Теоретичне вивчення даної дисципліни здійснюється за наступними темами.

1. Введення в курс. Історія розвитку гідрології. Складові частини науки -гідрології. Кругообіг води у природі. Рівняння водного балансу. Характеристики річного стоку (1., стор. 5 - 20; 2., стор. 5 - 20).

2. Фактори річного стоку: кліматичні - опади, температура повітря, ґрунту та води, вітер, зволоженість повітря, випарювання з поверхні води та суші; додаткові - басейн річки або площа водозбору, рельєф басейну, ґрунтово-геологічні умови басейну, рослинність у басейні, наявність водоймищ у басейні (1., стор. 25-55; 2., стор. 33-38).

З. Річки та басейни. Басейн річки. Річкова мережа. Повздовжній профіль річки. Швидкість течії води. Різновид живлення річок. Коливання рівнів води у річках. Зи­мовий режим річок. Твердий стік. Стік розчинних речовин. Озера. Болота (1., стор. 55-68; 2., стор. 38-47).

4. Регулювання стоку ріки. Задачі регулювання стоку. Види регулювання. Характерні рівні та об’єми водосховища. Криві площ і об'ємів водосховищ. Призначення розрахункових рівнів і об'ємів у водосховищах і ставках у системах виробничої каналізації. Замулення водоймищ. Розрахунок мертвого об'єму (1. стор. 278-290, 2., стор. 117-131).

5. Балансування впливу водосховищ. Визначення розрахункових, скидних витрат з водосховищ, по рішенню Кочєріна (2., стор. 150-157).

Вивчення перших п'яти тем не викликає труднощів, так як матеріал, що вивчається, носить описуючий характер.

6. Водогосподарські розрахунки. Задачі водогосподарських розрахунків. Методи водогосподарських розрахунків. Баланс притоку та втрат із водоймища. Визначення корисної віддачі водосховища. Визначення скидних витрат (2., стор. 131-138).

Найбільш простішим методом виконування водогосподарських розрахунків виявляється табличний. Баланс притоку до водоймища поверхневих вод і втрат із нього на випарювання та фільтрацію виконується за визначений проміжок часу, у якості якого вибирається місяць, декада або неділя. В порівнянні притоку та втрат за обраний проміжок часу робиться висновок про можливе заповнення водосховища до потрібних об'ємів, про час заповнення , про корисну віддачу водосховища, про величини втрат, що скидаються після заповнення водосховища.

7. Гідрологічні розрахунки. Методи гідрологічних розрахунків. Гідрологічні розрахунки за відсутністю спостережень. Застосування ймовірних кривих у гідрологічних розрахунках. Гідрологічні розрахунки при короткому ряді спостережень (1., стор.213-216; 2., стор. 82-99).

Гідрологічні розрахунки є найбільш важким матеріалом всьо­го курсу. Вони засновані на результатах досліджень за гідрологічними характе­ристиками річного стоку або в зазначеному створі річки, в якому обладнаний водомірний пост, або в мережі гідрометеорологічних станцій. Причому методи проведення гідрологічних розрахунків залежать від того, маємо ми, чи ні, дані нагляду за характеристиками річного стоку, які ми розглядаємо або ні, а якщо є в наявності, то якої довжини. При відсутності спостережень розрахунки виконуються за емпіричними формулами, кожний член яких враховує вплив визначеного фактору річного стоку. При наявності короткого ряду спостережень для розрахунку потрібних значень гідрологічних характеристик попередньо будується теоретична крива забезпеченості. В основі будівництва лежить статистична обробка ряду спостережень, яка складається з зазначеного середнього арифметичного значення, середнього квадратичного значення членів ряду, коефіцієнту варіації та коефіцієнту асиметрії. За двома останніми величинами обираються координати біномінальної кривої або кривої трьохпараметричного гамма-розподілу, відповідні одиничному значенню гідрологічної характеристики, що розглядається. Ординати дійсної кривої забезпеченості розраховують додатком модульного коефіцієнту (ординати) обраної кривої на середнє арифметичне значення спостереженого статистичного ряду. За отриманими координатами викреслюється крива забезпеченості гідрологічної характеристики, яка включає в себе весь діапазон розрахункової забезпеченості, з допомогою якої можливо визначити прогнозне значення гідрологічної характеристики для будь-якої розрахункової забезпеченості.

При довгому ряді досліджень криву забезпеченості можливо побудувати безпосередньо по даним досліджень. Для цього всі значення розрахункової гідрологічної характеристики розміщують у порядку зменшення. На вертикальній шкалі кривої забезпеченості наносяться інтервали, які приймають зміни гідрологічної характеристики, а на горизонтальній шкалі кількість досліджених величин, які попали в рамки (межі) визначеного проміжку або перевищили його. Таким чином отримують пари відповідних значень: розміри (величини) проміжки зміни гідрологічної характеристики та відповідна кількість досліджень, по яким будують криву забезпеченості.

Якщо річка, для якої необхідно знайти значення якої-небудь гідрологічної характеристики, має річку-аналог, то є можливість користуватися методом при­ведення короткого ряду спостережень до довгого періоду. Цей метод базується на встановленні зв'язку поміж гідрологічними характеристиками даної річки з такими ж самими характеристиками річки-аналога, на якій спостереження прово­дились довгий період. Тоді для річки аналога одним з вищевказаних методів можливо виявити величину гідрологічної характеристики що розглядається. Зв'язок поміж цими характеристиками встановлюється графічно, відкладаючи в системі координат одночасні відповідні спостереження за двома річками. Отриманні то­чки з'єднують прямою лінією. Тепер, знаючи величину гідрологіч­ної характеристики, що розглядається для річки-аналога, відкладають її на відповідну їй величину такої ж гідрологічної характеристики для даної річки.

8. Гідрометрія. Організація гідрометслужби. Водомірні пости. Реєстрація мінімальних та максимальних рівнів. Обробка водомірних досліджень. Вимірювання швидкостей по вертикалі. Тарировка вертушок. Вимірювання витрат річки за допомогою поплавків та вертушок. Спостереження за завислими та донними наносами. Прилади для взяття проб води. Визначення мутності, витрати наносів та об'єму твердого стоку. Визначення мінералізації (2., стор. 54-82).