- •Розділ 1 р а д і о м е т р і я лабораторна робота № 1.1
- •Червоний кістковий мозок - 0,12
- •Блок детектування бдг4-01
- •Вузол феп Емітерний
- •Пульт приладу
- •Шкала інтенсивності еталону
- •Розділ 2 г р а в і р о з в і д к а
- •Лабораторна робота № 2.2
- •Розділ 3 м а г н і т о р о з в і д к а
- •Література
- •Лабораторна робота № 3.2
- •Розділ 4 е л е к т р о р о з в і д к а лабораторна робота № 4.1
- •Електророзвідувальна апаратура і обладнання
- •4.1.2 Короткі теоретичні відомості про електророзвідувальне обладнання
- •Лабораторна робота № 4.2
- •Примітка: у таблиці дано в а рознос ав/2 – у метрах. Лабораторна робота № 4.3
- •Постійна реєстрації - це ціна 1 мм відхилення бліка запису
- •Література
- •5.1 Короткі теоретичні відомості
- •Лабораторна робота № 5.2
- •Література
- •Лабораторна робота № 5.3
- •Лабораторна робота № 5.4
- •Лабораторна робота № 5.5
- •6.1.1 Метод природньої електричної поляризації
- •6.1.2 Метод позірного опору
- •6.1.3 Метод мікрозондування
- •6.1.4 Боковий метод дослідження свердловин
- •6.1.5 Індукційний метод
- •6.1.6 Радіоактивні методи
- •Електричного опору
- •Лабораторна робота № 6.3
- •Лабораторна робота № 6.4
- •Іфнтунг, доп, Карпатська, 15
6.1.3 Метод мікрозондування
Метод мікрозондування досягається застосуванням спеціального зонда малої довжини, електроди якого розміщені на зовнішній стороні башмака з ізоляційного матеріалу. Зонди поділяються на звичайні (мікрозондування) і бокові (мікробокове зондування). В звичайному зонді три електроди А, М, N на відстані один від одного на 2.5 см розташовані в середній частині башмака, за допомогою яких утворюють мікрозонди: градієнт - А0.025М0.025N розміром 3.75 см і потенціал - А0.05N розміром 5 см (рис.6.4). Радіус дослідження градієнт-мікрозонда рівний його довжині - 3.75 см, а потенціал-мікрозонда у 2-2.5 рази більше його довжини - 10-12 см.
Рисунок 6.4 - Схема мікрозонда
Як правило, проти колектора - пісковика спостерігається додатній приріст , тобто < (рис.6.5), в загальному випадку проти глин такого приросту не спостерігається.
Рисунок 6.5 - Схематичні криві мікрозонда в свердловині
1 - глинистий некавернозний пласт; 2 - нафтоносний пісковик;
3 - водоносний пісковик; 4 - щільна непроникна порода;
5 - глинистий кавернозний пласт.
6.1.4 Боковий метод дослідження свердловин
Боковий метод (метод з фокусуванням струму, метод з екранними електродами) є різновидністю електричного методу позірного опору. У боковому методі використовуються трьохелектродні і семиелектродні зонди. В боковому методі, завдяки наявності екранних електродів А і А , лінії струму від центрального електрода А розповсюджуються горизонтально в межах шару товщиною, яка рівна приблизно 0 0 . Принципова схема трьохелектродного фокусованого зонда показана на рис.6.6, на рис. 6.7 - схема фокусованого мікрозонда.
Рисунок 6.6 - Схема трьохелектродного фокусованого зонда
Г - генератор; РУ - регуляційний пристрій; РП – регістраційний прилад; І - струм живлення електродів А і А ; І - струм живлення електроду А .
Стабілізований струм подається від генератора на центральний електрод А . На екранні електроди А і А подається регульований струм, що дозволяє досягати рівності потенціалів електродів А , А і А .Замірюючи потенціал центрального електрода А і знаючи
Рисунок 6.7 - Схема фокусованого мікрозонда фірми Шлюмберже
струм, який віддається цим електродом, розраховується питомий опір частини породи, яка виділена на рис. 6.6.
Екранні електроди мають довжину 1.5 м, довжина центрального електрода - 0.6, 0.3 або 0.15 м.
Криві опору проти окремих шарів великого опору наведені на рис.6.8. Як видно, криві опору симетричні відносно середини шару і записані в системі глибина - позірний опір.
6.1.5 Індукційний метод
Для дослідження розрізу свердловини, яка заповнена непровідним буровим розчином або повітрям, застосовується індукційний метод, зонд якого складається з генераторної котушки, яка створює синусоїдальне електромагнітне поле частотою 20 кГц, і приймальної
Рисунок 6.8 - а) криві питомого опору у високоомному пласті малої потужності без зони проникнення;
1 - потенціал-зонд з АМ=1,75d ; 2 - потенціал-зонд з АМ=7d ;
3 - градієнт-зонд з АО=25d ; 4 - дійсний питомий опір; 5 - семиелектродний фокусований зонд з 0 0 =1,5d і А А =9d .
б) криві ефективного опору навпроти пластів обмеженої потужності, що одержані на моделях з семиелектродними (І) і трьохелектродними (ІІ) зондами: 1 - пласт; 2 - криві 3 - . котушки, котушки рознесені на відстань 65-100 см (рис. 6.9). Електромагніте поле збуджує вихрові струми, які розповсюджуються у кооксіальних з зондом тороідальних "кільцях" породи. Ці струми індукують в приймальній котушці сигнал, пропорційний електричній
Рисунок 6.9 - Схема індукційного зонда
1 - приймальна котушка; 2 - генераторна котушка; 3 - кільцевий елемент породи з перерізом, що дорівнює одиниці площі; 4 - підсилювач; 5- генератор; 6- електронний блок зонда; L - розмір зонда.
питомій провідності порід. Електричний перетворювач, який розміщений у наземній апаратурі, дозволяє одночасно з кривою питомої провідності (сім/м) реєструвати криву оберненої величини - питомий опір. На рис. 6.10. наведені теоретичні криві, які отримані при буровому розчині високого опору. З наведених діаграм видно, що криві індукційного методу симетричні відносно середини шару. Встановлення границь шарів, товщиною більше половини довжини зонда, проводиться по середині спаду кривої провідності (опору).
Рисунок 6.10 - Розчленування розрізу по діаграмі індукційного зонда: Пласти питомого опору: 1 - високого, 2 - середнього, 3 - низького. Точки кривої 5Ф1,2 відповідають границям пластів.