, що континент збереже за собою визначальну роль в світі на майбутнє.

Порівняльному аналізу політичних систем держав Західної Європи присвячена цей курс. На підставі аналізу конституцій, статистичних матеріалів та результатів багатьох наукових досліджень європейських і вітчизняних авторів ми порівнюємо в інституційному та функціональному планах політичні системи європейських країн.

З двадцяти трьох держав ми свідомо виділили лише шістнадцять:

Австрію, Бельгію, Грецію, Данію, Ірландію, Іспанію, Італію, Нідерланди, Німеччину, Норвегію, Сполучене Королівство, Португалію, Фінляндію, Францію, Швейцарію та Швецію.

По-перше, ці держави найбільші серед існуючих у Європі і представляють основні політичні тенденції та процеси, що властиві державам Західної Європи.

По-друге, вони вичерпно відтворюють широке розмаїття політичних практик в інституційному та функціональному планах, яке ми можемо знаходити серед решти держав світу. По-третє, щодо цих держав є багато вичерпної інформації, яка допоможе зробити коректне порівняння.