Тема 2. Норми адміністративного права та адміністративні правовідносини

1. Поняття норми адміністративного права.

2. Структура адміністративно-правової норми.

3. Поняття та сутність адміністративно-правових відносин.

4. Види адміністративно-правових відносин.

1. Поняття норми адміністративного права

Юридична норма - це правило поведінки, встановлене державою й обов'язкове для всіх суб'єктів права, яким воно адресоване. За допомогою юридичних норм регулюються (встановлюються, змінюються, припиняються) правові відносини, тобто вони виступають регулятивним засобом щодо предмета тієї чи іншої галузі права [18, с.62]. Норми концентрують у собі державно-владні веління, за невиконання яких передбачене застосування заходів впливу.

Головне призначення юридичних норм полягає в тому, щоб забезпечити детальне, точне і визначене нормативне регулювання суспільних відносин.

Адміністративно-правова норма - це правило поведінки, встановлене державою (Верховною Радою України, органом виконавчої влади) з метою регулювання суспільних відносин у сфері державного управління [3, с.32], і забезпечується санкцією, організованим захистом з боку держави.

Норми адміністративного права визначають межі належної, допустимої та рекомендованої поведінки людей, діяльності органів виконавчої влади, їх посадових осіб, а також підприємств, установ, організацій і трудових колективів у сфері виконавчої влади. Норми адміністративного права встановлюють правовий режим відносин суб'єктів державного управління і місцевого самоврядування, порядок здійснення організаційно-управлінської діяльності, визначають права й обов'язки громадян у сфері виконавчої влади та гарантії їх реалізації.

Специфіка ж змісту адміністративно-правової норми полягає в тому, що, на відміну від норм інших галузей права, вона регулює відносини у сфері виконавчої діяльності, тобто у певній галузі суспільних відносин: економічних, соціальних, адміністративних, політичних тощо.

Крім того, норма адміністративного права відрізняється від норм деяких інших галузей права тим, що правила в ній подано в імперативній (категоричній, владній) формі. Саме імперативність не допускає можливості зміни встановлених раніше вимог діяти відповідним чином.

Адміністративно-правова норма конкретизує управлінську волю держави, перетворює її на обов'язкове правило поведінки для людей [21, с.32-33]. До особливостей адміністративно-правових норм можна зарахувати таке:

- в них закріплюються відносини щодо управління, державного контролю, нагляду, внутрішньо-організаційної діяльності;

- метод впливу норм на суспільні відносини має імперативний, державно-владний характер;

- виконання приписів норм гарантується державою за допомогою системи засобів організаційно-роз' яснювального та суспільно-примусового характеру;

- системність норм адміністративного права. Цілі адміністративно-правових норм такі:

- організація й регулювання управлінських відносин;

- інформаційна;

- охоронна (забезпечення законності й дисципліни в державному управлінні);

- заохочувальна (стимулювання учасників відносин до участі в державному управлінні);

- соціально-моральна (формування правосвідомості, ставлення до громадського порядку, безпеки тощо).