Лабораторна робота № 5.5

ПОБУДОВА СТРУКТУРНИХ КАРТ

5.5.1 Мета і завдання роботи

Набуття навиків побудови карт ізонормалей та перебудова їх карти ізогіпс; визначення дійсних глибин залягання відбиваючих горизонтів.

Завдання роботи: побудова карти ізонормалей по заданому горизонту та перебудова її в карту ізовертикалей і визначення дійсної глибини залягання відбиваючого горизонту.

5.5.2 Короткі теоретичні відомості

Результати сейсмічної розвідки, що були проведені на досліджуваній площі, можуть бути в загальному представлені в формі сейсмічних структурних карт або схем різних сейсмічних горизонтів. Складання таких карт є обов`язковим при обробці матеріалів сейсморозвідки. Вхідними даними для побудови таких карт є розрізи вздовж сейсмічних профілів.

Щоб утримати уяву про форму сейсмічної границі, в першу чергу будують карту ізонормалей. Складання такої карти здійснюється наступним чином. На планшет наносять сейсімчні профілі. На кожному профілі відмічають ряд точок і підписують під ними значення ехо-глибини (див. рис. 5.8). Дальше проводять плавні лінії між точками профілів, у яких глибини по нормалі одинакові. Ці ізолінії називаються ізонормалями. Ізонормалі проводять через рівні проміжки в межах 20:100 м в залежності від детальності зйомки і кутів нахилу сейсмічних горизонтів, точності визначення глибини залягання, сітки спостережень.

Рисунок 5.8 - Побудова карти ізонормалей

Карта, на якій нанесені ізонормалі для де-якого сейсмічного горизонту R, називається картою ізонормалей по горизонту R.

Якщо кут нахилу горизонту менше 3+5 , то карту ізонормалей можна трактувати як карту глибин по вертикалі, тобто як карту ізогіпс. Різниця між цими картами, при виконанні умови, що кути падіння границь менше 3:5, незначна і нею можна знехтувати. Якщо структура характеризаується більш крутими кутами, то потрібно перебудовувати карту ізонормалей в карту ізогіпс.

Для такої перебудови поступають наступним чином. На карті ізонормалей проводять сімейство ліній, перпендикулярних до ізонормалей (див. рис. 5.9). Ці криві лінії називаються ортогональними профілями. Розглянемо один з таких профілів - профіль A ,

Рисунок 5.9 - Карта ізонормалей з ортогональними профілями та ізогіпсами

A , ..., A , де через A , A , ..., A позначено точки перетину одного профіля з послідовними нормалями на карті. В цих точках глибина по нормалі відома. Спрямивши криву A - A , проводимо дуги, радіуси яких рівні ехо-глибині сейсмічного горизонту в цих точках. Провівши дотичну до сімейства дуг, одержуємо розріз сейсмічної границі вздовж ортогонального профіля (див. рис. 5.10).

Теж саме виконують для інших ортогональних профілів.

Наступною операцією є визначення глибини сейсмічного горизонту по вертикалі під точками профіля. Визначені значення переносять на схему ортогональних профілів. З`єднюючи плавними лініями точки рівних значень глибин по вертикалі, одержуємо карту ізогіпс (див. рис. 5.9).

Рисунок 5.10 - Розріз вздовж ортогонального профіля

Кожна ізогіпса відповідає визначеній глибині сейсмічного горизонту. Карта ізогіпс дозволяє встановити розміри і форму досліджуваних структур на площі. Карти є основою для подальшого визначення точок закладання бурових свердловин.

При побудові структурних карт масштаб вибирається в залежності від степені детальності зйомки, тобто щільності розміщення профілів. Орієнтовно структурні карти будудють в стандартному масштабі: 1:25000, 1:5000, 1:100000, 1:200000.

5.5.3 Прилади і матеріали

1. Олівці (можна кольорові). 2. Лінійка. 3. Циркуль.

5.5.4 Порядок виконання роботи

1. Одержати у викладача дані завдання і побудувати карту ізонормалей по горизонту відбиття.

2. Провести 5-7 ортогональних профілів і побудувати вздовж них розрізи.

3. За даними розрізів побудувати карту ізогіпс.

5.5.5 Форма звітності

1. Представити побудовану карту ізонормалей, кілька розрізів по ортогональним профілям.

2. Окремо представити побудовану карту ізогіпс, проаналізувати розбіжність в структурних побудовах карт ізонормалей і ізовертикалей.

5.5.6 Запитання для самоперевірки

1. Для чого будуються карти ізонормалей?

2. У якому випадку карту ізонормалей перебудовують в карту ізогіпс?

3. Що представляє собою ортогональний профіль?

4. Як перебудовується карта ізонормалей в карту ізогіпс?

5. В яких масштабах будуються структурні карти?

Література

1. Основы геофизических методов разведки \ Толстой М.И. и др. – К.: Вища школа. Головное издательство, 1985. – 327 с.

6. ГЕОФІЗИЧНІ ДОСЛІДЖЕННЯ СВЕРДЛОВИН (ГДС)

6.1. ТЕОРЕТИЧНІ ВИДОМОСТІ ПРО ГЕОФІЗИЧНІ МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ СВЕРДЛОВИН

Геофізичні дослідження свердловин застосовуються для рішення задач, пов`язаних з пошуком, розвідкою та розробкою корисних копалин і проводяться в чотирьох основних напрямках: 1) вивчення геологічних розрізів свердловин; 2) вивчення технічного стану свердловин; 3) контроль за розробкою родовищ; 4) проведення прострілювання свердловин та інші види робіт. Найбільш важливим напрямком є вивчення геологічного розрізу свердловин, коли вирішуються наступні завдання: літологічне розчленування розрізу; виявлення колекторів та вивчення їх властивостей; виявлення та визначення місцеположення різних корисних копалин (нафта, газ, вугілля, солі, руди, води); підрахунок запасів корисних копалин.

Основними методами геофізичних досліджень у свердловинах є електричні та радіометричні.

Електричні методи досдідження розрізів свердловин засновані на вимірюванні електричного поля, що створюється джерелами природнього або штучного (на постійних або змінних струмах) походження. До них відносяться: 1) метод потенціалів власної поляризації, які виникають в свердовині як результат різних фізико-хімічних процесів; 2) метод позірного опору, що заснований на вимірі потенціалів, різниці потенціалів або індукційних струмів, які утворюються розміщенним у свердловині джерелом струму або електромагнітного поля.

Існує декілька модифікацій електричних методів в залежності від форми, розміру та конструкції зондів (комбінація електродів живлення та прийому): метод звичайних зондів (ПО), метод мікрозондування (звичайне, бокове), боковий метод. До методів позірного опору можна умовно віднести і індукційний метод.