- •Міністерство освіти і науки, молоді та спорту україни дніпропетровський національний університет
- •IV. Організаційно-методичні вказівки
- •V. Навчальні матеріали
- •1. Роль Західної Європи у розвитку людства
- •2. Становлення та основні етапи розвитку порівняльної політології
- •3. Особливість методу порівняльного дослідження
- •Семінарське заняття № 1
- •Міністерство освіти і науки, молоді та спорту україни дніпропетровський національний університет
- •V. Навчальні матеріали
- •1. Поняття політичного інституту
- •2. Еволюція політичних систем держав Західної Європи
- •3. Ступінь вивчення політичних систем держав Західної Європи
- •Міністерство освіти і науки, молоді та спорту україни дніпропетровський національний університет
- •V. Навчальні матеріали
- •1. Значимість категорії соціополітичний поділ як інструментарію політичних досліджень.
- •3. Головні соціополітичні поділи
- •Міністерство освіти і науки, молоді та спорту україни дніпропетровський національний університет
- •V. Навчальні матеріали
- •1. Підходи визначення рівня етнічної гомогенності.
- •2. Соціополітичний поділ на етнічній основі у Бельгії.
- •3. Соціополітичний поділ на етнічній основі у Швейцарії
- •4. Соціополітичний поділ на етнічній основі у Великої Британії.
- •5. Сучасна етнолінгвістична ситуація у країнах Західної Європи
- •Міністерство освіти і науки, молоді та спорту україни дніпропетровський національний університет
- •V. Навчальні матеріали
- •1. Характер відносин між церквою та державою
- •2. Характеристика конфесійної фрагментації.
- •3. Церква та суспільство.
- •4. Європейські християнські партії.
- •Додатковий матеріал
- •Христиа́нство
- •Міністерство освіти і науки, молоді та спорту україни дніпропетровський національний університет
- •V. Навчальні матеріали
- •1. Форми виявів соціополітичних поділів на територіальної основї.
- •2. Дія регіональних партій у країнах Західної Європи.
- •3. Причини піднесення регіональних партій.
- •4. Ситуативні соціополітичні поділи.
- •Міністерство освіти і науки, молоді та спорту україни дніпропетровський національний університет
- •V. Навчальні матеріали
- •1. Позиція глави держави у конституційних монархіях
- •2. Президент як глава держави
- •3. Права та обов'язки президентів європейських держав
- •Міністерство освіти і науки, молоді та спорту україни дніпропетровський національний університет
- •V. Навчальні матеріали
- •1. Внутрішня структура діючих у країнах Західної Європи парламентів.
- •2. Вимоги щодо претендентів на посаду депутата
- •3. Компетенції голів парламенту
- •4. Парламентські комісії
- •5. Особливість верхніх палат
- •6. Функції парламентів
- •Міністерство освіти і науки, молоді та спорту україни дніпропетровський національний університет
- •V. Навчальні матеріали
- •1. Позиція глави уряду - прем'єр-міністра.
- •2. Типологія урядових кабінетів.
- •3. Умови формування коаліційних урядів;
- •4. Стабільність урядів.
- •Міністерство освіти і науки, молоді та спорту україни дніпропетровський національний університет
- •V. Навчальні матеріали
- •1. Характеристика уряду "мінімально-переможної коаліції"
- •2. Дві базові моделі переговорного процесу: "прихованої рівноваги " та "сигналізуючої рівноваги»
- •3. Оцінка стабільності коаліційних урядів у країнах Західної Європи
Міністерство освіти і науки, молоді та спорту україни дніпропетровський національний університет
ІМЕНІ ОЛЕСЯ ГОНЧАРА
КАФЕДРА МІЖНАРОДНИХ ВІДНОСИН
МЕТОДИЧНА РОЗРОБКА
для проведення лекції
з дисципліни: Порівняльна європейська політика
ТЕМА № 5. Релігійна основа соцюполітичних поділів. Аналіз місця релігійних конфесій у європейських державах.
Заняття № 1. Релігійна основа соцюполітичних поділів. Аналіз місця релігійних конфесій у європейських державах.
ЧАС – 2 години.
Обговорено на засіданні кафедри
протокол № ___ від «___» ______ 200__р.
Внесено зміни
протокол № ___ від «___» _______ 200__ р.
протокол № ___ від «___» _______ 200__ р.
.Дніпропетровськ
2011
І. Навчальні питання
1. Характер відносин між церквою та державою
2. Характеристика конфесійної фрагментації.
3. Церква та суспільство.
4. Європейські християнські партії.
ІІ. Навчальна та виховна мета
Навчальна мета: довести до майбутніх фахівців у галузі міжнародних відносин важливість набуття навиків в порівнянні політики різних держав.
Виховна мета: переконати студентів у своєї особистої відповідальності за належне застосування знань для розв’язування проблем у сфері міжнародних відносин.
ІІІ. Навчально-матеріальне забезпечення
Рекомендована література:
1. Романюк А. Порівняльний аналіз політичних систем країн Західної Європи: інституційний вимір. – Львів: Тріада плюс, 2004. – 392 с.
2. Гетьманчук М., Харченко В. Дослідження політичних систем країн Західної Європи – важливе завдання української політичної науки // Збірник наук. праць "Українська національна ідея: реалії та перспективи розвитку". – Львів: Вид-во НУ "Львівська політехніка". Вип.16. 2005. – С.152 – 154.
3. Політична система суспільства: особливості становлення, тенденції розвитку / За ред. Ф.М.Рудича: Навч. посібник для студентів вищих закладів освіти. — К.: Освіта. — 456 с.
Наочні посібники:
Слайд-транспаранти:
“Основні етапи розвитку порівняльної політології”.
Технічні засоби навчання:
Графопроектор «Полілюкс».
IV. Організаційно-методичні вказівки
Викладач лекційним методом викладає матеріал з теми. При викладанні матеріалу рекомендується застосовувати метод розповідь-бесіда, що надає викладачу можливість шляхом опитування (усного) контролювати засвоєння студентами викладеного матеріалу з даного розділу дисципліни.
Методом творчих рекомендацій викладач добивається закріплення студентами знань з теми, що викладається. Основну увагу слухачів треба звернути на необхідність знань студентами усіх норм, що визначають завдання, принципи та основні інститути міжнародних відносин.
V. Навчальні матеріали
1. Характер відносин між церквою та державою
Характер відносин між церквою та державою допоможе нам усвідомити не лише вплив релігії на політичне життя кожної конкретної країни, а й з'ясувати вплив релігійно групової приналежності на існування та вагомість цього чинника існуючих сціополітичних поділах. Для цього нам треба розглянути наступні позиції:
-
відносини між церквою та суспільством.
-
відносини між церквою та державою
Характер відносин між церквою та державою суттєво зменшився з початку XX ст. порівняно з попереднім історичним періодом. Якщо ще у XIX ст. спектр цих взаємовідносин був надзвичайно широкий - від повного відділення до цілковитої квазіідентифікації між державним апаратом та провідною для цій держави церквою, - то у наступному сторіччі ці взаємовідносини стали гнучкішими.
Визначальною детермінантою у формуванні сучасної моделі політичної доктрини християнства та інституціалізації політичних християнських організацій була енцикліка "Кегит Ноуагит" папи Лева XIII (1878-1903) яка вийшла у світ 1891 р. Започаткований нею процес приведення католицької доктрини до реалій тогочасного світу продовжили у XX ст. Сьогодні у конституціях усіх європейських країн зафіксовано положення про відділення церкви від держави. Традиція домінуючої церкви у Західній Європі залишилась лише у двох державах - Італії та Сполученому Королівстві. Особливий характер ці відносини малі також у Німеччині в історичному вимірі XX ст.
Хоча в Італії вплив католицької церкви на суспільно-політичне життя країни поступово зменшується, проте її географічні розташування (релігійна держава Ватикан розташована у Римі), тісний історичний зв'язок з історією Італії, абсолютне домінування в особистому релігійному виборі італійців (98 % італійців вважають себе католиками), все це загалом і сприяє збереженню її домінуючої позиції у країні. Згідно зі статтею 7 Конституції Італії: "Держава і католицька церква є незалежними та суверенними у приналежній кожній з них сфері їх відносин і регулюються Лютеранськими угодами". Релігійне навчання у школах необов'язкове, але зберігається; держава не фінансує церкву, проте існує система державних пожертв, система релігійних робіт.
У Сполученому Королівстві англіканська церква була проголошена державною, а король - її главою ще за Генріха VI. До тридцятих років XX ст. церкву розглядали як опору політичної та конституційної системи країни. Зречення престолу Едварда VIII - було останнім наочним виявом значного впливу Англіканської церкви на політичне життя країни. Сьогодні монарх надалі залишається главою церкви і пери від церкви надалі займають свої місця у Палаті Лордів, однак роль Англіканської церкви у суспільстві суттєво зменшилась. Англіканська церква зосередила свою увагу лише на питаннях віри і не відіграє вагомої ролі у політичному житті країни, де юридично і фактично існує релігійний плюралізм.
Відносини між церквою та державою у Німеччині характеризувалися суттєвими змінами протягом минулого сторіччя. До Другої світової війни більшість населення становили протестанти, але після війни ситуація дещо змінилася. Утворення двох німецьких держав призвело до того, що більша частина католиків залишилась на заході і півдні, тобто у ФРН. Внаслідок цього у ФРН встановився паритет між католиками та протестантами. Під час існування III Рейху скомпроментували себе не лише католики (в 1933 р. було укладено Конкордат між державою А. Гітлера та Римським престолом), а й протестанти, які намагалися створити церкву Рейху, об'єднавши у її складі одночасно 29 німецьких Протестантських церков. Зазначимо, що майже одночасно у 1934 р. було створено Конфесійну церкву, яка була налаштована опозиційно щодо нацистського режиму. Власне її представники і проголосили Німецьку Євангелістську Церкву "...німецькою гілкою світового протестантизму".
У сучасній Німеччині держава та церква відокремлені, однак держава збирає "церковний податок", – він становить 8 - 10%, залежно від регіону. Якщо громадянин надав до канцелярії єпископа заяву, в якій визнав себе невіруючою особою, то його звільняють від цього податку. В інших випадках несплата "церковного податку" вважається карним злочином. У 1960-х роках у ФРН "церковний податок" сплачували близько 90 % громадян. Конституція ФРН чітко і однозначно трактує питання релігійного виховання у школах. У статті 7, пункті другому зазначено: "Викладання релігії у державних школах, за винятком внеконфесійних, є обов'язковим. Без шкоди для права нагляду з боку держави релігійне навчання проводять відповідно до принципів релігійних громад".
В Демократичної Республіки Німеччині протестантська церква перебувала у складній ситуації, тому що комуністична влада активно втручалась у її автономію. Після падіння Берлінського муру обидві частини протестантських церков почали вести активний діалог.
Конфесійний розподіл у державах Західної Європи (на 2002 р.)
Ном. за пор. |
Країна |
Римо-като-лики |
Протестанти |
Мусульмани |
Інші |
Важко визначити |
Атеїсти |
Показник індексу |
1 |
Австрія |
78,0 |
5,0 |
17,0* |
- |
- |
- |
0.18 |
2 |
Бельгія |
75,0 |
25,0 |
- |
- |
- |
- |
0.15 |
3 |
Греція |
98,0** |
- |
1,3 |
0,7 |
- |
- |
0.04 |
4 |
Данія |
3,0 |
95,0*** |
2,0 |
- |
- |
- |
0.10 |
5 |
Ірландія |
91,6 |
|
- |
5,9 |
- |
- |
0.08 |
6 |
Іспанія |
94,0 |
- |
- |
6,0 |
- |
- |
0.06 |
7 |
Італія |
98,0 |
- |
- |
2,0 |
- |
- |
0.04 |
8 |
Нідерланди |
31,0 |
21,0 |
4,4 |
3,6 |
40,0 |
- |
0.61 |
9 |
Німеччина |
34,0 |
34,0 |
3,7 |
1,7 |
- |
26,3 |
0.56 |
10 |
Норвегія |
1,9 |
86.0*** |
- |
2,1 |
- |
10,0 |
0.12 |
11 |
Португалія |
94,0 |
1,0 |
- |
5,0 |
- |
- |
О.08 |
12 |
Спол. Кор. |
15,26 |
45,7**** |
2,5 |
6,1 |
|
30,44 |
0.42 |
ІЗ |
Фінляндія |
- |
89*** |
- |
2.0 |
9,0 |
- |
0.11 |
14 |
Франція |
83,0-88,0 |
2,0 1 |
5,0-10,0 |
2,0 |
|
4,0 |
0.34 |
15 |
Швейцарія |
46,1 |
40,0 |
- |
5,0 |
8,9 |
- |
0.52 |
16 |
Швеція |
- |
87,0*** |
- |
13,0 |
- |
- |
0.12 |
* Стосовно релігійного складу населення Австрії зазначимо, Що 17,0% становлять мусульмани та представники інших Релігійних конфесій.
** Грецька православна церква
*** Євангелістсько-лютеранська церква
**** Англіканська церква