- •1. Мова як знакова система. Мовні знаки.
- •2. Основні ф-ї мови.
- •6. Істор. Періоди заборон та обмежень укр.Мови
- •7. Тенденції розвитку української мови на сучасному етапі
- •9. Засоби милозвучності української мови.
- •11 Відмінювання прізвищ. Автобіографія
- •12 Поняття про стилі. Функціональні стилі та їх різновиди
- •13 Лексичні, синтаксичні та структурні особливості української мови
- •14 Класифікація ділових паперів ( див. Пит. 20)
- •15 Слова «книжні» та «нейтральні»
- •16. Власне українська та іншомовна лексика.Правильне використ.Іншомовних слів.
- •17. Терміни та професіоналізми.
- •18. Договір.Рекламаційні листи та листи-претензії
- •19. Сучасний діловий документ.
- •20. Класифікація документів.
- •21. Функціонування форм іменників множинності в українській мові
- •22. Довідко́во-інформаці́йні документи
- •23. Слово, як основна одиниця мови.
- •33 Творення прикметників від географічних назв
- •34.Доповідна записка. Заява
- •35. Лексичне і граматичне значення слова.
- •36. Пряме і переносне значення слова
- •37. Сутність текстової інформації.
- •40. Службові листи.
- •49 Дієслово в діловому мовленні
- •50. Особисті офіційні документи
- •51 Підготовка до публічного виступу
- •52 Методи конспектування
- •56 Вживання дієслів теперішнього часу зі значенням позачасовості у першій або третій особі множини.
- •57. Дієприкметниковий та дієприслівниковий зворот у розпорядчих документах
- •58.Протокол. Наказ
- •41. Основні частини тексту
- •42. Публічний виступ та конспект – способи передачі інформації
- •43. Концептуальна інформація тексту
- •45. Основні ознаки тексту в діловому мовленні.
- •47. Терміни та професіоналізми у діловому мовленні
- •54. Використання форм числівників.
- •55. Використання займенників.
- •59. Специфіка побудови словосполучень з підрядним зв*язком.
- •60. Побудова речень зі словосполученнями підрядного зв*язку.
- •61. Вживання усталених словоспол. Із прийменниками «відповідно до», «згідно з».
- •62. Узгодження підмета і присудка.
- •63. Резюме.
- •64. Рекомендаційні листи.
- •65. Синтаксис писемного мовлення.
- •66. Порядок слів.
- •67. Типи зв*язку слів у словосполученні.
- •Види сурядних словосполучень
- •Види підрядних словосполучень
- •68. Розділові знаки при цитатах.
- •69.Складне речення.
- •70. Типи складного речення.
- •71. Різновиди дипломатичного листування.
- •72. Загальні вимоги до усного ділового мовлення.
- •73. Види усного ділового спілкування та їх особливості.
- •74. Жанри публічних виступів.
- •75. Доповідь. Промова.
- •76.Лекція. Бесіда.
63. Резюме.
Резюме (франц. résumé, від résumer — викладати коротко), короткий завершальний виклад статті, доповіді або повідомлення.
Зміст:
1.Потрібно відрекомендуватися
2.Мета 3.Освіта 4.Досвід роботи 5.Додаткові відомості про себе 6.Особисті якості 7.Хобі, захоплення, інтереси
64. Рекомендаційні листи.
Рекомендаційні листи в діловому світі практикуються дуже широко й давно вже стали невід’ємним елементом ділових стосунків і, відповідно, епістолярію. На відміну від характеристики, рекомендація не обов’язково подається з місця роботи. Зацікавленою в рекомендації стороною, може бути або сама людина, або ж організація чи фірма. Останнім особливо важлива об’єктивність, оскільки вони зацікавлені в добросовісних, кваліфікованих працівниках або ж стипендіатах, що гідно використають виділені їм кошти.
Рекомендаційні листи складаються, як правило, з двох частин:
1. У першій частині вказуються мінімальні відомості про рекомендованого: скільки часу, звідки, з якого боку його знаєте, з якими його працями чи досягненнями знайомі та ін.
2. У другій частині має бути чітко сформульоване те, заради чого, власне, й пишеться рекомендація: рекомендую чи не рекомендую. Врешті-решт висловлюється готовність нести певну відповідальність за рекомендовану особу.
65. Синтаксис писемного мовлення.
Для синтаксису писемного ділового мовлення ха-рактерні такі особливості.
♦ використання словосполучень з віддієслівними імен-никами (справа здійснення, стан справ, вдосконален-ня прогресу, надходження суми, з урахуванням мож-ливих змін, своєчасне обслуговування);
♦ частотність поширених речень різних типів (Контроль за виконанням цього наказу доручити заст. дирек-тора Онищенкові П. І.; його посадовий оклад 150 (сто п’ятдесят) грн. на місяць);
♦ використання порядку слів для вираження логіко-граматичного членування речень; підмет ставиться пе-ред присудком, узгоджене означення - перед означува-ним словом, вставні слова - на початку речення;
♦ активність речень з однорідними та відокремленими членами речення;
♦ висока продуктивність інфінітивних конструкцій (пропоную відзначити; зловживати службовим обов’язком; треба враховувати; нести відповідаль-ність, брати зобов’язання тощо).
66. Порядок слів.
Порядок розташування слів у реченні вільний, проте існують певні правила, які визначають послідовність розміщення членів речення.
Прямим вважається такий порядок слів у реченні, при якому присудок стоїть після підмета (Епоха п'ятиповерхових будинків зародилася в 50-ті роки).
Прямий порядок другорядних членів речення пов'язаний з порядком слів у словосполученні:
узгоджене означення стоїть перед означуваним словом;
додаток- після керуючого слова;
обставина може бути перед і після головного слова (у реченні ним виступає присудок).
Порушення прямого порядку слів з метою виділення якогось із них називається інверсією (зворотним порядком слів).
При зворотному (непрямому, інверсійному) порядку слів присудок передує підмету (Нещодавна до мене заходив Тарас).
Другорядні члени речення при інверсії також змінюють своє звичне місце.