6.1.3 Метод мікрозондування

Метод мікрозондування досягається застосуванням спеціального зонда малої довжини, електроди якого розміщені на зовнішній стороні башмака з ізоляційного матеріалу. Зонди поділяються на звичайні (мікрозондування) і бокові (мікробокове зондування). В звичайному зонді три електроди А, М, N на відстані один від одного на 2.5 см розташовані в середній частині башмака, за допомогою яких утворюють мікрозонди: градієнт - А0.025М0.025N розміром 3.75 см і потенціал - А0.05N розміром 5 см (рис.6.4). Радіус дослідження градієнт-мікрозонда рівний його довжині - 3.75 см, а потенціал-мікрозонда у 2-2.5 рази більше його довжини - 10-12 см.

Рисунок 6.4 - Схема мікрозонда

Як правило, проти колектора - пісковика спостерігається додатній приріст , тобто < (рис.6.5), в загальному випадку проти глин такого приросту не спостерігається.

Рисунок 6.5 - Схематичні криві мікрозонда в свердловині

1 - глинистий некавернозний пласт; 2 - нафтоносний пісковик;

3 - водоносний пісковик; 4 - щільна непроникна порода;

5 - глинистий кавернозний пласт.

6.1.4 Боковий метод дослідження свердловин

Боковий метод (метод з фокусуванням струму, метод з екранними електродами) є різновидністю електричного методу позірного опору. У боковому методі використовуються трьохелектродні і семиелектродні зонди. В боковому методі, завдяки наявності екранних електродів А і А , лінії струму від центрального електрода А розповсюджуються горизонтально в межах шару товщиною, яка рівна приблизно 0 0 . Принципова схема трьохелектродного фокусованого зонда показана на рис.6.6, на рис. 6.7 - схема фокусованого мікрозонда.

Рисунок 6.6 - Схема трьохелектродного фокусованого зонда

Г - генератор; РУ - регуляційний пристрій; РП – регістраційний прилад; І - струм живлення електродів А і А ; І - струм живлення електроду А .

Стабілізований струм подається від генератора на центральний електрод А . На екранні електроди А і А подається регульований струм, що дозволяє досягати рівності потенціалів електродів А , А і А .Замірюючи потенціал центрального електрода А і знаючи

Рисунок 6.7 - Схема фокусованого мікрозонда фірми Шлюмберже

струм, який віддається цим електродом, розраховується питомий опір частини породи, яка виділена на рис. 6.6.

Екранні електроди мають довжину 1.5 м, довжина центрального електрода - 0.6, 0.3 або 0.15 м.

Криві опору проти окремих шарів великого опору наведені на рис.6.8. Як видно, криві опору симетричні відносно середини шару і записані в системі глибина - позірний опір.

6.1.5 Індукційний метод

Для дослідження розрізу свердловини, яка заповнена непровідним буровим розчином або повітрям, застосовується індукційний метод, зонд якого складається з генераторної котушки, яка створює синусоїдальне електромагнітне поле частотою 20 кГц, і приймальної

Рисунок 6.8 - а) криві питомого опору у високоомному пласті малої потужності без зони проникнення;

1 - потенціал-зонд з АМ=1,75d ; 2 - потенціал-зонд з АМ=7d ;

3 - градієнт-зонд з АО=25d ; 4 - дійсний питомий опір; 5 - семиелектродний фокусований зонд з 0 0 =1,5d і А А =9d .

б) криві ефективного опору навпроти пластів обмеженої потужності, що одержані на моделях з семиелектродними (І) і трьохелектродними (ІІ) зондами: 1 - пласт; 2 - криві 3 - . котушки, котушки рознесені на відстань 65-100 см (рис. 6.9). Електромагніте поле збуджує вихрові струми, які розповсюджуються у кооксіальних з зондом тороідальних "кільцях" породи. Ці струми індукують в приймальній котушці сигнал, пропорційний електричній

Рисунок 6.9 - Схема індукційного зонда

1 - приймальна котушка; 2 - генераторна котушка; 3 - кільцевий елемент породи з перерізом, що дорівнює одиниці площі; 4 - підсилювач; 5- генератор; 6- електронний блок зонда; L - розмір зонда.

питомій провідності порід. Електричний перетворювач, який розміщений у наземній апаратурі, дозволяє одночасно з кривою питомої провідності (сім/м) реєструвати криву оберненої величини - питомий опір. На рис. 6.10. наведені теоретичні криві, які отримані при буровому розчині високого опору. З наведених діаграм видно, що криві індукційного методу симетричні відносно середини шару. Встановлення границь шарів, товщиною більше половини довжини зонда, проводиться по середині спаду кривої провідності (опору).

Рисунок 6.10 - Розчленування розрізу по діаграмі індукційного зонда: Пласти питомого опору: 1 - високого, 2 - середнього, 3 - низького. Точки кривої 5Ф1,2 відповідають границям пластів.