Електричного опору

6.2.1 Мета і завдання роботи

Дати можливість студентам ознайомитись з зондами методу електричного позірного опору, як в натурі, так і за рисунками, вивчити їх характеристику, форми кривих опору для різних зондів, а також вміти визначити границі пластів і їх товщини за даними кривих позірного опору.

Завдання - визначити тип і розмір зонда, проаналізувати форми теоретичних кривих, визначити границі пластів, їх потужності на діаграмному матеріалі комплексу ГДС.

6.2.2 Короткі теоретичні відомості

Для виконання лабораторних робіт № 6.2-6.4 всі теоретичні відомості описані в попередньому розділі “Геофізичні методи дослідження свердловин”.

6.2.3 Порядок виконання роботи

1. Отримати зонди, визначити їх розмір і встановити тип.

2. Зарисувати в зошит всі типи зондів (теоретичні), вказати їх розміри і точку запису.

3. Проаналізувати форми теоретичних кривих ПО для різних зондів і пластів за товщиною і опором.

4. На діаграмному матеріали комплекса ГДС вибрати 5-6 пластів і визначити для них границі і значення їх потужностей.

6.2.4 Форма звітності

1. Привести всі типи зондів, дати їх характеристику.

2. Результати визначення границь і значень товщини пластів записати у вигляді таблиці.

Література

1. Основы геофизических методов разведки \ Толстой М.И. и др. – К.: Вища школа. Головное издательство, 1985. – 327 с.

Лабораторна робота № 6.3

ВИЗНАЧЕННЯ ЗНАЧЕНЬ ГЕОФІЗИЧНИХ ПАРАМЕТРІВ ПЛАСТА

6.3.1 Мета і завдання роботи

Метою роботи є опанування методикою визначення геофізичних параметрів пласта за даними позірного опору.

Завдання - визначити геофізични параметри пластів різної товщини і складу.

6.3.2 Порядок виконання роботи

1. Для пластів, виділених в роботі № 6.2, визначити геофізичні

параметри для кожного зонда.

2. Дані визначень звести у таблицю.

6.3.3 Форма звітності

Описати методику визначення геофізичних параметрів і зробити висновок, порівнявши всі параметри проти окремого пласта.

Література

1. Основы геофизических методов разведки \ Толстой М.И. и др. – К.: Вища школа. Головное издательство, 1985. – 327 с.

Лабораторна робота № 6.4

ЛІТОЛОГІЧНЕ РОЗЧЛЕНУВАННЯ РОЗРІЗІВ

СВЕРДЛОВИН ЗА ДАНИМИ ГДС

6.4.1 Мета і завдання роботи

Мета і завдання роботи - ознайомити студентів з методикою літологічного розчленування розрізів свердловин за даними ГДС, одержати практичні навики на прикладі діаграмного матеріалу комплексу ГДС по конкретній свердловині.

6.4.2 Короткі теоретичні відомості

Літологічна різновидність гірських порід (глини, глиністі

сланці, алевроліти, аргіліти, пісковики, вапняки, гіпси, ангідрити, конгломерати, солі і т. п.) визначається наявністю в них хімічних елементів, текстури, структури, матеріалу цементації і т. п., що в свою чергу відображається на результатах вимірювальних геофизичних параметрів. Таким чином, кожна літологічна різновидність гірських порід має свою геофізичну характеристику.

Чим більше використовується даних різних геофізичних методів при рішенні цієї задачі, тим більш правильно вона рішається.

Враховуючи це, в розрізах свердловин не завжди робиться повний комплекс ГДС, тому нами розглядається характеристика лише тих методів, які виконуються майже по всіх розрізах. До таких методів відносяться:

метод позірного електричного опору (ПО - ),

природньої електричної поляризації (ПС), (∆U ),

кавернометрії (d ),

природньої гама-активності (ГМ),

радіаційного (визваного) гама-випромінювання (НГМ).

Нижче дається коротка характеристика геофізичних параметрів для різних літологічних різновидностей.

ГЛИНИ

1. ПО ( )- характер кривої монотонний, - міняється від 1

до 10 Омм, двошарова крива зондування.

2. ПС - крива монотонна, без аномалій (максимальні значення додатніх потенціалів).

3. d - як правило збільшений діаметр сверловини порівняно з діаметром долота.

4. ГМ (I ) - збільшені, або навіть максимальні значення інтенсивності випромінювання (I ), якщо в розрізі свердловин немає явних радіоактивних елементів

I =(0,1434 - 0,2868) пА/кг.

5. НГМ (I ) - найменші значення

I = (1.0 - 1.2) ум. один.

ПІСКОВИКИ

1. ПО - крива не монотонна, може мінятися в широких діапазонах в залежності від значень коефіцієнта пористості (К ) і характеру флюїду, який заповнює ці пори;

=(1 - 1000) Омм, = 0 , тришарова крива БКЗ.

2. ПС - наявність аномалій, величина якої залежить від К , К , Lg( / ). При збільшенні К , аномалія кривої ПС збільшується, а при збільшенні К , - від`ємна аномалія кривої ПС зменшується, а коли = , тоді ∆U = 0.

3. d - як правило d =d , але може бути випадок коли

d d , за рахунок утворення глинистої кірки на стінках

свердловини проти пісковика.

4. ГМ (I ) - як правило невеликі значення I =(0,01434 - 0,02868) пА/кг, із збільшенням глинистості пісковиків I - збільшується.

5. НГМ (I ) - середні значення I , в основному визначаються

характером флюїду, яким насичений пісковик (вода, нафта, газ). При насиченні прісною водою, нафтою будемо мати середнє значення I = (1.2 -1.4) умов. один, а в випадку насичення мінералізованою водою з наявністю NaCl, KCl I буде велика, як і для щільних гірських порід.

ВАПНЯКИ

1. ПО - крива ПО слабо диференційована, змінюється в широких діапазонах в залежності від тих же факторів, що і для пісковиків. Фактична крива БКЗ - тришарова, якщо є проникнення бурового розчину в пласт, тобто = 0.

2. ПС - наявність аномалії ПС, величина якої залежить від тих же факторів, що і для пісковиків. Потрібно мати наувазі, що форма кривої ПС має різне зображення, в залежності від характеру пориссті вапняків.

3. d - як правило d =d , але можуть бути і інші характеристики, якщо вапняк кавернозний, тріщинуватий, тоді d d .

4. ГМ (I ) - як правило невеликі значення

I = (0,01434 - 0,02868) пА/кг

5. НГМ (I ) великі значення

I = (3 - 5) умов. один.

ГІДРОХІМІЧНІ ОСАДКИ (СОЛІ NaCl, KCl)

1. ПО - великі значення для зондів, розмір якого набагато більший діаметра свердловини; двошарова крива БКЗ.

2. ПС - аномалії, як правило, невеликі, але вони можуть мати різний характер в залежності від часу заміру після проходження (вскриття) їх долотом.

3. d - діаметр свердловини, як правило, великий за рахунок розчинення солей d d .

4. ГМ(I ) - дуже малі значення I =(0,01434 - 0,02151) пА/кг, для NaCl і великі проти солі KCl.

5. НГМ (I ) - великі значення I як для солей NaCl, так і для КС, але для останніх значно більші значення за рахунок наявності як Cl, так і К .

Звісно, що тут приведена геофізична характеристика не для всіх літологічних різновидностей гірських порід, тому пропонується студентам самостійно дати таку характеристику для інших літологічних різновидностей.

6.4.3 Порядок виконання роботи

1. Виділити на діаграмному матеріалі комплекса ГДС пласти і

літологічно охарактеризувати їх.

2. Визначити значення геофізичних параметрів.

3. Зробити порівняння значень геофізичних параметрів з характеристикою таких же, яка дається в теоретичній частині даної методички.

6.4.4 Форма звітності

У звіті навести геофізичну характеристику кожного пласта

і дати його літологічне визначення.

Література

1. Основы геофизических методов разведки \ Толстой М.И. и др. – К.: Вища школа. Головное издательство, 1985. – 327 с.

Підписано до друку Формат паперу

друк. арк. , поз. , зам. , тираж пр.